Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Патфіза / Метод-Леч-Фак.doc
Скачиваний:
118
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
907.78 Кб
Скачать

Заняття 11

Тема: Фагоцитарна реакція та характеристика ексудатів при запаленні.

Актуальність теми:

Процеси ексудації і еміграції лейкоцитів, а також фагоцитоз є ключовими моментами в розвитку запальної реакції. Вони визначають біологічну сутність запалення і значення його як еволюційно виробленої стандартної реакції організму на ушкодження. Уміння оцінити характер ексудату, його клітинний склад, фізико-хімічні властивості, їх значення у механізмі розвитку, перебігу і наслідку запального процесу допомагає лікареві не тільки вирішу­вати питання про етіологію даного процесу, ступінь його вираженості, але і правильно виробити тактику лікування, прогнозувати можливі його наслідки.

Навчальні цілі:

Уміти розкрити суть процесів ексудації і еміграції лейкоцитів та фагоцитарної реакції, їх механізми і місце в розвитку запалення, оцінити їх біологічне значення, визначати характер ексудату, його властивості. Уміти використовувати ці дані з метою встановлення етіології, вибору тактики лікування і прогнозування наслідку за­пального процесу.

Знати:

- види, будову і функцію лейкоцитів;

- загальне поняття про фагоцити (макрофаги і поліморфноядерні лейкоцити);

- фагоцитоз як біологічне явище;

Вміти:

- пояснити механізми окремих стадій фагоцитозу;

- охарактеризувати види і причини порушень фагоцитозу;

- оцінити біологічне значення фагоцитозу при запаленні;

- виготовляти, фіксувати і забарвлювати за Романовським маз­ки із біологічних середовищ.

Завдання до самостійної позааудиторної роботи:

1. Механізми розвитку судинної реакції у вогнищі запален­ня.

2. Основні фізико-хімічні властивості плазми крові і тканин­ної рідини.

3. Механізми руху рідини через судинні мембрани.

4. Види, будова і функції лейкоцитів.

5. Загальне поняття про фагоцити (макрофаги і поліморфноядерні гранулоцити).

6. Фагоцитоз як біологічне явище, його механізми.

7. Загальне уявлення про біологічну (фагоцитарну) теорію запалення І.І.Мечнікова.

Контрольні питання теми:

1. Ексудація: визначення поняття та механізми.

2. Види ексудату, їх характеристика.

5. Відмінності серозного ексудату від транссудату.

4. Морфологічний та біохімічний склад гнійного ексудату.

5. Фагоцитоз у вогнищі запалення, його стадії.

6. Механізми поглинання, знищення та перетравлювання мікроорганізмів у фагоциті.

7. Механізми проліферації в ділянці запалення.

8. Сутність біологічної теорії запалення І.І.Мечнікова, її від­мінність від теорій запалення Конгейма, Шаде, Менкіна.

9. Вплив нервової, ендокринної системи та реактивності організму на перебіг запалення.

Самостійна аудиторна робота студента.

Дослід 1. Визначення рН ексудату за допомогою двоколірних індикаторів.

У три пробірки наливають по 1 мл 0,1 N розчину соляної кис­лоти, лугу та досліджуваного гнійного ексудату. В кожну пробірку додають по три краплі одного з індикаторів. Вибраним вважають той індикатор, який з ексудатом дає проміжне забарвлення порівня­но з кислотою та лугом.

II етап роботи - уточнення рН ексудату. У кілька пробірок наливають по 1 мл буферної суміші з рН в межах константи дисоці­ації обраного індикатора. Додають по три краплі даного індикато­ра та визначають рН ексудату шляхом порівнювання кольору пробір­ки з ексудатом зі шкалою (буферна суміш + індикатор).

Дослід 2. Спостерігати фагоцитоз пташиних еритроцитів у ек­судаті з черевної порожнини щура.

З метою відтворення асептичного запалення за добу до заняття щурові вво­дять внутрішньоочеревинно стерильний м’ясопептонний бульйон. На почат­ку заняття у черевну порожнину вводять 5% завис пташиних еритроцитів (не більше 1 мл на 50г маси). Через 25 хв. пунктують черевну порожнину пастерівською піпеткою і набирають ексудат. З ексудату готують мазки, фарбують їх за Паппенгеймом. Методика забарвлення - на мазок наносять пораховану кількість крапель фар­би Май-Грюнвальда і похитують протягом 3 хв. (фіксація). Додають таку ж кількість дистильованої води, змішують похитуванням і за­лишають на 1-2 хв. (забарвлення). Фарбу зливають і, не промиваючи водою, на мазок наносять фарбу Романовського (1 крапля на 1 мл дистильованої води) на 6 хв. Змивають фарбу водою, мазок висушують фільтрувальним папером. Клітинний склад ексудату вивчають під імерсійним збільшенням мікроскопа та замальовують у протоколі явище фагоцитозу.