Навчальні цілі:

Розкрити етіологію та патогенез розладів функції тонкого та товстого кишечника. Показати особливості порушень функції кишечника при зниженні секреції шлункового соку, панкреатичного соку та жовчі.

Знати:

- основи і причини і механізми порушень травлення у кишечнику;

- сучасні теорії патогенезу панкреатиту та панкреатичного шоку;

- зміни в організмі при високій та низькій кишковій непрохід­ності.

Вміти:

- пояснити механізми розвитку основних клінічних проявів по­рушення функції кишечника;

- визначати гематокрит та дефіцит позаклітинної рідини;

- використовувати діагностичні методи з метою виявлення пору­шень функції органів шлунково-кишкового тракту.

Завдання до самостійної позааудиторної роботи:

Продумати наступні теоретичні питання:

1. Фізіологія травлення у дванадцятипалій кишці та кишечнику.

2. Зовнішньосекреторна функція підшлункової залози.

3. Склад жовчі і її роль у процесах травлення.

4. Поняття про пристінкове та порожнинне травлення у кишечнику.

5. Механізми всмоктування речовин у різних відділах травного тракту.

Контрольні питання теми:

1. Причини порушення травлення у кишечнику, роль недостатнос­ті травлення у шлунку.

2. Порушення виділення соку підшлункової залози: причини, прояви.

3. Значення гіпо- та ахолії в порушенні травлення у дванад­цятипалій кишці.

4. Недостатність секреції соку дванадцятипалої кишки.

5. Порушення травлення у тонкій кишці: причини, механізми, прояви.

6. Порушення всмоктування у кишечнику - симптом малабсорбції.

7. Панкреатиті визначення, види, етіологія.

8. Патогенез гострого панкреатиту та панкреатичного шоку.

9. Кишкова непрохідність: визначення, класифікація, етіологія.

10. Патогенез високої та низької кишкової непрохідності.

Самостійна аудиторна робота студента:

Дослід 1. Визначення гематокритного числа та дефіциту поза­клітинної рідини у тварини з кишковою непрохідністю.

Хід роботи. Метод визначення заснований на принципі розподі­лу крові в капілярі під дією відцентрових сил. Скляний капіляр заповнюють кров’ю (приблизно 7/8 його довжини). Наповнений кров’ю тварини кінець капіляра швидко закривають герметизуючою речовиною. Поміщають капіляр у канавку ротора центрифуги, закривають кришкою та центрифугують 5 хвилин, Гематокритне число визначають за допо­могою відрахункової шкали. Потім визначають ступінь згущення крові та дефіцит позаклітинної рідини при кишковій непрохідності.

Приклад: маса щура - 300г; гематокрит (Нс) - 50 об% (в нормі Нс = 45%).

Визначення ступеня згущення крові: 50-45 = 5; 45 – 100%

5 – Х%,

Визначення кількості позаклітинної рідини до захворювання: 0,3 кг – 100%

Х – 20%,

кг (0,06л)

20% - позаклітинна рідина в нормі.

Визначення кількості позаклітинної рідини у тварини після за­хворювання:

100-11 = 89%; 0,06 – 100%

Х – 89%,

л.

Визначення дефіциту рідини: 0,060-0,053 = 0,007 (7 мл).

Дослід 2. Знайомство з методикою моделювання гострого панкреа­титу та дослідження зовнішньосекреторної функції підшлункової зало­зи.

Моделювання гострого панкреатиту у щурів /авторське свідоцтво 1497634 АІ/.

Щурам масою 200г після 12-ти годинного голодування перорально вводять рідке свине сало в дозі 10г/кг і 1 мл алкоголю. Потім у тварини відтворюють протягом 3 годин імобілізаційно-гіпотермічний стрес шляхом фіксації його спинкою вниз і поміщення в холодильну камеру при +4 °С. Через 24 години після дії стресу щурам дають випи­ти з молоком альбумін, помічений І¹³¹, в дозі 10 мкКюрі (22200000 імп/хв.). Протягом 24 год забирають кал і визначають його радіоак­тивність. Розраховують процент І¹³¹, що виділився з калом. У здо­рових тварин процент виділеного І¹³¹ становить 0,5-4,8% від вве­деного йоду. При зовнішньосекреторній недостатності підшлункової залози кількість виділеного з калом І¹³¹ становить 25-70% від введеного.