Динаміка оцінки історичних подій по макрорегіонах, бали

Макро­регіони	Оцінка історичних подій
	Переяславська Рада 1654 року		Жовтнева революція 1917 року		Розпад СРСР		Проголошення незалежності України
	1997	2004	1997	2004	1997	2004	1997	2004
Центр	2,47	2,36*	2,01	2,15*	1,64	1,55	2,22	2,29
Схід	2,56	2,59	2,12	2,21*	1,27	1,29	1,61	1,95**
Захід	2,18	2,14	1,57	1,79**	2,40	2,29	2,82	2,83
Південь	2,50	2,41*	2,24	2,07**	1,30	1,34	1,84	2,02**
Загалом по Україні	2,43	2,38	2,01	2,08*	1,62	1,56	2,10	2,25**

* − розбіжність даних значима на рівні 0,05.

** − розбіжність даних значима на рівні 0,01.

Джерело: [101, 102].

Завдяки позитивним зрушенням у соціально-економічному розвитку країни істотно покращилося й ставлення респондентів Сходу і Півдня до такої історичної події, як проголошення державної незалежності України. Хоча диспозиція цих регіонів стосовно Заходу і Центру не змінилася, проте пом’якшилася модальність самого ставлення до незалежності: зміщення від негативно-нейтрального до більш чітко вираженого нейтраль­ного.

На думку Олександра Стегнія, останній результат заслуго­вує на особливу увагу, оскільки дає привід з певною обереж­ністю говорити про тенденцію поступового нівелювання іде­ологічного протистояння Заходу та Сходу із Півднем навколо доцільності існування унітарної української державності. Поряд із цим, на думку вченого, «необхідно зробити застереження щодо вкрай негативних наслідків можливого форсування озна­ченої тенденції центральними органами державної влади з вико­ристанням адміністративних важелів» [101, 102].

Особливий інтерес викликають регіональні дослідження, спрямовані на з’ясування особливостей «місцевої самосвідомос­ті» громадян, пошук «точок дотику» між представниками різних культур, сутності протиріч та стереотипів, які заважають взаєморозумінню між людьми. Кафедра філософії і соціології Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка разом із Центром з вивчення суспільних процесів і проблем гуманізму у квітні-травні 2005 року провели дослідження «Україна: образи регіонів і міжрегіональні відно­сини». Респондентами виступили жителі українських міст зі Сходу та Заходу, де регіональні відмінності простежуються доволі яскраво: відповідно Луганська і Дрогобича.

Характер запитань та відповіді на них (табл. 4−7), дають багато інформації для роздумів.

Таблиця 4

Уявлення жителів Луганська про Донбас і Галичину, %

Характеристики	Донбас	Галичина
Регіон, розвиток якого має бути моделлю для всієї України	67,8	12,2
Глуха культурна провінція	11,0	47,0
Регіон із середнім рівнем розвитку	51,7	43,7
Агресивний регіон, котрий прагне запровадити свої порядки у всій країні	11,0	70,2
Регіон, що вимушений захищати власну специфіку і право жити у відповідності зі своїм способом життя	82,7	22,3
Регіон із сильними сепаратистськими настроями	23,8	48,8
Регіон, де переважають державники, котрі відстоюють цілісність країни	37,9	37,7

Аналіз відповідей (табл. 4−5) дає змогу зробити висновок, що жителі Донбасу і Галичини мають явно недостатні знання один про одного. Фактично судження її жителів ґрунтуються на стереотипах, а не на реальній інформації. Слід відмітити дзер­кальний відбиток стереотипів. Відсутність ґрунтовних знань і відношення один до одного з підозрою ускладнюють у майбут­ньому налагодження теплих добросусідських відносин між Донбасом та Галичиною.

Таблиця 5