5. Державницькі утворення залізної доби:

• залізна доба (рубіж ІІ і І тис. до н.е.);

• демократичність епохи і підвищення продуктивності землеробства і ремесла;

• відокремлення ремесла від землеробства;

• розрив родової общини і перетворення її у сусідську, територіальну;

• створення воєнно-політичних об’єднань;

• Кіммерійці — найдавніша державність Х-VІІ ст. до н.е. на північному Причорномор'ї і Криму;

• Скіфія VІІ-ІІІст. до н.е. — територія Північного Причорномор’я між Доном і Дністром;

• суспільство – общинники, воїни, жерці;

• розпад Великої Скіфії на Малу Скіфію в Криму і одну на Нижньому Дунаї (Добруджа);

• Сарматія (ІІІ ст.до н.е.) – у степах Північного і Східного Причорномор’я;

• кочовий спосіб життя, скотарство;

• кінне військо;

• війни з Персією, Римською імперією;

6. Міста-держави Північного Причорномор’я;

• раціональна забудова міст Північного Причорномор’я;

• форма політичної організації — рабовласницька республіка;

• демократичний характер влади;

• Боспорське царство на берегах Керченської протоки у 480 р. до н.е. – 70 роки ІV ст.н.е. – об’єднання 8 держав;

• Готська держава;

• навала гунів.

Ключові терміни:

Автохтони (від грец. άύτόχθων – корінний, місцевий) — корінні жителі тієї чи іншої місцевості (те саме, що аборигени); етнічні спільноти, що виникли на давній території.

Агора (від грец. άγορά – майдан, площа) — у грецьких містах-державах Північного Причорномор'я міський майдан (площа міста), який виконував торговельно-адміністративні та громадські функції, а згодом – народне зібрання – вищого органу влади в демократичних державах – містах.

Анімізм (від лат. аnima, animus – душа, дух) — віра в існування душі духів, які можуть негативно чи позитивно впливати на природу, суспільство і саму людину. Одна з форм первісних релігійних вірувань.

Асиміляція (від лат. Аssimilation – уподібнення) добровільний або вимушений процес розчинення (втрата традицій, мови тощо) раніше самостійного народу (етносу) чи якоїсь його частини в середовищі іншого, як правило, численного народу, засіб досягнення етнічної однорідності.

Архантроп (від гр. archaios – давній та antropos – людина), або (пітекантроп), людина прямоходяча homo erectus (1,9/1,5 – 0.2 млн. років тому).

Боспор (назва фракійського походження, що означає коров'яний бріт) Кіммерійський (від грец. Βόοπορος ό Κιμμέριος) — давньогрецька назва Керченської протоки, що сполучає Азовське та Чорне моря.

Веди (віди) — священі давньоарійські релігійні знання, що складалися в Придніпров'ї протягом ІІ - початку І тис. до н.е. в усній формі, а записані були санскритською мовою.

Гомініди (від лат. homo – людина) — представники родини людських.

Екзогамія (від грец. "екзо" – зовні, поза чимось, та "гамос" – шлюб) — заборона шлюбних стосунків між членами однієї родової групи. Протележне ендогамії.

Ендогамія (від грец. "ендо" – усередині і "гамос" – шлюб) — звичай, за яким шлюбні стосунки дозволяється лише в межах однієї групи, наприклад племені.

Енеоліт (від лат. "аенеус" – мідний і грец. "літос" – камінь) — міднокам'яний вік — ІV-ІІІ тис. до н.е.

Каган (від тюрк. володар) — найвищий титул ватажків племен багатьох народів раннього середньовіччя.

Кроманьйонці (від назви гроту "Кро-Манйон у Франції) — одна із груп неоантропів, поширених на території західної Європи.

Неандерталець — (від назви долини Неандерталь поблизу Дюссельдорфа в Німеччині, де вперше були знайдені рештки людини, яка жила близько 1,3 млн. років тому).

Неоліт (від грец. "неос" – новий і "літос" – камінь) — новокам'яний вік — VІ-ІV тис. до н.е.

Магія – обряди пов’язані з чаклунством, віщуванням, вірою в надприродні сили людини;

Матріархат (від лат. Mater і грец. archp.) — ранній період розвитку первіснообщинного ладу, який характеризується наявністю материнського роду і провідним становищем жінки в суспільстві.

Мезоліт (від грец. "мезос" – середній і "літос" – камінь) — середньокам'яний вік — Х-VІ тис. до н.е.

Палеоліт (від грец. "палайос" – старий, давній і "літос" – камінь) — початковий, найдавніший і найтриваліший період в історії України — І млн.-Х тис.до н.е.

Патріархат (від дгрец. рatpr. – батько і archp. – початок, влада) — останній в період історії первіснообщинного ладу, що заступив матріархат; характеризується веденням родоводу по батьківській лнії, пануючою роллю чоловіка в господарстві, суспільстві, сім'ї.

Примати (від лат. primus – перший) — загін вищих ссавців, до якого належать напівмавпи, мавпи та людина.

Тотемізм – (рід) — одна з первісних форм релігійних вірувань, для якої характерна віра в спільне походження і кровну спорідненість між даною групою людей (родом) і певним видом тварин, птахів, риб, рослин.

Фетишизм — одна з первісних релігійних уявлень, віра в надприродні властивості певних предметів.

Теми рефератів:

1. Джерела вивчення історії слов’ян.

2. Писемні пам’ятки візантійських та західно - європейських авторів про Русь VI-XI ст.

3. Українські землі в творах Геродота.

Проблемні питання:

1. Трипільська цивілізація – одна з найдавніших цивілізацій світу? Відповідь обґрунтуйте.

Самостійна робота:

1. Опрацювати джерела: Гомер. Одіссея, Геродот. Історії в десяти книгах. Книга IV. Мельпомена "Історія греко-перських воєн", Фукідід про державу скіфів, Страбон. Опис скіфів, Страбон. Географія, Декрет на честь Діофанта, Демосфен. Промова проти Лептіна про безмитність, Присяга херсонесців (напис на мармуровій плиті), Прокопій Кесарійський. Таємна історія, Йордан. Історія готів, Прокопій Кесарійський. Історія війни,Маврикій. Стратегікон, М. Грушевський. Давня історія України-Руси, Лев Діакон. "Історія в десяти книгах", Костянтин Порфирородний. "Про управління імперією", "Про церемонії візантійського двору", Тітмара. "Книга хронік" Аль-Масуді. "Промивальні золота", Літопис Руський.

2. Схематично зобразіть торговельні зв'язки колоній і метрополій, органи влади в грецьких полісах.

Рекомендована література:

Основна:

1. Баран В.Д. Давні слов’яни // Україна крізь віки.– Т.3– К., Видавничий Дім "Альтернативи".– 1998.– 336с.

2. Бунятян К.П. Давнє населення України: Навчальний посібник.– К.: Либідь 1999.– 228с.

3. Бунятян К.П., Мурзін В.Ю., Симоненко О.В. На світанку історії.– // Україна крізь віки – Т.1.- К.: Видавничий Дім "Альтернативи".– 1998.– 336с.

4. Відейко М.Ю. Трипільська цивілізація.– К.: Наш час., 2008.– 160с.

5. Відейко М.Ю. Шляхами трипільського світу.– К.: Наш час., 2007.– 296с.

6. Воляник В. Анти-наша доруська назва // Укр. газ.– 2003.– №36.– 9с.

7. Делямар К. П’ятнадцятимільйонний європейський народ забутий в історії. // Історія України.– 2000.– лют. (№7).

8. Дорошенко Д.І. Нарис історії України.– С.22-46.

9. Залізняк Л.Л. Первісна історія України: Навчальний посібник.– Вища школа, 1999.– 263с.

10. Зубар В.М., Ліньова Є.А., Сон Н.О. Античний світ Північного Причорномор'я: Навчальний посібник.– К.: Видавництво імені Олени Теліги, 1999.– 320с.

11. Кіндратенко А.М. Європейські Гуни – в описах давніх авторів.– Харків. – Курсор, 2007.– 359с.

12. Козлов М.М. Уявлення давніх словян про потойбічний світ. // Укр. іст. журнал.– 2000.– №3.– С.61-74.

13. Крижицький С.Д., Зубар В.М., Русява А.С. Античні держави Північного Причорномор’я. / Україна крізь віки.– К.: Видавничий Дім "Альтернативи".– 1998.– Т.2.– 352с.

14. Крушельницька Л.І. Чорноліська культура Середнього Придністров’я.– Л., 1998.– 223с.

15. Мандзяк О.С. Бойові традиції аріїв: На шляху до реалій українських бойових мистецтв / Мандзяк О.С.– Т.: Мандрівець, 2006.– 271с.

16. Паламарчук Є. Зорі Трипілля / Є.Паламарчук, І.Андрієвський.– Вінниця: Тезис, 2009.– 144с.

17. Сегеда С.П. Антропологія: підручник для студентів гуманітарних спец. вищ. навч. закладів / С.П. Сегеда.– К.: Либідь, 2009.– 424с.

18. Шилов Ю.О. Аратта за "Ведою словена" і пам'ятками трипільської культури та іншими науковими джерелами.– К.: "Аратта".– 2010.– 118с.

19. Шилов Ю.О. Історична Аратта чи археологічне "Трипілля"?– К.: "Аратта".– 2009.– 72с.