Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Патфіза / Метод-Леч-Фак.doc
Скачиваний:
118
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
907.78 Кб
Скачать

Навчальні цілі:

Розкрити механізми різних форм коронарної недостатності. Засво­їти основні прояви ІХС; навчитися аналізувати електрокардіографічні зміни.

Знати:

- причини і механізми розвитку порушень коронарного кровообігу;

- функціональні, морфологічні, біохімічні та електрокардіогра­фічні зміни при інфаркті міокарда;

Вміти:

- відтворити в експерименті на тваринах коронарну недостатність;

- аналізувати електрокардіографічні зміни;

- пояснити механізм болю при стенокардії та інфаркті міокарда.

Завдання до самостійної позааудиторної роботи:

1. Анатомія коронарного кровообігу.

2. Регуляція коронарного кровообігу, його особливості.

3. Особливості метаболізму серцевого м’яза.

4. Поняття “інфаркт”, його причини, види і наслідки.

5. Підходи до експериментального моделювання коронарної недо­статності.

Контрольні питання теми:

1. Особливості коронарного кровообігу та метаболізму серцевого м’яза.

2. Ішемічна хвороба серця: визначення, причини та умови виник­нення, форми.

3. Раптова коронарна смерть: причини, механізми виникнення.

4. Стенокардія: класифікація, патогенез проявів.

5. Інфаркт міокарда: види, характеристика функціональних та біохімічних порушень у серцевому м’язі, механізми больового синд­рому.

6. Механізми виникнення коронароспазму при ішемічній хворобі серця.

7. Ускладнення інфаркту міокарда. Патогенез кардіогенного шоку.

8. Експериментальні моделі інфаркту міокарда.

9. Некоронарогенні пошкодження міокарда: причини, механізми розвитку.

10. Пошкодження перикарда. Тампонада серця: причини, прояви, механізми компенсації.

Самостійна аудиторна робота студента:

Дослід 1. Відтворення гострої коронарної недостатності у кро­лика.

У кролика, фіксованого до станка, спостерігають і аналізують електрокардіограму. Потім у вену вводять пітуїтрин Р (з розрахунку 1 ОД на кг маси). Одразу ж після введення і протягом 3-5 хв спосте­рігають та аналізують електрокардіограму. Відмічають брадикардію, зміщення сегмента SТ відносно ізоелектричної лінії, появу “коронар­ного” зубця Т, подовження інтервалу РQ. Роблять висновки щодо ме­ханізмів розвитку коронароспазму та змін, які спостерігалися на електрокардіограмі.

Дослід 2. Моделювання гострої транзиторної ішемії міокарда у щурів і спостереження за зміною біоелектричної активності серця.

Дослід проводять на щурові масою 250-300г. Тварину вводять в наркоз, переводять на штучне дихання і фіксують за кінцівки, а верхню щелепу на операційному столику черевцем догори. Гостру ішемію міокарда відтворюють у 2 етапи: 1) Підведення лігатури під одну з вінцевих артерій. Грудну клітку розрізають у четвертому міжребер’ї зліва, вскривають перикард, серце “вивихують” у операційну рану. За допомогою атравматичної голки накладають лігатуру на ліву коронарну артерію, кінці якої виводять у кутики рани. Проводять герметизацію грудної клітки, відсмоктують повітря. 2) Після виходу щура з наркозу і при загальному активному стані тварини проводять перекриття просвіту артерії. На електрокардіскопі вивчають зміни елек­трокардіограми, відмічають підйом інтервалу ST. Через 15 хв. після оклюзії коронарної артерії віднов­люють коронарний кровотік шляхом звільнення коронарної артерії від перетискання лігатурою і спостерігають зміни на ЕКГ на протязі 5-10 хвилин.