Навчальні цілі:

Сформувати у студентів поняття про основні причини та механіз­ми порушень утворення і виділення жовчі, виникнення основних синдромів недостатності печінки. Навчити студентів основ­ним підходам експериментального моделювання недостатності печінки.

Знати:

- етіологію і патогенез основних патофізіологічних синдромів, що виникають при патології печінки;

- знати причини і механізми виникнення окремих видів жовтяниць;

- знати методики експериментального моделювання недостатності печінки.

Вміти:

- пояснити вплив жовчі на організм;

- пояснити патогенез і основні прояви печінкової коми;

- пояснити механізм гемолізу еритроцитів при високих кон­центраціях жовчних кислот у крові;

- оцінити появу патологічних компонентів (жовчних пігментів) у сечі при різних видах жовтяниць.

Завдання до самостійної позааудиторної роботи:

Продумати наступні теоретичні питання:

1. Структура, кровопостачання і функції печінки.

2. Участь печінки в обміні речовин.

3. Фізіологічне утворення і виділення жовчних пігментів.

4. Знати склад жовчі і її роль в організмі.

Контрольні питання теми:

1. Методи експериментального моделювання порушень функції печінки.

2. Функціональна недостатність печінки - етіологія, патогенез, основні прояви.

3. Порушення обміну речовин при захворюваннях печінки.

4. Обмін білірубіну в організмі у нормі.

5. Жовтяниці: класифікація, етіологія, патогенез, основні клінічні прояви окремих видів.

6. Диференціальна діагностика окремих видів жовтяниць на основі даних ла­бораторних досліджень фізіологічних рідин організму.

7. Печінкова кома: патогенез основних проявів, лікувальні заходи.

Самостійна аудиторна робота студента:

Дослід 1. Вивчити в експерименті вплив жовчі на організм.

1. Дослідити загальнотоксичну дію жовчі на жабу.

Жабі у спинний лімфатичний мішок вводять 1-2 мл жовчі і помі­щають її під скляний ковпак. Через 15-20 хв. досліджують актив­ність жаби, мязовий тонус, координацію рухів, реакцію на больовий подразник.

2. Дослідити токсичну дію жовчі на серце жаби.

Знерухомлену жабу фіксують черевцем догори, роблять розтин грудної порожнини, оголюють серце. На стрічці кімографа записують серцеві скорочення до і після нанесення на серце кількох крапель жовчі у концентрації 1:10; 1:5 та нерозбавленої. Відмічають зміну ритму та сили серцевих скорочень.

3. Вивчити гемоліз еритроцитів при холемії. У дві про­бірки набирають цитрату кров і змішують її з ізотонічним розчином NаСl у співвідношенні 1:4. Одна пробірка служить контролем, а у другу додають краплями жовч і збовтують. Спостерігають за гемолі­зом еритроцитів (утворюється лакова кров).

Дослід 2. Дослідити жовчні пігменти у сечі при різних жовтяницях.

1. Визначення наявності уробіліну у сечі (реакція Богомолова). До 1,0 мл сечі додають 6-8 крапель 10% р-ну сірчанокислої міді та 1-2 мл хлороформу. При наявності уробіліну в сечі хлороформ після змішування забарвлюється в рожевий колір.

2. Кількісне визначення білірубіну (метод Франка).

До 5 мл сечі додають краплями 0,2% водний розчин метиленової сині. Сеча, що не містить білірубіну, після додавання 1-2 крапель розчину набуває синього забарвлення, тоді як сеча, яка містить бі­лірубін, забарвлюється в зелений колір. Для 1 мг білірубіну потріб­но 20 крапель (1 мл) 0,2% водного розчину метиленової сині.