Заняття 34

Тема: Розлади травлення у ротовій порожнині та шлунку.

Актуальність теми:

Число хворих, які страждають різними захворюваннями шлунка, що супроводжуються розладами травлення, постійно зростає, приводячи до зниження працездатності, інвалідизації людей. Нерідко ці захворю­вання в причиною смерті. Одним із важливих і найбільш ранніх пору­шень функцій шлунка є порушення шлункової секреції, яке може роз­виватися внаслідок порушення нейро-ендокринної регуляції, а також при патологічних процесах у шлунку. Секреторні розлади шлунка ха­рактеризуються як кількісними, так і якісними змінами.

Знання основних закономірностей розладів шлункової секреції, якісних змін при цьому шлункового соку, дає можливість правильно проводити профілактику і раціональну терапію секреторних розладів шлунка.

Навчальні цілі:

Пояснити причини та патогенетичні механізми порушення трав­лення у ротовій порожнині і шлунку. Оцінити характер порушень се­креторної функції шлунка по дослідженню шлункової секреції.

Знати:

- будову і функцію травної системи;

- механізми дії травних ферментів;

- основні механізми нейрогуморальної регуляції функції травної системи;

- нормальні типи шлункової секреції;

Вміти:

- визначати кислотність шлункового соку титраційним методом за Міхаєлісом;

- аналізувати механізм розвитку гіпо- і гіперсекреції, гіпо- і гіперацидітас;

- застосовувати одержані знання про механізми розладів травлення у шлунку для правильного розуміння їх ролі в патогенезі захворю­вань шлунково-кишкового тракту.

Завдання до самостійної позааудиторної роботи:

1. Перерахувати складові компоненти слини.

2. Пояснити процес травлення у ротовій порожнин.

3. Перерахувати складові компоненти шлункового соку.

4. Інтерпретувати і пояснити регуляторні механізми шлункової секреції.

5. Визначити кислотність шлункового соку за методом Міхаєліса.

Контрольні питання теми:

1. Причини порушення травлення у ротовій порожнині.

2. Етіологія та патогенез карієсу зубів та пародонтиту.

3. Роль порушення слиновиділення у розвитку захворювань ротової порожнини.

4. Види порушень секреторної функції шлунка.

5. Етіологія і патогенез хронічних гастритів (тип А,В,С).

6. Причини та прояви порушень рухової та всмоктувальної функ­ції шлунка.

7. Етіологія виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки.

8. Роль агресивних та захисних факторів у виразкоутворенні.

9. Роль психо-емоційного напруження в патогенезі виразкової хвороби.

10. Значення місцевих факторів у патогенезі виразкової хвороби (порушення режиму харчування та спадкові схильності).

11. Теорії патогенезу виразкової хвороби.

12. Експериментальне моделювання виразкової хвороби.

Самостійна аудиторна робота студента:

Дослід 1. Відтворення у щура стресорного пошкодження слизової шлунка.

Щурові, що голодував 24 години, зондом вводять індометацин з розрахунку 25 мг/кг (інгібітор синтезу простагландинів), імобілізу­ють та піддають дії гіпотермії протягом 2-х годин (поміщають у хо­лодильник на 2 години при +4°С). Потім щура забивають, розтинають, виділяють шлунок, промивають його проточною водою та досліджують слизову під мікроскопом.

Дослід 2. Визначити кислотність шлункового соку за Міхаєлісом (у двох пробах).

У колбу відмірюють 5 мл шлункового соку, додають 1-2 краплі індикаторів - 0,5% спиртового розчину диметиламіноазобензолу та 1% спиртового розчину фенолфталеїну і титрують 0,1N розчином NaOH. Відмічають рівень лугу у бюретці: I - перед початком титрування; II - у момент переходу червоного кольору рідини у червоно-жовтий (колір “сьомги”). ІІІ - у момент зникнення червоного відтінку (рі­дина стає лимонно-жовтою та забарвлення не змінюється при додаванні 2-3 крапель лугу); IV - у момент появи незникаючого рожевого за­барвлення.

Розрахунок. Загальна кислотність визначається загальною кіль­кістю лугу, яка пішла на титрування. Вільна соляна кислота відповідає різниці між другим та першим рівнями лугу в бюретці. Вся соляна кислота відповідає середньому арифметичному між четвертим та третім рівнями лугу в бюретці. Зв’язана соляна кислота визначається шляхом віднімання від усієї соляної кислоти вільної соляної кислоти.

Приклад: рівні лугу в бюретці: І - 0; ІІ - 2,5; ІІІ - 5,8; IV - 5,9, Ці кількості лугу пішли на титрування 5 мл шлункового соку, а розрахунок проводиться на 100 мл. Загальна кислотність - 5,9•20 = 78 мекв/л. Вільна соляна кислота - 2,5•20 = 50 мекв/л. Вся соляна кислота:

мекв/л.

Зв’язана соляна кислота : 77-50 = 27 мекв/л,