Заняття 19

Тема: Патофізіологія водно-електролітного обміну.

Актуальність теми:

Зміна кількості води та електролітів в організмі веде до по­рушення хіміч­них і фізико-хімічних процесів, об’ємних співвідношень між кров’ю, клітинами та позаклітинним простором. Патологія водно-електролітного обміну прояв­ля­ється розвитком гіпо-, гіпергідратації та набряком, які супроводжують перебіг багатьох за­хворювань. Тому для майбутніх лікарів необхідним є вивчення меха­нізмів регуляції обміну рідини та електролітів в організмі, розвитку набряків різної етіології, механізм виникнення основних змін з боку нервової системи та серцево-судинної системи при гіпер- та дегідратації.

Навчальні цілі:

Сформувати у студентів поняття про причини і механізми роз­витку дисгідрій та порушень вмісту електролітів. Ознайомитися з основними принципами їх корекції, знання яких дасть можливість використати в подальшому вивченні клінічних дисциплін.

Знати:

- визначення “гіпогідратація”, “гіпергідратація”, “набряк”;

- фактори, які ведуть до порушення водно-електролітного об­міну;

- види, причини виникнення, патогенез, основні прояви гіпер- і дегідратації організму;

- механізм виникнення набряку;

- чому виникають набряки при патології серця, нирок, печін­ки при голодуванні, запаленні, алергії.

Вміти:

- за допомогою експерименту пояснити роль осмотичного, онко­тичного та гідростатичного факторів у виникненні набряку;

- визначати форму конкретного порушення водно-електролітного обміну і пояснити механізм її виникнення;

- вміти відтворити набряк в експерименті і доказати роль осмотичного і онкотичного факторів у його розвитку.

Завдання до самостійної позааудиторної роботи:

1. Знати вміст, розподіл і роль води та електролітів в організмі.

2. Уміти пояснити роль гідростатичного, колоїдно-осмотичного тиску в механізмі транскапілярного обміну води.

3. Знати механізми регуляції водно-електролітного обміну.

Контрольні питання теми:

1. Види, прояви, етіологія та патогенез дегідратацій.

2. Види, прояви, етіологія та патогенез гіпергідратацій.

3. Визначення поняття “набряк”.

4. Розкрити роль фізико-хімічних механізмів розвитку набряку за Старлін­гом.

5. Механізми виникнення основних видів набряків: при пато­логії серця, нирок, запаленні, алергії, голодуванні, хворобах пе­чінки.

6. Порушення обміну натрію, калію і магнію: види, механізми розвитку.

7. Причини і механізми порушення обміну кальцію і фосфору.

8. Причини і механізми порушення обміну мікроелементів.

Самостійна аудиторна робота студентів.

Дослід 1. Визначення роді гідростатичного тиску у виникненні набряку.

Кролику у шкіру одного вуха вводять 0,2 мл 0,9% NаСl і відмічають час від моменту утворення пухирця до повного його зник­нення. На другому вусі проводять аналогічну пробу, але на фоні венозної гіперемії, яку відтворюють шляхом вставлення у вухо пробки з жолобком, щоб він розташувався проти центральної артерії. Пробку фіксують бинтом. Результати дослідів порівнюють, аналізують.

Дослід 2. Визначення ролі осмотичного і онкотичного факторів у виникненні набряку.

Щура фіксують до дощечки черевцем догори, на передній черев­ній стінці вистригають шерсть. Внутрішньошкірно вводять 0,2мл 0,9% NаСl; 0,2мл 6% альбуміну; 0,2 мл 2% NаСl. Відмічають час від моменту утворення пухирців до повного їх зникнення. Порівню­ють і аналізують отримані результати.