- •Частина ііі політична участь громадян україни в контексті партійно-політичної ідентифікації
- •3.1. Особливості партійно-політичної ідентифікації в Україні
- •Ставлення громадян до ідейно-політичних течій, %
- •Динаміка прихильності до політичних течій, %
- •Динаміка оцінки історичних подій по макрорегіонах, бали
- •Уявлення жителів Луганська про Донбас і Галичину, %
- •Уявлення жителів Дрогобича про Донбас і Галичину, %
- •Протиріччя між Сходом і Заходом України, %
- •Бажані відносини між Сходом і Заходом України, %
- •3.2. Політична участь в Україні у першій половині
- •90-Х років хх ст.
- •Склад Верховної Ради України II скликання за партійністю
- •3.3. Особливості політичної участі в Україні у другій половині 90-х років хх − початку ххі ст.
- •3.3.1. Парламентські вибори 1998 року та вибори Президента України у 1999 році: до і після виборів
- •Склад Верховної Ради України III скликання за партійністю
- •Підтримка політичних партій та рухів, що мали найбільший рейтинг серед львівського електорату, %
- •Політичні і посадові характеристики кандидатів у Президенти України на виборах 1999 року
- •Підтримка кандидатів, що набрали найбільшу кількість голосів по регіонах України
- •3.3.2. Вибори до Верховної Ради України 2002 року. Загострення суспільно-політичної ситуації в Україні після виборів
- •Думка про окремих політиків, %
- •Результати голосування по багатомандатному виборчому округу в 2002 році
- •Партійна належність депутатів, обраних в одномандатних округах у 2002 році
- •Відомості щодо активності політичних партій, виборчих блоків політичних партій на виборах Президента України 2004 року, %
- •3.4. Участь українських громадян у Помаранчевій революції і парламентських виборах 2006 року
- •Чи є нині в Україні політичні лідери, що можуть ефективно управляти? (%)
- •Чи є нині в Україні політичні партії і рухи, яким можна довірити владу? (%)
- •Результати президентських виборів в Україні
- •Література
Відомості щодо активності політичних партій, виборчих блоків політичних партій на виборах Президента України 2004 року, %
|
Назва політичної партії − суб’єкта виборчого процесу |
Прізвище, ім’я, по батькові кандидата на пост Президента України |
Кількість голосів виборців, поданих за кандидата на пост Президента України |
Кількість членів територіальних виборчих комісій від кандидата на пост Президента України, висунутого політичною партією, станом на 31 жовтня 2004 року | ||
|
абсолютна кількість |
відсоток від загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні |
абсолютна кількість |
відсоток від загальної кількості членів територіальних виборчих комісій | ||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Всеукраїнська партія «Нова Сила» |
ЗБІТНЄВ Юрій Іванович |
16 321 |
0,05 |
446 |
4,64 |
Продовження таблиці 4
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Всеукраїнське політичне об’єднання «Єдина Родина» |
РЖАВСЬКИЙ Олександр Миколайович |
10 714 |
0,03 |
439 |
4,57 |
|
Комуністична партія робітників і селян |
ЯКОВЕНКО Олександр Миколайович |
219 191 |
0,78 |
437 |
4,55 |
|
Комуністична партія України |
СИМОНЕНКО Петро Миколайович |
1 396 135 |
4,97 |
448 |
4,66 |
|
Ліберально-демократична партія України «Захищена особистість. Приватне − понад усе!» |
ДУШИН Ігор Леонідович |
8 623 |
0,03 |
444 |
4,62 |
|
Народна партія вкладників та соціального захисту |
КРИВОБОКОВ Владислав Анатолійович |
9 340 |
0,03 |
419 |
4,36 |
|
Народний Рух України за єдність |
БОЙКО Богдан Федорович |
12 793 |
0,04 |
438 |
4,56 |
|
Організація Українських націоналістів в Україні |
КОЗАК Роман Миколайович |
8 410 |
0,02 |
448 |
4,66 |
|
Партія Зелених України |
КОНОНОВ Віталій Миколайович |
1 жовтня 2004 року вибув з балотування у зв’язку з особистою заявою про відмову від балотування |
0 |
0,00 | |
Закінчення таблиці 4
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Партія промисловців і підприємців України |
КІНАХ Анатолій Кирилович |
262 530 |
0,93 |
419 |
4,36 |
|
Партія реабілітації народу України |
ЧЕРНИШ Григорій Семенович |
30 вересня 2004 року вибув з балотування у зв’язку з особистою заявою про відмову від балотування |
173 |
1,80 | |
|
Партія регіонів |
ЯНУКОВИЧ Віктор Федорович |
11 008 731 |
39,26 |
445 |
4,63 |
|
Політична партія «Громадський контроль» |
ВОЛГА Василь Олександрович |
12 956 |
0,04 |
437 |
4,55 |
|
Прогресивна соціалістична партія України |
ВІТРЕНКО Наталія Михайлівна |
429 794 |
1,53 |
421 |
4,38 |
|
Слов’янська партія |
БАЗИЛЮК Олександр Філімонович |
8 963 |
0,03 |
444 |
4,62 |
|
Соціалістична партія України |
МОРОЗ Олександр Олександрович |
1 632 098 |
5,82 |
444 |
4,62 |
|
Українська партія «Єдність» |
ОМЕЛЬЧЕНКО Олександр Олександрович |
136 830 |
0,48 |
293 |
3,05 |
Джерело: [81, 53−54].
Свідченням того, що у список кандидатів дійсно потрапили «технологічні» кандидати, є маніпуляції із підписними листами. Як відомо, згідно з виборчим законодавством, умовою реєстрації у якості кандидата, була наявність 500 000 підписів виборців. За припущенням представників місії ОБСЄ/БДІПЛ, багато кандидатів не змогли б зібрати необхідну кількість дійсних підписів без допомоги державних адміністрацій. Так, за результатами голосування у першому турі 6 кандидатів, за яких проголосувало найменше виборців, разом набрали менше 500 000 голосів, тоді як загальна кількість підписів, начебто зібраних на підтримку цих кандидатів, перевищує 10 000 000. За пана Нечипорука, який набрав найменше голосів, проголосувало лише 6 141 виборець, що майже в сто разів менше, ніж 579 389 підписів на його підтримку, які начебто були подані до ЦВК [30, 44].
Особливістю цих виборів було й те, що під час виборчої кампанії 2004 року не було утворено жодного виборчого блоку партій, усі політичні партії виступили у виборчому процесі самостійними суб’єктами, тоді як на виборах Президента України 1999 року було утворено один виборчий блок партій «Наш Президент Євген Марчук!».
Отже, якщо під час виборчої кампанії президента у 1994 році йшлося про спрямування політичного курсу, заданого логікою боротьби за незалежність у напрямі радикальних економічних реформ, у 1999 році – про забезпечення послідовності курсу з акцентом на більшу ефективність та соціальну спрямованість економіки, то у 2004 році – про обрання нової перспективи і нової якості як держави, так і суспільства. Результати виборів мали дати відповідь на питання: чи ми залишимось європейською провінцією, чи рушимо курсом, який приведе до рівноправного партнерства із розвинутими демократичними країнами Старого світу.