Інструкційна карта № 5 для проведення навчальної практики «тахеометричне знімання» з дисципліни «геодезія»
Робоче місце: геодезичний полігон
Тривалість занять: 6 год
Тема заняття: знімання ситуації та рельєфу
Мета роботи: навчитись вимірювати кути нахилу, визначати перевищення і горизонтальні прокладання. Скласти зариси.
Матеріально-технічне оснащення: інструкційно-технологічні карти, довідкова література, тахеометр, штатив, рейка, висок, рулетка 50 м, журнал записів знімання, олівець
Правила безпеки:
1. Працювати тільки справним інструментом.
2. Виконувати всі вимоги пожежної безпеки.
3. Утримувати робоче місце в належному санітарному стані.
ЗМІСТ ТА ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ
Вимірювання кутів нахилу, визначення перевищень і горизонтальних прокладень. Складання зарису.
При тахеометричному зніманні при одному наведенні зорової труби приладу на рейку отримують планове і висотне положення точки по відстані, яку визначаємо по далекоміру, по напряму - відлічуємо по лімбу горизонтального круга і по перевищенню - визначаємо по вертикальному кругу.
Для цього прилад приводять у робоче положення і обертанням навідного гвинта установлюють бульбашку рівня при алідаді вертикального круга в нуль –пункт. В теодоліті 4Т30, який не має рівня при вертикальному крузі, приводять в нуль-пункт бульбашку рівня при алідаді горизонтального круга, діючи підіймальними гвинтами. Виміряють висоту інструмента І. Висота інструмента – прямовисна відстань від верха кілочка точки А до осі обертання труби, яку безпосередньо виміряють у точці А. Рейку ставлять у точці В. Середню нитку сітки ниток труби наводять на відлік по рейці, що дорівнює висоті інструмента І, яку попередньо виміряють у точці А прямовисно поставленою рейкою. Беруть відділки по верхній та нижній далекомірній ниткам, відлік по вертикальному кругу і відлік по горизонтальному кругу.
Рис.4.10 Визначення перевищень тригонометричним нівелюванням
При вимірюванні теодолітом 4Т-30 кути нахилу визначають за формулами:
v
v = КЛ – МО v = МО – КП (4 .12)
v =
Перевищення визначають за формулою:
h = 0.5 Dsin2v, якщо I= V (4.13)
Якщо із-за перешкод навести середню нитку на висоту інструмента неможливо, її наводять на верх рейки або нижче на іншу вичоту візування V і тоді перевищення обчислюють по формулі
h = 0.5 Dsin2v +I- V (4.14)
Відстань по далекоміру визначають за формулою
Д= К*П+С (4.15)
К – коефіцієнт далекоміра, К = 100
П – різниця відліків по далекомірним ниткам в см
С - постійна далекоміра, через дуже малу величину її не враховують.
Знімання ситуації і рельєфу виконують в такому порядку. Після установлення тахеометра на станції й орієнтування лімба трубу тахеометра спрямовують на рейку так, щоб вертикальна натка проектувалась на вісь рейки, а основна крива збігалась із зображенням нуль-пункту рейки для тахеометра Дальта або із зображенням точки, розтащованої на висоті v над п’яткою рейки, а якщо використовують рейку з висувним кінцем – із зображенням нуль-пункту, установленого на висоті в робоче положення v, що дорівнює висоті І приладу.
Визначають за допомогою кривих номограм горизонтальні проекції s i перевищення h′ . Отримані результати записують у польовий журнал.
Реєчнику подають сигнал про перехід на наступний пікет, відлічують горизонтальний круг і записують його в цей журнал.
Так само знімають решту пікетів. По завершенні роботи на станції контролюють орієнтування приладу. Контрольний відлік горизонтального круга на точку орієнтування записують у журнал. Допустиме розходження з початковим відліками на точку орієнтування має бути менше 1,5′ для технічних теодолітів і 0,3′ для точних. Якщо розходження більше, то всі спостереження на станції повтрюють.
У межах заданої ділянки чи смуги місцевості має бути знята вся ситуація, що відображується у заданому масштабі.
На топографічних картах масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 достовірно та з потрібною точністю й детальністю (залежно від масштабу карти відображують):
Пункти тріангуляції, полігонометрії, трилатерації, грунтові та стінні репери і пункти знімальної основи;
Будинки і будівлі, їхні характеристики згідно з умовними знаками;
Промислові об’єкти;
Залізниці, шосейні та грунтові дороги і споруди при них;
Гідрографію (річки, струмки, канави, ставки, колодязі, криниці, джерела, водосховища та інше);
Об’єкти гідротехнічні та водного траспорту;
Об’єкти водопостачання;
Рельєф місцевості;
Рослинність;
Грунти і мікроформи земної поверхні;
Державний кордон, межі політико-адміністративні, адміністративні, охоронних природних територій, земелкористувань;
Власні назви населених пунктів, вулиць, залізничних станцій, пристаней, озер, річок, первалів, долин, ярів та інших географічних об’єктів.
Знімання річок, струмків, каналів, ширина зображення яких на карті більше 3 мм, виконують по двох берегах, а до з мм – по одному березі. Визначають напрям течії та її швидкість.
Зніманню підлягають ділянки господарсько цінних угідь або будь-які розташовані всередині них ділянки, площа яких на карті 20 мм2 і 50 мм2 – ділянки, що не мають господарського значення.
Під час знімання лісу визначають породу, середню висоту дерев, їхній середній діаметр на рівні грудей дорослої людини, середні віддалі між деревами в різних частинах ділянки, контури рідколісся, зрубів, згарищ, сільськогосподарських угідь, розташованих у лісі.
Вигини обрисів об’єктів, якщо в масштабі карти вони менші 0,5 мм, спрямляються.
Зніманню в масштабах 1:2000 – 1:500 не підлягають переносні та тимчасові споруди (ятки, кіоски, намети тощо).
На рис. 4.12 показано приклад вибирання контурних точок та точок для знімання рельєфу. Вибираючи контурні точки треба враховувати вигини контурів, що знімаються.
П
ід
час знімання рельєфу пікети розташовують
на характерних точках і лініях рельєфу
місцевості: вершина гори, дно улоговини,
сідловина, вододіл, перегини схилів,
підошва підвищення, уріз водойм та інші
точки, що визначають форми рельєфу.
Пікети, що розташовані на мостах, роздоріжжях, рогах будівель тощо, є одночасно контурними й висотними.
Одночасно з оглядом місцевості і вибиранням пікетів її зарисовують. Від якості зарису залежить правильність відображення на карті контурів та рельєфу місцевост. Тому на зарис звертають особливу увагу.
На зарисіпоказубть опорні геодезичні пункти, пікети, об’єкти, характерні точки та лінії рельєфу місцевості, напрям схилів, а в необхідних випадках, схематично горизонталі.
На зарисі біляч пунктів планово-висотної основи й пікетів записують їхні номери. У нумерації пікетів спочатку записують номер станції, а поруч номер пікету для даної станції.
Заповнювальні знаки для масштабних умовних знаків на зарисі замінюють на пояснювальні написи (рілля, лука тощо). На зарисі вказують назви населених пунктів, річок, водойм, ширину річок, доріг, глибину канав та інші відомості, необхідні для складання карти.
Абрис зручно складати на круговiй номограмі (рис. 4.12), яка має вигляд ряду концентричних кiл, проведених через 1 см. Дiаметрами цi кола дiлять на сектори через 10—15°. Станцiю, з якої ведуть знiмання, позначають точкою в центрi концентричних кiл. Вертикальний дiаметр номограми приймають за початковий напрям, вiд верхнього кiнця якого ведуть відлiк горизонтальних кутів.
Рис. 4.12 Зарис тахеометричного знімання
Завдання для самостійної роботи: дооформити звіт, дати письмові відповіді на питання, зробити висновок по роботі.
Після виконання завдання студент повинен: Знати:
порядок вимірювання кутів нахилу;
порядок визначення перевищень;
порядок визначення горизонтальних прокладень.
Вміти:
вимірювати кути нахилу;
визначати перевищення;
визначати горизонтальні прокладання. Навчальні посібники:
1. Г.О Порицький, Б.І. Новак, Л.П.Рафальська. Геодезія. – Київ, 2007
2.Абрамович М.Ф., Славський Я.Е., Гринюк М.Я. Геодезія. – Львів, 1996
3. В.Ващенко, В.Літинський, С.Перій. Геодезичні прилади та приладдя. Львів Євросвіт, 2006
4. А.Л. Островський, О.І. Мороз, З.Р. Тартачинська, І.Ф. Гарасимчук. Геодезія, топографія. – Львів, 2011.
Викладач ______________Пиріг А.В.
Розглянуто на засіданні циклової комісії фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін
Протокол № _____від «___»_________2012р.
Голова комісії _________________І.М. Блауцяк