Самостійна аудиторна робота студента:

Дослід 1. Визначити у кролика з гострою постгеморагічною анемією кількість гемоглобіну у крові методом Салі. У кролика за 4 доби до заняття випустити 50% ОЦК. У пробірку від гемометра Салі набирають децинормальний розчин соляної кислоти до цифри 2 на шкалі грам-процентів.

Вистригають шерсть на вусі кролика, шкіру протирають спиртом, ефіром і роблять надріз. Капіляром від гемометра Салі набирають 0,02 мл крові, витирають кінчик капіляра ватою і випускають кров у пробірку з соляною кислотою. Рідину перемішують і дають постояти 5 хв. Потім доливають дистильовану воду та помішують скляною палич­кою доти, поки колір рідини у пробірці зрівняється з кольором стандартного розчину солянокислого гематину. Формула розрахунку: Н = В • 0,6206, де

В – кількість гемоглобіну в г%;

0,6206 – коефіцієнт перерахунку в одиниці СІ.

Наприклад: В = 10 г%, тоді 10 • 0,6206 = 6,2 ммоль/л.

Дослід 2. Підрахувати кількість еритроцитів у кролика.

У пробірку наливають 4 мл 2% розчину хлориду натрію. Кров на­бирають у капіляр від гемометра Салі до мітки 0,02 (кінчик капіля­ра витерти сухою ватою) і швидко виливають у пробірку з розчином хлориду натрію, капіляр обережно промивають кілька разів. Суміш змішують. За допомогою пастерівської піпетки краплю суміші поміща­ють під заздалегідь притерте покривне скло камери Горяєва. Підра­ховують кількість еритроцитів у 5 великих (тобто у 80 маленьких) квадратах сітки Горяєва по діагоналі. При цьому необхідно врахува­ти всі еритроцити, розміщені всередині квадрата, та на двох пограничних лініях (наприклад на верхній і правій). Еритроцити, розмі­щені на двох інших пограничних лініях, не враховуються.

Формула розрахунку: , де

А – сумма еритроцитів у 5 великих квадратах;

80 – кількість порахованих малих квадратів;

–об’єм малого квадрата, мкл;

200 – ступінь розведення крові;

10⁸ – множник для перерахунку кількості еритроцитів у одиниці СІ;

Т – тера - 10¹²

Дослід 3. Визначити кольоровий показник.

Формула розрахунку:

Наприклад: Нв досліду - 6,2 ммоль/л, еритроцити досліду - 3 Т/л.

Тоді

Дослід 4. Приготувати зафарбований суправітальним методом мазок крові та підрахувати кількість ретикулоцитів.

На предметному склі з заздалегідь нанесеною фарбою брильянт-крезилголубий роблять мазок крові та відразу ж поміщають на 8-10 хв у вологу камеру.

Висушений на повітрі мазок розглядають під імерсійним збіль­шенням мікроскопа. Підрахунок ретикулоцитів проводять у звуженому полі зору. Визначають кількість ретикулоцитів на 1000 еритроцитарних форм. Мазок замалювати.

Проаналізувати дані практичних робіт і зробити висновок про наявність у кролика анемії. Класифікувати дану анемію за патогене­зом, кольоровим показником, здатністю еритроцитарного ростка до регенерації, типом кровотворення.

Питання для самоконтролю знань:

Задача 1. Хворий 2 роки тому переніс операцію резекції пілоричного відділу шлунка. Спостерігається слабкість, періодична поява темних кіл під очима, задишка. В аналізі крові: Нв - 70 г/л, Е - 3,0•10¹²/л, КП - 0,7. Які зміни еритроцитів в мазках крові найбільш характерні для даного стану?

А. Мікроцити.

В. Мегалоцити.

С. Шизоцити.

Д. Овалоцити.

Е. Макроцити.

Задача 2. У хворого виявлена виразка у пілоричному відділі шлунка. Скаржиться на болі в епігастрії, диспептичні розлади, періодичну появу крові у калі. В аналізі крові: Нв = 73г/л, Е - 3,2•10¹²/л. Які зміни еритроцитів в мазках периферичної крові характерні для даного захворювання?

А. Гіпехромні еритроцити.

В. Еритроцити з тільцями Кабо.

С. Гіпохромні еритроцити.

Д. Еритроцити з тільцями Жоллі.

Е. Макроцити.

Задача 3. У хворого на 7 день після крововтрати, викликаної травмою, в крові знайдено 2,8•10¹²/л еритроцитів, Нв - 3,9 ммоль/л, ретикуло­цитів 15%, в мазку знайдено ацидо- і поліхроматофільні нормобласти.

Який найвірогідніший механізм появи регенераторних форм еритроцитів у крові?

А. Підвищення проникності гемато-кістковомозкового бар’єру.

В. Підвищення регенерації еритроцитарного ростка кісткового мозку.

С. Підвищення дозрівання еритроїдних клітин у кістковому мозку.

Д. Пригнічення синтезу інгібіторів еритропоезу.

Е. Вихід крові із депо.

Задача 4. Яка анемія супроводжується високим ретикулоцитозом?

А. Залізодефіцитна.

В. Хронічна постгеморагічна.

С. Гемолітична.

Д. Гіпопластична.

Е. Вітамін В₁₂-фолієводефіцитна.

Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія /За ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця. - К.:Вища шк., 1995. - с. 364-373.

2. Посібник до практичних занять з пататологічної фізіології. /За ред. Ю.В.Биця, Л.Я. Данилової,-К.:Здоров’я, 2001 – с. 201-210.

Додаткова:

1. Патологическая физиология /Под ред. А.Д. Адо, М.А. Адо и соавт. - М.: Триада-Х; 2000. - 574с.

2. Биоэнергетические процессы при кровопотере и шоке /Левин Г.С - Ташкент: Изд-во им. Ибн Сины, 1991. – 231с.

3. Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник: В 2т.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002.

4. Атаман А.В. Патологическая физиология в вопросах и ответах: Учеб. пособие. - К.: Вища шк., 2000. - 608 с.

Методичну вказівку підготувала асистент Заяць Д.В.

Методична вказівка розглянута і затверджена на засі­данні кафедри, протокол № 12 від 31.08.01

Завідувач кафедри патологічної фізіології В.А. ЛЕВИЦЬКИЙ