7. Методичні вказівки для підготовки реферату

У навчальному процесі медичних вузів при вивченні історії Української державності використовується такий вид самостійної роботи, як реферат.

Реферат — це спроба розібратися в тій чи іншій проблемі глибше, можливість самостійно подивитись на історичні події, явища, процеси, з'ясувати те, що раніше залишалося непоміченим. Підготовка реферату дає змогу студентові впевненіше орієнтуватися в джерелах та літературі з обраної теми, створює умови для комплексного використання навичок роботи з літературою, розвиває аналітичне, самостійне мислення, вчить логічно й аргументовано висловлювати на письмі свою думку тощо. Реферат повинен відображати знання студентом певної важливої проблеми з історії України, засвідчити вивчення ним спеціально відібраних історичних джерел і літератури з конкретного питання, його вміння оформлювати довідковий апарат, список використаних джерел і літератури.

В організаційному плані написання реферату – процес, розподілений у часі по етапах. Всі етапи роботи можуть бути згруповані в три основні: підготовчий, виконавський і заключний.

Підготовчий етап.

Підготовчий етап містить у собі пошуки літератури з визначеної теми з використанням різних бібліографічних джерел; вибір літератури в конкретній бібліотеці; визначення кола довідкових посібників для наступної роботи з теми.

При виборі літератури в бібліотеці можна скористатися послугами будь-якої книгарні – своєї вузівської, міської, обласної, державної.

Орієнтуватися в книжковому фонді підготовлений студент повинен самостійно, а путівником, який полегшить йому знайомство з бібліотекою, допоможе знайти потрібну книгу, є каталоги. Переглядаючи їх, можна довідатися про наявність тієї чи іншої літератури, яка необхідна. На кожну книгу складається своєрідний паспорт – каталожна картка. Усі картки групуються у відповідній системі, щоб неважко було розшукати те, що вам потрібно.

Бібліотечні каталоги поділяються на три основних види: алфавітний, систематичний і предметний. Найчастіше у бібліотеці зустрічаються перші два. Як доповнення до систематичного каталогу створюється систематична картотека статей, яку поміщають опис газетних статей з найбільш популярних журналів, а також інші матеріали центральної, обласної, місцевої преси.

Таке ж призначення – доповнювати систематичний каталог – мають і тематичні картотеки, які складаються на найбільш важливі теми політичного, господарського, культурного життя країни.

В мовах ,,інформаційного вибуху’’ велике значення довідкової літератури, призначеної для термінового отримання інформації наукового, практичного чи пізнавального характеру.

Виконавчий етап.

Читання книг (інших джерел), а також ведення записів прочитаного містять у собі виконавський характер.

Заключний етап містить у собі обробку наявних матеріалів і написання реферату; складання списку використаної літератури.

Важливу роль у написанні реферату відіграє правильна його побудова. Обов’язковими структурними частинами роботи повинні бути:

Титульний лист

Міністерство охорони здоров’я України Вищий державний навчальний заклад Івано-Франківський національний медичний університет
	Кафедра українознавства
Формування кордонів України Історія і сучасність
	Реферат студента 14 гр. I курсу Стоматологічного факультету Кічули А.Р. Керівник: (наук звання, ПІБ)
Івано-Франківськ-2011

План

Вступ

Основна частина

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Як писати реферат?

1. Визначте мету дослідження.

2. Доберіть відповідну літературу (використовувати не одне джерело, а декілька):

- з’ясувати, яка існує література з теми реферату;

- скласти її список;

- користуватися різними каталогами (алфавітним, систематичним, тематичним), бібліографічними виданнями, довідковою літературою.

3. Визначте вид читання:

- суцільне;

- вибіркове (іноді для теми достатньо вивчити не всю книжку, а лише окремі її розділи, параграфи);

- комбіноване (суцільне читання одних частин і вибіркове – інших).

4. Опрацюйте дібрані джерела з робочими стиснутими помітками, закладками в книжці:

- розібратися в змісті, критично проаналізувати його;

- відбирати суттєве, основне;

- дати певну оцінку прочитаному;

- перевірити, чи збігається ваша оцінка якоїсь проблеми з думкою автора, інших авторитетних осіб;

- вибрати для реферату більш яскраві факти, приклади, цікаві положення та ін.;

- зробити необхідні висновки;

5. Складіть (простий чи складний) план відповідно до обсягу реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).

У вступі необхідно обґрунтувати вибір теми – вказати, чому нині виникає необхідність у вивченні та висвітленні цієї проблеми, що може бути пов'язане з певними факторами суспільно-політичного життя, а також визначити завдання, яке автор прагне розв'язати. Може бути поданий короткий огляд використаної в рефераті літератури.

В основній частині реферату формулюється головний зміст тексту. Виклад матеріалу має бути логічним, послідовним, без повторів, зайвої констатації загальновідомих фактів. Головну увагу слід зосередити на пошуку належних аргументів для розкриття поставленої проблеми. Вони можуть бути підкріплені посиланнями на джерела чи результати досліджень учених. За необхідності студент може процитувати якийсь важливий фрагмент документа, обов'язково подавши його в лапках і точно вказавши в посиланні (у кінці цитати або у виносках внизу сторінки) джерело, з якого взята цитата. При цьому не допускаються будь-які зміни у формулюванні цитати. Зловживати цитатами теж не слід, оскільки це зіпсує загальне враження від роботи, їх кількість має бути оптимальною, тобто визначатися потребами розроблення теми реферату.

У посиланнях спочатку подаються прізвище й ініціали автора, потім назва книги, місце, рік видання, сторінка (наприклад: Чапуга С.М. Витоки української державності. Докняжий період. Навчальний посібник. – К.: 2004. – 212с.). Якщо це стаття, то після її назви вказується назва журналу (збірника), рік видання, порядковий номер випуску, сторінка (наприклад: Радиш П. Історія медицини на монетах і банкнотах // Пам’ять століть. – 1997. - №6. – С. 140-144). У разі повторення раніше названої праці достатньо подавати прізвище та ініціали автора, а далі писати: "Вказ. праця", зазначаючи номер сторінки (наприклад: Чапуга С.М. Вказ. праця. — С. 152). При повторному посиланні на те ж джерело, якщо воно використовується підряд, можна обмежитися записом: "Там само" і подати необхідну сторінку (наприклад: Там само. — С. 159).

У висновках студенту необхідно сформулювати основні підсумки, обґрун­тувати, що дала робота над цією темою, повідомити, до яких висновків при­йшов автор реферату. Висновки мають бути лаконічними, конкретними, логічними, зрозумілими і за обсягом меншими аніж вступ. Слід враховувати, що тут же повинен бути зв'язок історичного матеріалу із сучасністю.

У кінці реферату необхідно скласти список джерел і літератури, використаних у роботі. При його складанні мають бути витримані бібліографічні правила. Кількість позицій у цьому списку може бути різною. Вона залежить насамперед від обраної теми, наявності відповідних документів і досліджень, а також від рівня їх опрацювання студентом. Слід враховувати, що до списку включаються лише ті джерела і література, на які автор посилався у своїй роботі. Натомість ті, які лише згадуються в рефераті, але посилань на них немає, до списку не включаються. У списку спочатку подаються назви публікацій джерел за алфавітом. Першими йдуть назви кириличним шрифтом (українські, російські та ін.), далі — латинським (англійські та ін.). У рубриці "література" слід також за алфавітом подати назви використаних наукових досліджень (монографій, статей).

У розділі "Додатки" розміщується цифровий матеріал у вигляді таблиць, схем, фотографій, витягів із джерел і т.п., кий повинен доповнювати і пояснювати текст, робити його більш наочним і дохідливим.

Розпочинаючи написання реферату, володіючи багатим і різноманітним матеріалом, необхідно пам’ятати – і це головне – якими вимогами потрібно керуватися, за якими критеріями буде оцінюватися ваша робота, чи будуть її читати, чи слухати.

Зазвичай реферати в рамках навчального процесу у вузі оцінюються за наступними основними критеріями:

- актуальність змісту, високий теоретичний рівень, глибина й повнота аналізу фактів, явищ, проблем, що відносяться до теми;

- інформаційна насиченість, новизна, оригінальність викладу питань;

- простота і дохідливість викладу;

- структурна організованість, логічність, граматична правильність і стилістична виразність;

- переконливість, аргументованість, практична значимість і теоретична обґрунтованість пропозицій і висновків, зроблених у рефераті.

Рекомендується подавати реферат, текст якого набраний на комп'ютері й відтворений на принтері (з одного боку аркуша) формату А4. Якщо реферат подається в рукописному варіанті, він має бути написаний без помарок, акуратним, чітким і розбірливим почерком. На всіх чотирьох сторонах листа повинні залишатися поля: верхнє поле – 20-25 мм, нижнє – 20 мм, ліве – 25-30 мм, праве 5 мм. Всі аркуші, крім титульного листа і листа з планом, необхідно пронумерувати. Орієнтовний обсяг реферату для семінарських занять з історії України може становити до 12 сторінок рукописного тексту або до 10 сторінок друкованого тексту.