Тема 4. Галицько-Волинська держава (2 год.)

Мета заняття: проаналізувати джерела з історії Галицько-Волинської держави. Довести, що київський пеіод перейшов не у володимиро-московський, а в галицько-волинський ХІІІ ст., потім литовсько-польський – ХІV-ХVІ стт. Володимиро-Московська держава не була ані спадкоємниця, ані наступниця Київської, вона виросла на своїм корені… Визначити ознаки-атрибути Галицько-Волинської держави, її роль і значення в історії українського народу та в загальноєвропейській історії.

План:

1. Галицьке і Волинське князівство в ХІ-ХІІ ст:

• початковий період Галицького князівства при князюванні Рюрика, Володаря і Василька Ростиславовичів;

• війни київських князів Всеволода Ярославича, Святополка Ізяславича за вплив у Галицькій землі;

• зазіхання Польщі і Угорщини на край;

• князювання Володимирка;

• походження назви "Галич";

• перша письмова згадка про Галич у 898р.;

• розквіт Галицької держави при князі Ярославі Осмомислі (1152-1187);

• Волинське князівство в ХІІст.;

• князювання Мстислава Ізяславовича та Ярослава Ізяславовича;

• залежність Волині до 1170р. від Києва;

• статус спадкової вотчини Волині при Ізяславі Мстиславовичі;

• князювання Романа Мстиславовича.

2. Утворення Галицько-Волинської держави:

• причини об’єднання у 1199р. Галицького і Волинського князівств при князі Романі Мстиславовичі (1199-1205р.р.) – традиції політичних зв’язків, етнічна і географічна близькість;

• успішні походи Романа Мстиславовича проти литовців, половців, допомога Візантії, оволодіння ним Київською землею, контакти з Папою Римським;

• трагічна загибель князя Романа у 1205р. у війні з польським князем Лешком;

• наступники престолу – неповнолітні Данило і Василько

• початок "галицької смути" (1205-1245рр.);

• боротьба внутрішньої боярської опозиції за владу;

• князювання Данила Романовича (1228-1264рр.);

• встановлення мирних відносин з Польщею та Угорщиною, підкорення Литви;

• розгром Тевтонського ордену у 1238р.;

• перенесення столиці з Галича до Холма;

• спроба створення антитатарської коаліції;

• коронація Данила в Дорогочині у 1253р.

3. Наступники Данила Галицького. Занепад держави.

• державницька діяльність Лева І Даниловича (1264-1301);

• князювання на Волині сина Василька Володимира;

• функціонування єдиного Галицько-Волинського князівства під владою внука Данила, сина Льва Юрія І (1301-1308рр.);

• заснування Галицької митрополії (Ніфонт), яка існувала до 1437р.;

• коронація Юрія І;

• перебування на Галицькому престолі з 1315 до 1323 років синів Юрія І Лева ІІ Юрійовича (Галич) і Андрія Юрійовича (Володимир-Волинськ); національне і релігійне гноблення галичан;

• отруєння боярами Юрія ІІ у Володимирі в 1340р. – кінець династії Романовичів;

• захоплення князем литовського походження Любартом (Дмитро) Гедиміновичем Волині і польським королем Казимиром ІІ – Галичини;

• друге захоплення Льва і Галича Казимиром ІІІ у 1349р., який проголосив себе "правителем Королівства Русі", тобто Галичини;

4. Суспільно-політичний лад Галицько-Волинської держави:

• суспільна ієрархія;

• влада князя;

• роль боярства;

• система місцевого управління;

• військо;

• демократизм держави

5. Значення Галицько-Волинської держави:

• Галицько-Волинська держава – «перша чисто українська політична організація»;

• Міжнародна наукова конференція 1100 років Галичу;

• 20 вересня 1998р. – 1100-літній ювілей Галича;

• Знак Ордена Данила Галицького І ступеня.

Ключові терміни:

Берладники — войовниче населення Нижнього Подунав'я і Подністров'я, різновид бродників.

Галицька земля — територіальне утворення в Київській Русі. Почала складатися в першій половині ХІІ ст. з тер. Перемишльського князівства і Теребовльського князівства.

Галицьке князівство — соціально територіальне утворення в Галицькій землі з центром у місті Галич. Виникло в 1140-х роках.

Галицьке короліствао (Regnum Galiciae) — назва, застосовувана в деяких західних писемних пам'ятках щодо Галицько-Волинського Князівства або лише його галицької частини – Галицького князівства.

Галицько-Волинське князівство — державне утворення на заході Київської Русі, що склалося з Галицької землі і Волинської землі зі столицею в м. Галич. Засноване в 1199р. Романом Мстиславовичем.

Галицько-Волинський літопис — видатна пам'ятка давньоруської літератури та історіографії.

Галичина — історичний регіон України. За сучасним адміністративним поділом – території Львівської, Івано-Франківської, більшої частини Тернопільської, південної частини Рівненської областей, південна і східна частини Підкарпатського воєводства Польщі.

Калка (Кальгин) — притока р. Кальміус на території сучасної Донецької обл. У 1223 р. на Калці відбулась перша битва руських і половецьких військ із монголо- татарськими ордами Чингізхана.

Смута — сорокарічний період в історії Галицької землі з початку ХІІІ ст., коли після загибелі князя Романа в краї розгорнулась громадянська війна за владу, чим скористались сусіди як іноземці, так і свої князі.

Феодал — в епоху Середньовіччя - землевласник, власник феод, який експлуатував залежних від нього селян.

Хурал —з'їзд монголо-татарської знаті

Ярлик — грамоти ханів Золотої Орди, що надавали право на управління окремими князівствами або областями, підкореними Ордою. Наданням ярлика, хани затверджували руських князів у їхніх удільних князівствах.

Ятвяг — племена, етнічно близькі до литовців, що жили між середньою течією Німана і верхів'ям Нарева. Відзначались войовничістю. Проти ятвягів ходили походами київські князі. У 1240-1250-х роках ятвяги були підкорені Галицько-Волинським князівством. У 1283 р. були захоплені Тевтонським орденом. У XIII ст. частина земель ятвягів увійшла до складу Великого Литовського князівства.

Теми рефератів:

1. Джерела вивчення історії Галицько-Волинського князівства.

2. Взаємини Данила Галицького з Золотою ордою.

3. Галицько-Волинська держава — спадкоємиця, правонаступниця Київської Русі.

4. Писемність, мова Галицько-Волинської держави.

5. Дослідники давнього Галича.

Проблемні питання:

1. Чи можна вважати Галицько-Волинську державу пракорінем Галицького П’ємонту?

2. Володимиро-Суздальське, Московське чи Галицько-Волинське князівство є правонаступницею Київської-Русі?

Самостійна робота:

1. Опрацювати джерела вивчення історії Галицько-Волинської держави: Галицько-Волинський літопис; Грамота Івана Ростиславовича Берладника (1134р.); Плано Карпіні про утиски татарськими завойовниками підкорених народів (1245-1247 рр.); Рукописання князя Володимира Васильковича (близько 1287р.); Статутна грамота князя Мстислава Романовича (близько 1289р.); Лев Данилович, князь галицький, надає церкві святого Спаса село Страшевичі (до 1301р.).

2. Скласти таблицю: "Зовнішня і внутрішня політика Галицько-Волинських князів".

Ім'я князя	Роки правління	Зовнішня політика	Внутрішня політика

Рекомендована література:

Основна

1. 1100 років Галичу (матеріали наукової конференції).– Івано-Франківськ, 1998.

2. Бойко І. Особливості вервних судів Галицько-Волинської держави (1199-1349рр.) // Часопис Київського університету права.– 2008.– № 1.– с.32-36.

3. Галицько-Волинська держава ХІІ-ХІV ст.: Зб. наук. пр.: У 2 кн. / Упорядник О.С.Нечерук.– Л.: Світ, 2002.

4. Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України: матеріали міжнар. наук. конф., Галич, 10-11 жовтня 2008 р.: до 1110-річчя першої письм. згадки про Галич / Нац. Заповідник "Давній Галич"– Галич: Давній Галич, 2008.– 214с.

5. Галич в доісторії і середньовіччі: Матеріали міжнар. археолог. конф., Галич, 4-6 верес. 2003.– Галич, 2003.– 128с.

6. Драбчук І. Пристань віків: Статті про Галич: До 750-ліття коронування Д.Галицького та 700-ліття Галицької митрополії / І.Драбчук. Галич: Інформ.– вид Національного Заповідника "Давній Галич", 2003.– 410с.

7. Єльников М. Золотоординські часи на українських землях.– К.: Наш час, 2008.– 191с.

8. Завірач В. Король Данило Галицький — будівничий Руси-України – Івано-Франківськ.: Нова Зоря, 2005.– 79с.

9. Ідзьо В. Галицька держава: процеси етнотворення та становлення (III-XIII ст).– Л.: Камула, 2005.– 351с.

10. Ідзьо В.С. Король Русі Лев Данилович (1292-1301) – Л.: Сполом, 2008.– 82с.

11. Ідзьо В.С. Король Русі Юрій І в українській та європейській історії державницькій традиції (1255-1308) – Л.: Сполом, 2008.– 54с.

12. Історія України: Документи. Матеріали. (Уклад. комент. В.Ю. Короля).– К., 2001, с.68-82.

13. Міжнародна наукова конференція: Галицько-Волинська держава.– Львів, 1993.

14. Король Данило Галицький у пам'ятках історії та культури: краєзнавчий, історико-культорологічний навчальний посібник / упор. Б.Гаврилів, І.Миронюк.– Івано-Франківськ: Плай, 2009.– 180с.

15. Костик М.В. Історія княжого Галича.– Галич, інформаційно-видавничий відділ Національного заповідника "Давній Галич", 2001.– 136с.

16. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь // Україна крізь віки.– Т. 5.– К.: Видавничий Дім "Альтернативи".– 1998.– 336с.

17. Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство.– К., 1984.

18. Писемність, мова і література Галицько-Волинської держави.– Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001.– 50с.

19. Політична історія України (За ред. В.І. Танцюри).– К., 2001, с.60-74.