Інструкційна карта № 2 для проведення навчальної практики «мензульне знімання» з дисципліни «геодезія»

Робоче місце: геодезичний полігон

Тривалість занять: 6 год

Тема заняття: Створення геодезичної основи

Мета роботи: створити геодезичну основу, прокласти нівелірно-теодолітні ходів, навчитись ведення журналу та його опрацюванню.

Матеріально-технічне оснащення: інструкційно-технологічні карти, довідкова література, мензульний комплект, папір формату А1, А4, олівець, гумка.

Правила безпеки:

1. Працювати тільки справним інструментом.

2. Виконувати всі вимоги пожежної безпеки.

3. Утримувати робоче місце в належному санітарному стані.

ЗМІСТ ТА ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

1. Прокладання мензульного ходу, рiшення прямої i оберненої засiчок.

2. Рекогностування мiсцевостi.

3. Ведення польових журналiв, їх обробка.

1. Прокладання мензульного ходу, рiшення прямої i оберненої засiчок.

В закритій місцевості, де немає можливості створювати геометричну мережу прокладають мензульні ходи. Наприклад, потрібно прокласти мензульний хід від пункту А до пункту В. Мензульний хід прокладають наступним чином. В т. А центрують, горизонтують і орієнтують за двома напрямами (АС, АД) планшет (рис.13). Кіпрегелем вимірюють віддаль до т. 1 і перевищення (для масштабу 1:500 лінії мензульного ходу вимірюють стрічкою). Прокреслюють лінію А-1 за межами рамки планшета. Відкладають віддаль А-1. Переходять в точку 1. Вимірюють віддаль 1-А і знаходять відносну похибку вимірювання лінії, яка не має перевищувати

f_відн=(3.6)

а розходження між прямим і оберненим перевищеннями  4 см на 100 м.

Наприклад, для довжини лінії 200

.

Якщо допуски витримуються, то знаходять середнє значення із вимірів лінії у прямому і зворотньому напрямах і остаточно наколюють її на планшеті. Тоді вимірюють на точку 2 і інші. З передостанньої точки 3, через похибки у вимірюваннях, під час відкладання, отримають не шукану точку В, а помилкову - В’. В точці В вимірюють віддаль В-3 і перевищення h_В-3. Віддаль S_В-В’ на плані не має перевищувати 0,8 мм. Якщо ця умова виконується то розподіляють цю лінійну нев'язку (S_В-В’). Відносна похибка вимірювання ліній не має перевищувати .

Висотну нев’язку в мензульному ходi розподiляють зi зворотним знаком на кожне перевищення пропорцiйно довжинам сторін ходу. Точки мензульного ходу можуть бути використані для знімання ситуації та рельєфу лише пiсля планової та висотної ув’язки. Відносна нев’язка ходу не повинна бути більшою 1/300 його довжини, а абсолютна лінійна – 0,8 мм на плані Якщо лiнiйна нев’язка допустима, її розподiляють графiчним способом.

Лінійну нев’язку розподіляють способом паралельних ліній (рис. 14). Для цього відкладають на лінії АВ в будь-якому масштабі всі лінії ходу. В точці В перпендикулярно до АВ - нев’язку ВВ’ (її дійсну величину). З’єднують точки А і В’. Будують перпендикуляри в точках 1, 2, 3 - 1-1’, 2-2’, 3-3’.

Це і є величини нев’язок в даних точках. Їх відкладають паралельно до нев’язки ВВ’ в точках планшета 3, 2 і 1 в ту ж сторону, що і нев’язку в точці В’, щоб отримати т. В.

Пряма засічка на мензулі

Пряма засічка на мензулі – це графічна геодезична засічка, що виконується з вихідних пунктів.

Положення на планшеті третьої точкиР (рис. 15) місцевості можна визначити, якщо на планшеті є дві точки а і b, які відповідають точкам А і В місцевості.

Якщо на обох точках місцевості А і В можна установити мензулу, то визначення точки Р місцевості на планшеті виконують способом прямої засічки. Для цього мензулу встановлюють у точці А і орієнтують її в напрямі лінії АВ. Закріпивши планшет, прикладають лінійку кіпрегеля до точки а і візують на шукану точку Р місцевості. Прокреслюють вздовж лінійки кіпрегеля на планшеті лінію аР'.

Переходять із мензулою в точку В. Центрують, горизонтують, а потім орієнтують її в напрямі лінії ВА. Прикладають лінійку до точки b на планшеті, візують на точку Р місцевості і прокреслюють лінію.

Її перетин із лінією АР’ дає точку р на планшеті, що відповідає точці Р на місцевості.

Зворотна (обернена) засічка полягає у визначенні положення четвертої точки М, якщо з неї видно три вихідних пункти А, В, С.

Положення вихідних пунктів на планшеті нанесене відповідно за їхніми координатами. Потрібно знайти точку стояння М на мензулі. Відмінність графічного розв’язання цієї задачі від розв’язання прямою і боковою засічками полягає у тому, що потрібне тільки одне встановлення мензули у шуканій точці.