Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Патфіза / Метод-Леч-Фак.doc
Скачиваний:
120
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
907.78 Кб
Скачать

Заняття 38

Тема: Загальний адаптаційний синдром.

Актуальність теми:

Ендокринна система, разом з нервовою, приймає участь в регуля­ції основних фізіологічних процесів в організмі. Порушення централь­них механізмів регуляції функціональної активності ендокринних за­лоз, патологічні процеси в самих залозах або порушення периферичного механізму дії гормонів можуть привести до порушення метаболізму, росту, розвитку і розмноження організму.

Одним із великих досягнень сучасної медицини є розкриття важ­ливої ролі залоз внутрішньої секреції, зокрема, системи гіпофіз-кора наднирників, в адаптації організму до дії патогенних факторів. Широкої популярності набула теорія канадського вченого Ганса Сельє про стрес, та значення системи гіпофіз-кора наднирників у пристосувальних реакціях організму.

Навчальні цілі:

Мати уявлення про основні механізми порушень гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи. Ознайомитися з стадіями, проявами та патогенетичними механізмами стрес-синдрому. Роль стресу у виникнен­ні “хвороб адаптації”.

Знати:

- гіпоталамо-гіпофізарні взаємозв’язки в нормі і патології;

- роль адаптивних гормонів в патології,

- стадії та прояви загального адаптаційного синдрому;

Вміти:

- пояснити основні механізми, які лежать в основі ендокринних захворювань;

- оцінювати стрес-синдром як неспецифічний прояв патологічних процесів;

- визначати кількість еозинофілів у крові та інтерпретувати зміни у крові при стресі.

Завдання до самостійної позааудиторної роботи:

Продумати наступні теоретичні питання:

1. Роль залоз внутрішньої секреції в життєдіяльності організму.

2. Гормони, їх класифікація, механізм дії.

5. Будова та функція гіпоталамо-гіпофізарної ділянки.

4. Гіпофізарний та парагіпофізарний шляхи регуляції функції ендокринних залоз.

5. Теорія Г.Селье про загальний адаптаційний синдром.

Контрольні питання теми:

  1. Види порушень функцій ендокринних залоз.

  2. Дисрегуляційні механізми порушень ендокринних функцій. Роль прямих та зворотних зв’язків.

  3. Залозисті механізми порушення ендокринної регуляції.

  4. Периферичні механізми порушень ендокринної регуляції. Роль порушення транспорту, метаболічної інактивації та циторецепції гормонів.

  5. Стрес: визначення поняття, етіологічні фактори.

  6. Клінічні прояви стресу та їх характеристика.

  7. Стадії стресу.

  8. Патогенез першої стадії стресу; фази, характеристика.

  9. Стадія резистентності, механізми розвитку.

  10. Стадія виснаження, її характеристика. Поняття про “хвороби адаптації”.

Самостійна аудиторна робота студента:

Дослід 1. Дослідити реакцію системи гіпофіз-наднирникові за­лози на пошкоджуючу дію електричного струму та визначити еозинопенічну реакцію після впливу струму (модифікація проби Торна).

До досліду готують двох щурів. Визначають кількість еозинофілів в одини­ці об’єму крові (мм3) у кожного щура. Для цього щура фіксують на штативі. Із стегнової вени набирають кров у змішувач для білої крові до мітки 0,5, потім у той же змішувач набирають рідину Дунгера (2% р-н еозину - 5 мл, ацетону - 5 мл, дист. води до 100 мл) до мітки ІІ. Змішувач струшують коливальними рухами протя­гом 2-3 хв. Через 3 хвилини підраховують кількість еозинофілів у 100 великих квадратах камери Горяєва під великим збільшенням мікроскопа. Розрахунок проводити таким чином: загальну кількість еозино­філів помножити на 50, що відповідає кількість еозинофілів у 1 мм3 крові.

Далі у одного щура викликають стрес. З цією метою йому вколюють голчасті електроди у задні кінцівки та пропускають електричний струм напругою 60 В протягом 5 секунд. Через 1 год після дії струму повторно беруть кров із стегнової вени 1 визначають еозинофіли за вказаною методикою.

Другому щурові вводять 5 ОД АКТГ і через годину беруть кров для підрахунку еозинофілів.