Заняття 42

Тема: Патофізіологія прищитовидних і статевих залоз

Актуальність теми:

Прищитовидні залози займають центральне місце в регуляції фосфорно-кальцієвого обміну. Розлади функцій прищитовидних залоз при­зводять до порушення процесів мінералізації кісткової тканини, нервово-м’язової збудливості. Крім того, розлади кальцієвого обміну зумовлюють порушення процесів збудження і скорочення в скелетних м’язах і серцевому м’язі, розлади згортальної системи крові.

Важливим напрямком сучасної ендокринології є дослідження функ­цій статевих залоз. Велике значення у вирішенні питань профілактики і лікування багатьох гінекологічних захворювань має рання діагности­ка, певне місце в цьому плані займає цитоморфологічне дослідження вагінальних мазків, з яким студенти знайомляться при вивченні даної теми.

Навчальні цілі:

Розкрити патогенетичні механізми виникнення гіпер- та гіпопаратиреозу, порушень функцій статевих залоз для подальшої правильної інтерпретації на клінічних кафедрах.

Знати:

- основні причини та прояви гіпо- та гіперпаратиреозу;

- порушення функцій чоловічих та жіночих статевих залоз, етіологію та патогенез гіпо- та гіпертиреозу;

- актуальність проблеми, яка вивчається в клініці хірургічних, акушерсько-гінекологічних захворювань, сексопатології;

Вміти:

- правильно інтерпретувати механізми та прояви порушень функцій прищитовидних та статевих залоз;

- визначати концентрацію кальцію у сироватці крові;

- оцінювати клітинний склад вагінальних мазків.

Завдання до самостійної позааудиторної роботи:

Продумати наступні теоретичні питання:

1. Будова прищитовидних та статевих залоз.

2. Розвиток внутрішніх і зовнішніх статевих органів, формування статі.

3. Фізіологічна дія гормону прищитовидних залоз.

4. Роль статевих гормонів в організмі.

5. Процес нервово-м’язової збудливості.

6. Обмін кальцію і фосфору в організмі.

Контрольні питання теми:

1. Основні захворювання прищитовидних залоз та їх етіологія.

2. Гострий гіпопаратиреоз: основні прояви, механізми розвитку.

3. Хронічний гіпопаратиреоз: етіологічні фактори, прояви.

4. Гіперпаратиреоз: етіологія, основні ознаки.

5. Стан кісткового скелету та зміни в організмі і тканинах при гіперпаратиреозі.

6. Рахіт, його етіологія та патогенез.

7. Жіночий гіпогонадизм: етіологія, прояви.

8. Чоловічий гіпогонадизм: причини, механізми розвитку основ­них проявів.

9. Гіпергонадизм; причини, наслідки.

10. Патогенез справжнього гермафродитизму та псевдогермафродитизму.

11. Порушення функції загрудинної залози.

12. Порушення функції епіфізу.

Самостійна аудиторна робота студента:

Дослід 1. Визначити вміст кальцію у крові тварини при експе­риментальній тетанії.

Принцип методу: кальцій утворює з барвником комплекс синього кольору, який визначається фотометрично при довжині хвилі 590-650 нм.

Метод визначення: до 4,0 мл робочого реагенту для визначення кальцію додають 0,05 мл (50 мкл) сироватки, змішують. Одночасно го­тують калібровочну криву (4,0 мл робочого реагенту + 0,05 мл калібровочного розчину). Витримують 5-10 хв при кімнатній температурі та колориметрують на фотоелектрокалориметрі при довжині хвилі 540 нм проти контролю в 1 см кюветі. Контроль: до 4,0 мл реагенту додають 0,05 мл дистильованої води.

Вміст кальцію розраховують по формулі:

Х, де

Е_д і Е_ст – поглинання, відповідно, досліджуваної і стандартної проб з концентрацією 2,5 ммоль/л.

Дослід 2. Вивчити фази статевого циклу у щурів за умов пору­шення вмісту статевих гормонів.

Беруть 4 групи щурів: 1 - інтактні тварини, 2 - після введен­ня прогестерону (0,2 мл на 1 кг маси), 3 - після введення фолікуліну (0,1 мл/кг), 4 – кастровані. У кожного щура вивчають та замальовуюті клітинний склад вагінального мазка.

Вологим тампоном беруть мазок із піхви, змішують з краплею фізіологічного розчину на предметному склі, висушують і зафарбовують фарбою Романовського протягом 3 хв. Потім на мазок наносять таку ж кількість крапель дистильованої води, змішують похитуванням і залишають на 6 хв. Фарбу зливають і мазок промивають водою, вису­шують та розглядають під імерсійним збільшенням мікроскопа.

Кожній фазі статевого циклу відповідає певний клітинний склад. У інтактних тварин спостерігають такі фази:

1. Фаза проеструс, триває 12 годин. В мазку майже виключно епітеліальні клітини.

2. Фаза еструс, триває 27 год. В мазку без’ядерні ороговілі клітини (лусочки).

3. Фаза метаеструс, триває 6 годин. В мазку серед ороговілих клітин з’являються лейкоцити та епітеліальні клітини.

4. Фаза диеструс, триває 57 год. В мазку - лейкоцити, слиз, епітеліальні клітини базального шару.