6. Перевірка оптичного центрира.

Технічні теодоліти, наприклад, 4Т30П мають для центрування вмонтований в підставці оптичний центрир. Тому потрібно виконувати його перевірку. Умова перевірки: вісь оптичного центрира повинна збігатися і вертикальною віссю обертання теодоліта.

На зоровій трубі нанесена мітка. Якщо труба встановлена горизонтально, вона розміщена на продовженні вертикальної осі обертання теодоліта. На цій осі міститься і центр лімба, який потрібно встановлювати над вершиною куга, який вимірюють. Для виконання перевірки потрібен ще один теодоліт, яким проектують мітку на трубі на горизонтальну площину. Для цього під штативом,

на якому встановлений теодоліт, на поверхню землі горизонтально кладусь квадратну дошку з прикріпленим аркушем паперу. Допоміжним теодолітом проектують мітку на трубі з трьох станцій, вибраних так, щоб проектувальні вертикальні площини перетиналися між собою під кутом 120°, тобто містилися у вершинах рівностороннього трикутника, в центрі якого встановлено досліджуваний теодоліт.

З першої станції спостерігач наводить трубу допоміжного теодоліта на основу голки, встановленої вертикально над центром мітки на зоровій трубі досліджуваного теодоліта. Далі повертає трубу тільки у вертикальній площині так, щоб було видно аркуш паперу на дошці. У створі вертикальної площини помічник, яким керує спостерігач, наносить на протилежних краях аркуша паперу дві точки. Нехай при KJI це будуть точки 1 та 1', з'єднані штрихпунктиром (див. рис. 1.7.а). Аналогічно, при КП наносить на папері, у створі вертикальної площини, ще дві точки 2 та 2'. їх також з'єднують штрипунктиром. Посередині між штрихпунктирними лініями проводять суцільну лінію, на якій і буде шукана точка - проекція центра лімба С. Щоб знайти положення цієї точки на папері з контролем, необхідно виконати описані вище ще з двох станцій. У результаті, як це показано на рис. 1.6 б, на перетині трьох середніх ліній отримаємо на папері проекцію центра лімба С. В цю точку повинен проектуватися центр сітки ниток оптичного центрира. Якщо ця умова не виконується, то виправними гвинтами сітки ниток центрира переміщають її так щоб проекція центра сітки ниток центрира збігалась із точкою С.

Рис.1.7. До питання перевірки оптичного центрира теодоліта 4Т30П

1.1.2. Вибiр I закрiплення точок зовнiшньої межi дiлянки і точок плану дiагонального ходу

Щоб виміряти довжину лінії або кут між двома лініями на місцевості, кінцеві точки ліній, потрібно закріпити, а щоб віднайти їх, – позначити. Для закріплення точок в умовах практики використовують кілки завдовжки 20–25 см з поперечним перерізом ≈33 см. Для кращого позначення точки кілок обкопують канавкою у вигляді кола, трикутника чи квадрата. Кілок забитий на рівні із землею називають знаком, а другий, забитий поруч – сторожком (рис. 1.8). На боці, оберненому до точки, пишуть номери точки, групи та бригади. Центри знаків позначають цвяхами або хрестоподібною насічкою на торчаку кілка. Стежать за тим, щоб забиті кілки не перешкоджали руху транспорту, пішоходів та роботі сільськогосподарських машин.