- •Міністерство аграрної політики і продовольства України
- •Техніка безпеки при проведенні навчальної геодезичної практики
- •Користування автомобільним транспортом
- •Правила санітарії та гігієни
- •Правила поводження з геодезичними приладами
- •Інструкційні картки
- •Змiст практики
- •Пiдбiр, пiдготовка I перевiрка інструментів.
- •3. Горизонтальна вісь обертання труби повинна бути перпендикулярною до вертикальної осі обертання теодоліта.
- •4. Сітка ниток повинна бути встановлена правильно, тобто вертикальна нитка (бісектор) має бути вертикальною, а горизонтальна - горизонтальною.
- •5. Горизонтальний круг не повинен мати ексцентриситету.
- •6. Перевірка оптичного центрира.
- •1.1.2. Вибiр I закрiплення точок зовнiшньої межi дiлянки і точок плану дiагонального ходу
- •1.1.3 Складання схеми теодолітних ходів
- •Інструкційна картка № 2 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •1.2.1 Установлення теодоліта в робоче положення
- •1.2.2.Вимiрювання горизонтальних кутiв повним прийомом
- •Інструкційна картка № 3 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •1.3.1. Вимірювання горизонтальних кутів
- •Інструкційна картка № 4 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •1.4.1. Закріплення та провішування ліній
- •1.14. Провішування лінії через горб способом «із середини»
- •1.4.2.Вимірювання довжин ліній мірною стальною стрічкою Визначення допустимостi розходжень мiж прямим I зворотним вимiрюванням.
- •Інструкційна картка № 5 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •1.5.2 Розв’язання прикладів на визначення відстаней недоступних для вимірювання мірною стрічкою віддалей
- •1.5.1. Вимірювання кутів нахилу екліметром
- •1.5.2. Розв’язання прикладів на визначення відстаней недоступних для вимірювання мірною стрічкою віддалей
- •Інструкційна картка № 6 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •1.6.1. Знімання ситуацiї способом перпендикулярiв. Складання зарису.
- •Способи знімання ситуації
- •Інструкційна картка № 7 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •1.7.2. Полярний спосіб (спосіб полярних координат).
- •Для вимірювання нитковим віддалеміром
- •Складання зарису.
- •Склад виконавців та розподіл обов’язків
- •Інструкційна картка № 8 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •1.8.2.Складання робочої схеми.
- •Інструкційна картка № 9 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •1.9.1. Опрацювання матеріалів знімання
- •Вирахування приросткiв координат.
- •Інструкційна картка № 10 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •Теоретична сума кутів у розімкнутому ході
- •Інструкційна картка № 11 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •1.11.1 Побудова координатної сiтки.
- •1.11.2. Нанесення точок зовнiшньої межi I дiагонального ходу на план за координатами. Контроль нанесення точок.
- •1.11.1 Побудова координатної сітки.
- •1.11.2. Нанесення точок зовнiшньої межi I дiагонального ходу на план за координатами. Контроль нанесення точок.
- •Інструкційна картка № 12 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •Інструкційна картка № 13 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •1.13.2. Формування секцiй I вирахування їх площ графiчним I механiчним способами.
- •1.13.3.Ув’язка площ секцiй.
- •Інструкційна картка № 14 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •1.14.1.Вирахування площ контурiв угiдь, їх ув’язка. Ведення вiдомостей вирахування площ.
- •1.14.2.Складання експлiкацiї за формою 6-зем та креслення контурiв угiдь.
- •Інструкційна картка № 15 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •1.15.1.Оформлення технічного звіту.
- •Завдання для підсумкового контролю знань з практики «Теодолітне знімання» Теоретичні питання
- •Практичні завдання
- •Інструкційні картки
- •Змiст практики
- •2.1.1 Органiзацiйнi питання.
- •2.1.2. Підготовка та перевірка приладів
- •Перевірка стійкості штатива.
- •Перевірка сферичного рівня нівеліра.
- •Перевірка правильності встановлення сітки ниток у зоровій трубінівеліра.
- •Перевірка головної умови нівеліра.
- •Перевірки нівелірних рейок.
- •2.1.3 Пiдготовка польового журналу.
- •Інструкційна картка № 2 для проведення навчальної практики «нівелювання» з дисципліни «геодезія»
- •2.2.1Створення замкнутих полiгонiв I розiмкнутих ходiв протяжнiстю 1,5-2,0 км.
- •2.2.3.Прив’язка до репера.
- •Інструкційна картка № 3 для проведення навчальної практики «нівелювання» з дисципліни «геодезія»
- •2.3.2 Виконання контролю вимірювань.
- •Інструкційна картка № 4 для проведення навчальної практики «нівелювання» з дисципліни «геодезія»
- •2.3.3 Розбивка пікетів по осі траси довжиною 1,5 – 2,0 км з поперечниками і одним кутом повороту.
- •Інструкційна картка № 5 для проведення навчальної практики «нівелювання» з дисципліни «геодезія»
- •Інструкційна карта № 6 для проведення навчальної практики «нівелювання» з дисципліни «геодезія»
- •2.4.1 Побудова прямого кута і сітки квадратів зі сторонами 10 х10(20 х 20) метрів на ділянці площею 0,8-1,0га.
- •Інструкційна карта № 7 для проведення навчальної практики «нівелювання» з дисципліни «геодезія»
- •2.4.2 Складання схеми сітки квадратів. Нівелювання ділянки з трьох станцій, ведення схеми - журналу.
- •Інструкційна карта № 8 для проведення навчальної практики «нівелювання» з дисципліни «геодезія»
- •2.5.3 Вирахування висот пунктів висотної основи. Вирахування висот пікетів і проміжних точок.
- •Інструкційна карта № 9 для проведення навчальної практики «нівелювання» з дисципліни «геодезія»
- •2.5.4 Складання поздовжнього профілю траси. Нанесення проектної лінії заданого ухилу.
- •2.5.6. Вирахування висот квадратів. Складання плану в горизонталях (масштаб 1:500, перетин рельєфу горизонталями через 0,25 – 0,50м)
- •Інструкційна карта № 10 для проведення навчальної практики «нівелювання» з дисципліни «геодезія»
- •2.6.1.Оформлення технічного звіту студента. Оформлення технічного звіту бригади.
- •Перелік питань для підсумкового контролю з практики «Нівелювання» Теоретичні питання
- •Практичні завдання
- •Інструкційні карти
- •Календарно-тематичний план проведення навчальної практики
- •Сутність мензульного знімання
- •3.1.2 Будова мензули та приладь.
- •3.1.3 Перевірка мензули та приладь до неї.
- •3.1.4 Будова та перевірки кіпрегелів
- •3.1.5 Побудова координатної сiтки I нанесення опорних точок геодезичної сiтки за координатами.
- •Інструкційна карта № 2 для проведення навчальної практики «мензульне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •3.2.2 Рекогностування місцевості
- •3.2.3 Ведення польових журналів, їх обробка
- •Інструкційна карта № 3 для проведення навчальної практики «мензульне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •Інструкційна карта № 4 для проведення навчальної практики «мензульне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •3.3.3.Нанесення контурiв угiдь на план.
- •3.3.4 Складання кальки контурів і виост.
- •3.3.5. Виготовлення планшета.
- •Інструкційна карта № 5 для проведення навчальної практики «мензульне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •Завдання для підсумкового контролю знань з практики «Мензульне знімання» Теоретичні питання
- •Практичні завдання
- •Інструкційні карти
- •Зміст практики
- •Тахеометр дальта-010в
- •Перевірка і дослідження тахеометра
- •Інструкційна карта № 2 для проведення навчальної практики «тахеометричне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •Закріплення пунктів
- •Інструкційна карта № 3 для проведення навчальної практики «тахеометричне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •4.2.3. Вимірювання довжин ліній
- •4.2.4. Прив’язка до геодезичної мережі
- •Інструкційна карта № 4 для проведення навчальної практики «тахеометричне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •Центрування теодолітів-тахеометрів
- •Інструкційна карта № 5 для проведення навчальної практики «тахеометричне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •Інструкційна карта № 6 для проведення навчальної практики «тахеометричне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •Інструкційна карта № 7 для проведення навчальної практики «тахеометричне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •Інструкційна карта № 8 для проведення навчальної практики «тахеометричне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •Інструкційна карта № 9 для проведення навчальної практики «тахеометричне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •4.5.1 Складання топографічної карти.
- •4.5.2 Оформлення плану
- •Інструкційна карта № 10 для проведення навчальної практики «тахеометричне знімання» з дисципліни «геодезія»
- •Завдання для підсумкового контролю знань з практики «Тахеометричне знімання» Теоретичні питання
- •Практичні завдання
- •Висновки
- •Критерії оцінювання
- •Словник основних геодезичних термінів
- •Список використаних джерел
- •Рецензія на практикум з навчальної дисципліни «Геодезія»
- •Геодезія Практикум для проведення навчальних практик для студентів спеціальності № 5.08010102 “Землевпорядкування”.
- •Стрий 2012
Перевірка і дослідження тахеометра
Перевірка штатива
Умова 1.Штатив має забезпечувати незмінність положення теодоліта під час вимірювань.
Перевіряють штатив так само, як описано при теодолітному зніманні(див. «Практика Теодолітне знімання» ІК №1). Допуск – товщина штриха сітки.
Далі в номоґрамних тахеометрах перевіряють такі ж геометричні умови, що і у технічних теодолітах і ще додатково декілька умов, яких не було у технічних теодолітах.
Перевірка підставки
Умова 2. Підставка має забезпечувати незмінність положення теодоліта під час вимірювань
Перевірку виконують так само, як і для штатива Допуск – товщина штриха сітки. Виправляють регулюванням підіймальних ґвинтів.
Умова 3. Обертання підіймальних ґвинтів у підставці має бути плавним; хитання ґвинтів – недопустиме.
Перевірку виконують так само, як і для технічного теодоліта(див. «Практика Теодолітне знімання» ІК №1)
Перевірка циліндричного рівня.
Умова 4. Вісь циліндричного рівня має бути перпендикулярна до вертикальної осі обертання приладу.
Перевірку виконують так як і у технічних теодолітах (див. «Практика Теодолітне знімання» ІК №1).
Допустиме відхилення бульбашки від нуль-пункту 0,2 поділки рівня.
Перевірка сферичного рівня.
Умова 5.Вісь сферичного рівня має бути паралельна до вертикальної осі обертання приладу.
Перевірку виконують тільки після перевірки циліндричного рівня. Підіймальними ґвинтами установлюють прилад за допомогою циліндричного рівня у робоче положення (рис. 4.7). Бульбашка сферичного рівня має бути на середині. Якщо бульбашка рівня змістилася із середини, то її переміщують до середини виправними ґвинтами рівня. Для цього один із ґвинтів викручують, а
два інші вкручують у корпус, на якому розташований рівень. Допустиме відхилення 0,5 поділки рівня.
Перевірка сітки ниток.
Умова 6. Вертикальний штрих сітки ниток має бути прямовисним, якщо вертикальна вісь тахеометра прямовисна..
Перевірку виконують так технічних теодолітів (див. «Практика Теодолітне знімання» ІК №1). Допустиме відхилення дорівнює подвійній ширині нитки сітки.
Перевірка перпендикулярності візирної осі до горизонтальної осі теодоліта.
Умова 7. Візирна вісь труби має бути перпендикулярна до горизонтальної осі тахеометра.
Нагадаємо, що візирна вісь зорової труби проходить через задню головну точку об’єктива і центр сітки ниток. Тут центром сітки ниток є перетин вертикального штриха сітки з основною кривою.
Перевірку виконують так само, як і в технічних теодолітах (див. «Практика Теодолітне знімання» ІК №1). Допустима величина колімації с для тахеометра Дальта не має перевищувати 0,3.
Увага! У випадку переміщення сітки ниток під час виправлення зміняться умови що пов’язані із місцем нуля та положенням номоґрамного круга. Тому інструкція з обслуговування тахеометрів Дальта застерігає: колімаційна похибка була усунена юстуванням на заводі. Можливі залишкові похибки у випадку точних вимірювань можна виключити вимірюванням у двох положеннях вертикального круга.
Перевірка взаємної перпендикулярності горизонтальної і вертикальної осей тахеометра.
Умова 8. Горизонтальна вісь має бути перпендикулярна до вертикальної осі обертання тахеометра.
Перевірку виконують так само, як і в технічних теодолітах (див. «Практика Теодолітне знімання» ІК №1). Допуск і0,3.
Перевірка коліматорного прицілу.
Умова 9.Візирна вісь коліматорного прицілу має бути паралельна до візирної осі зорової труби.
Перевірку виконують так само, як і в технічних теодолітах (див. «Практика Теодолітне знімання» ІК №1)
Перевірка оптичного центрира.
Умова 10.Візирна вісь оптичного центрира має збігатися із вертикальною віссю тахеометра.
Установлюємо, за допомогою циліндричного рівня вертикальну вісь приладу прямовисно. На землю в місці проєктування сітки ниток оптичного центрира кладемо міліметровий папір. Відлічуємо проєкцію центра сітки ниток центрира на міліметровому папері, прийнявши за початок координат перетин найближчих грубих ліній міліметрового паперу, а за осі самі лінії (рис. 4.8) положення 1 (Х1 = 2,2, У1 = 2,6). Відлічуємо горизонтальний круг. Обертаємо алідадну частину приладу (за відліками горизонтального круга) на 90°. Відлічуємо у цій же системі координат проєкцію сітки ниток на міліметровому папері (положення 2, Х2 = 1,7, У2 = 3,1). Обертаємо алідадну частину приладу ще на 90°, і знову, відлічуємо проєкцію сітки ниток на міліметровому папері (положення 3, Х3 = 2,4, У3 =3,6). Ще раз обертаємо алідадну частину на 90° і відлічуємо на міліметровому папері проєкцію сітки ниток (положення 4, Х4 = 2,7, У4 = 2,9).
Різниці відліків положень
1 і 3 (У1-У3 = 2,6-3,6 = +1,0, Х1-Х3 = 2,2-2,4 = -0,2)
та положень
2 і 4 (У2-У4 = 3,1-2,9 = +0,2, Х2-Х4 = 1,7-2,7 = +1,0)
мають бути меншими 1 мм. Якщо різниці більші, то відкручуємо кришку доступу до виправних ґвинтів сітки ниток і цими ґвинтами переміщаємо сітку ниток на середнє значення відліків на міліметровому папері із всіх положень (ХСЕР = 2,2, УСЕР =3,0). Закручуємо кришку сітки ниток. Перевірку повторюємо.
Рис. 4.8. До перевірки оптичного центрира.
Перевірка компенсатора вертикального круга. Умова 11.Компенсатор відліків вертикального круга має забезпечувати сталість відліку вертикального круга для нахилу вертикальної осі обертання тахеометра у межах 4.
Установлюють перевіреним циліндричним рівнем вертикальну вісь обертання тахеометра прямовисно.
Спочатку перевіряють точність роботи компенсатора.
Для цього підставку тахеометра установлюють так, щоби один із підіймальних ґвинтів розташовувався у створі зі спостережуваною точкою. Спрямовують два рази зорову трубу на неї і кожного разу відлічують вертикальний круг. Установлюють алідадну частину тахеометра так, щоби циліндричний рівень розташувався у напрямі цього підіймального ґвинта. Цим підіймальним ґвинтом нахиляють вертикальну вісь обертання теодоліта на 2-3 поділки циліндричного рівня. Знову два рази візують на обрану точку, відлічуючи кожного разу вертикальний круг.
Потім установлюють вертикальну вісь прямовисно, знову спрямовують зорову трубу два рази на обрану точку, знову два рази відлічують вертикальний круг і так само, цим самим ґвинтом, нахиляють тахеометр у протилежному напрямі. Знову два рази візують на обрану точку, відлічуючи кожного разу вертикальний круг.
Після цього аналогічно нахиляють вертикальну вісь обертання тахеометра іншими двома підіймальними ґвинтами ліворуч і праворуч також на 2-3 поділки рівня. Різниця між середніми арифметичними двох відліків до нахилення і після нахиляння не має перевищувати 0,1.
Для перевірки меж роботи компенсатора установлюють вертикальну вісь обертання тахеометра прямовисно. Відлічують вертикальний круг. Спостерігаючи в окуляр відлікового мікроскопа, повільно обертають підіймальний ґвинт підставки, що розташований найближче до візирної площини. Штрих лімба вертикального круга буде сповзати відносно шкали мікроскопа. Підіймальний ґвинт обертають доки штрих перестане переміщатися відносно шкали. Знову відлічують вертикальний круг. Різниця цього відліку з початковим і дасть величину кута компенсації у даному напрямі. Перевірку продовжують, обертаючи цей ґвинт у протилежному напрямі, попередньо установивши вісь тахеометра прямовисно. Потім двома іншими ґвинтами, що розташовані перпендикулярно до візирної площини, обертаючи їх у різні боки нахиляють тахеометр ліворуч і праворуч до припинення дії компенсатора. Різниця відліків початкового і після припинення компенсації і буде межею компенсації у напрямі, перпендикулярному до візирної осі.
Перевірка місця зеніту MZ вертикального круга.
Умова 12.Місце зеніту вертикального круга має бути сталим і близьким до 0.
Перевірку виконують так само, як і в технічних теодолітах (див. «Практика Теодолітне знімання» ІК №1).
Місцем нуля називають відлік вертикального круга, коли візирна вісь зорової труби горизонтальна, а вертикальна вісь обертання теодоліта прямовисна (для теодолітів із компенсатором вертикального круга).
Якщо вертикальний круг оцифровано так, що теодолітом вимірюють зенітну відстань, то замість поняття М0 уводять поняття місця зеніту (MZ).
Відлік вертикального круга, коли візирна вісь зорової труби спрямованої у зеніт і вертикальна вісь розташовані прямовисно називається місцем зеніту вертикального круга.
Для визначення МZустановлюють вертикальну вісь тахеометра прямовисно. Вибирають чітко видну точку і візують на неї при одному з кругів. Відлічують вертикальний круг, наприклад, КП. Аналогічно поступають при другому крузі, наприклад, КЛ. Обчислюють МZ
……………………………..(4.3)
Якщо величина МZбільше 0,5’, то обчислюють правильний відлік на спостережувану точку для одного із кругів
. (4.4)
Установлюють цей безпомилковий відлік зміщенням юстувальних важків компенсатора у майстерні.
Увага! Якщо величина МZ більше 0.5’, то номоґрамними кривими користуватися не можна.
Приклад. КЛ = 91050.2’;КП = 268008.6’.
Обчислюємо правильний відлік
Переміщенням юстувальних ґвинтів важка установлюємо цей відлік.
Дослідження номоґрам.
Умова 13.Номоґрами віддалей мають бути нанесені правильно.
На віддалі приблизно 10-20 м підвішують рулетку, яка має міліметрові поділки. Наприклад, на будинку, який розташований на декілька метрів нижче точки установлення тахеометра, чи на міжповерховій площадці сходової клітки. Вимірюють горизонтальну віддаль So від осі обертання труби тахеометра до рулетки із точністю до 1 см. Для різних кутів нахилу (від -35o до +35o) виміряють віддаль до рулетки Si за допомогою тахеометра не менше ніж 30 разів, змінюючи щоразу висоту наведення, наприклад, на 10 см. Обчислюють коефіцієнт KSiдля кожного вимірювання
КSi= Кo, (4.5)
де Кo = 100; 200 залежно від кривої.
Переміщають тахеометр на 1-2 метри і повторюють вимірювання для цього інтервалу. Знову за формулою 4.5 визначають коефіцієнти кривих. Так поступають не менше восьми разів. Якщо різниці між коефіцієнтами КSi - Кo менші 0,002 Кo, то номоґрама віддалей нанесена правильно. Відносна похибка визначення КSi,для кожного інтервалу обчислена за внутрішньою збіжністю результатів, не має перевищувати .
Середню квадратичну похибку вимірювання кожного інтервалу mS визначають
, (4.6)
де: n - кількість прийомів вимірювань; S = Si -So - істинні похибки.
Середню квадратичну похибку mS(100) визначення віддалі, перераховану на 100 м, обчислюють
, (4.7)
де: S – довжина інтервалу базису, м; р – кількість інтервалів базису, яка має бути не менше 8.
Середня квадратична похибка вимірювання віддалі на 100 м не має перевищувати 0,2 м.
Умова 14.Номоґрами перевищень мають відповідати номінальним значенням.
На віддалі приблизно 10 метрів підвішують рулетку за описаною у попередньому пункті методикою. Установлюють на вертикальному крузі відлік МZ і відлічують рулетку – l0. Спрямовують центр сітки ниток на ближній дециметровий штрих рулетки l1, що зустрінеться під час підіймання труби уверх. Знаходять різницю відліків n1 на рулетці між центром сітки ниток і досліджуваною кривою перевищень. Обчислюють теоретичне значення перевищення
(4.8)
і коефіцієнт кривої перевищень
(4.9)
Спрямовують трубу на наступний дециметровий штрих рулетки l2. Знову знаходять різницю відліків n2 на рулетці між центром сітки ниток і досліджуваною кривою. Обчислюють теоретичне значення перевищення
і коефіцієнт кривої перевищень
Тоді трубу спрямовують на наступний дециметровий штрих рулетки і т. д.
Для кожної кривої перевищень визначають не менше 10 різниць на рулетці між точкою візування і досліджуваною кривою. При цьому щоразу змінюють висоту наведення (наприклад, на 10 см) так, щоб охопити всю криву. Для кожного відлічування обчислюють коефіцієнт кривої за формулою 4.9.
Тахеометр переміщають приблизно на один метр і вимірювання повторюють. Такі дослідження виконують із 3-4 станцій. Відлічують рулетку до 0.1 мм.
Приклад. Рулетка почеплена нулем вниз. Відлік рулетки під час спрямування на неї горизонтальною візирною віссю l0 = 5.5571м. Спрямовуємо центр сітки ниток на ближній дециметровий штрих l1 = 5.6м.
Знаходимо різницю відліків на рулетці між центром сітки ниток і досліджуваною кривою –n1 =4.3мм.Обчислюємо коефіцієнт кривої
Такі вимірювання виконують до закінчення кривої із коефіцієнтом +10.
Далі досліджують наступну криву, що появилася у полі зору труби. Теоретичне перевищення , обчислюють між штрихом, на який спрямовано центр сітки ниток і тим же відлікомl0, який ми визначили для попередньої кривої.
Якщо різниці між визначеними і номінальними коефіцієнтами не перевищують 0,02Кh для відповідної кривої, то номоґрами нанесені правильно. Відносна похибка визначення коефіцієнтів, обчислена за внутрішньою збіжністю результатів, не має перевищувати .
Середню квадратичну похибку визначення перевищення mh також зводять до віддалі 100 м для кожної кривої перевищень за формулою
, (4.10)
Тут mh– середня квадратична похибка із результатів вимірювань перевищень на кожному інтервалі S, яка визначається за формулою
, (4.11)
де n – кількість визначень, h0 – теоретичне значення перевищення, hі – перевищення визначене за допомогою кривих.
Середня квадратична похибка вимірювання перевищень, зведених до віддалі 100 метрів, для різних кривих не має перевищувати
Kh(10) – 3 см;
Kh(20) – 6 см;
Kh(100) –15 см;
Умова 15.Середня квадратична похибка mвимірювання вертикальних кутів одним прийомом не має перевищувати 20”.
Для цього на місцевості закріпляють три точки. Другу на віддалі S1 ≈ 3м від першої третю на віддалі S2 ≈ 100 м від першої. Вимірюють ці віддалі з точністю 5 см. Наприклад S1 =3.47 м, aS2 =100.54 м.
Визначають перевищення h між другою і третьою точками за допомогою нівеліра із середньою квадратичною похибкою mh3 мм. Наприклад, h1-2 = - 0,543 м. Установлюють тахеометр на першій точці, а на другій – рейку. Спрямовують трубу на рейку. Установлюють на вертикальному крузі відлік, що дорівнює MZ. Наприклад, MZ = - 0º00,3´. Центром сітки ниток відлічують рейку і1. Наприклад, і1 = 1,537 м. Прийнявши за висоту другої точки будь-яке число, наприклад, 10 м обчислюємо висоту горизонтальної осі тахеометра.
.
Спрямовують трубу тахеометра на різні поділки рейки, установленої на третій точці і вимірюють вертикальні кути на них при двох кругах.
Наприклад, висота візування на рейку, що розташована на третій точці і2 = 2,00 м. Відліки вертикального круга КЛ = 90º02,2´; КП = 269º57,2´. Обчислюємо z = КЛ - MZ = 90º02,2´ - (-0º00,3´) = 90º02,5´.;
Обчислюють теоретичне значення цих же кутів за виміряною віддаллю і перевищеннями.
Так для наведеного прикладу обчислюють висоту третьої точки
Обчислюють висоту точки візування
.
Обчислюємо теоретичну зенітну відстань
.
Обчислюють різниці між виміряними 90º02,5´ і обчисленими 90º02,7´.;вертикальними кутами. Для поданого прикладу = - 0,2´. За знайденими різницями обчислюють середню квадратичну похибку вимірювання вертикальних кутів.
Прилад можна також досліджувати на спеціальних полігонах, де є декілька закріплених на місцевості точок з різними віддалями і перевищеннями. Віддалі на цих полігонах мають бути визначені з відносними похибками, що не перевищують , а перевищення – 10 мм.
Завдання для самостійної роботи: дооформити звіт, дати письмові відповіді на питання, зробити висновок по роботі.
Після виконання завдання студент повинен:
Знати:
будову та перевірки тахеометра;
перевірки підставки тахеометра;
перевірки штатива;
порядок дослідження номограм
Вміти:
здійснювати перевірки тахеометра;
здійснювати перевірки підставки тахеометра;
здійснювати перевірки штатива
досліджувати номограми
Навчальні посібники:
1. Г.О Порицький, Б.І. Новак, Л.П.Рафальська. Геодезія. – Київ, 2007
2.Абрамович М.Ф., Славський Я.Е., Гринюк М.Я. Геодезія. – Львів, 1996
3. В.Ващенко, В.Літинський, С.Перій. Геодезичні прилади та приладдя. Львів Євросвіт, 2006
4. А.Л. Островський, О.І. Мороз, З.Р. Тартачинська, І.Ф. Гарасимчук. Геодезія, топографія. – Львів, 2011.
Викладач ______________Пиріг А.В.
Розглянуто на засіданні циклової комісії фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін
Протокол № _____від «___»_________2012р.
Голова комісії _________________І.М. Блауцяк