Інструкційна карта № 2 для проведення навчальної практики «тахеометричне знімання» з дисципліни «геодезія»

Робоче місце: геодезичний полігон

Тривалість занять: 6 год

Тема заняття: Створення геодезичної основи

Мета роботи: провести рекогностування і закріплення точок тахеометричного ходу, виміряти горизонтальні та вертикальні кути.

Матеріально-технічне оснащення: інструкційно-технологічні карти, довідкова література, тахеометр, штатив, рейка, висок, журнал записів знімання, олівець

Правила безпеки:

1. Працювати тільки справним інструментом.

2. Виконувати всі вимоги пожежної безпеки.

3. Утримувати робоче місце в належному санітарному стані.

ЗМІСТ ТА ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

1. Рекогностування і закріплення точок тахеометричного ходу.

Студенти разом із керівником практики рекогностують ділянку, відведену бригаді для топографічного знімання. Відшукують пункти геодезичної основи, до яких буде прив’язаний тахеометричний хід, уточнюють місця закріплення точок тахеометричного ходу. Точки тахеометричного ходу розташовують так, щоб забезпечити взаємну видимість між сусідніми точками та їхнє збереження, у місцях, зручних для виконання кутових та лінійних вимірювань, а також так, щоб із точки ходу було видно якнайбільше контурів. Такими місцями можуть бути узбіччя доріг, тротуари, луки, просіки тощо. Загальну кількість вершин тахеометричного ходу визначають кількістю членів бригади (кожний студент має виконати знімання на одній станції і записати їх у журналі). Під час рекогностування складають схематичне креслення ходу з прив’язкою кожної точки ходу до 2-3 місцевих предметів.

Закріплення пунктів

Щоб виміряти довжину лінії або кут між двома лініями на місцевості, кінцеві точки ліній, а отже і власне лінії потрібно закріпити, а щоб побачити ці токи здалеку – позначити. Для закріпленя точок використовують кілки довжиною 15-20 см і з поперечним перерізом 3×3 см. Для кращого подальшого відшукування точок кілок ходу обкопують канавкою у вигляді кола, трикутника або квадрата. Кілок, забитий на рівні із землею, називають точкою, а другий, забитий поруч – сторожком. На боці, звернутому до точки пишуть номери точки, групи та бригади. Центри знаків позначають цвяхами або хрестоподібною насічкою на торці кілка. Забиті кілки не повинні перешкоджати руху транспорту, пішоходів та роботі сільськогосподарських угідь.

2. Вимiрювання горизонтальних та вертикальних кутів

Для вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів, кутів орієнтування та віддалей нитковим віддалеміром чи номограмами тахеометра необхідно центрувати тахеометр над вершиною кута, чи початком сторони.

Зцентрувати тахеометр – це означає установити його у робоче положення так, щоб його вертикальна вісь проектувалась на вибрану точку місцевості. Тахеометри Dahlta 010 B, теодоліти 2Т30, 4Т30 можна зцентрувати нитковим виском, оптичним центриром і за допомогою зорової труби так як і в технічних теодолітах.( див «Практика теодолітне знімання» ІК №2)

Горизонтальні кути в вимірюють одним прийомом у такій послідовності:

- установлюють теодоліт на пункті спостереження: центрують прилад, вимірюють його висоту;

- установлюють (центрують) візирні пристосування (тички, шпильки, марки) на пунктах, які спостерігатимуть, позначають на них висоту теодоліта;

- вимірюють горизонтальний кут способом прийомів – одним прийомом;

- вимірюють кут нахилу лінії одним прийомом, для однієї лінії в одному напрямі;

- оцінюють точність виміряного горизонтального кута.

Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів у теодолітних ходах виконують технічними теодолітами.

У теодолітних ходах та полігонах кути звичайно вимірюють одним повним прийомом, за ходом годинникової стрілки для того, щоб одержати в теодолітному полігоні праві кути. Вимірювання кута виконується при двох положеннях вертикального кругу із взяттям відліків при кожному візуванні на точки. Такий вимір кута називається прийомом.

Перед виміром кута:

а) центрують прилад;

б) приводять вісь обертання приладу в робоче положення;

в) підготовлюють зорову трубу для спостереження.

Перед виміром на задній і передній точках вертикально встановлюють віхи. При вимірі правого кута на точці В необхідно спочатку добитись чіткого зображення віхи та сітки ниток і візувати на передню точку А та задню С. При цьому відліки на передню точку будуть меншими ніж на задню. При коротких сторонах точність візування повинна бути вищою ніж при довгих.

Якщо сторони кута коротші 50м, то кінці фіксують шпильками. Перетин сітки ниток необхідно наводити на віху так, щоб він співпадав із зображенням точки, розміщеної якомога ближче до основи чи поверхні землі. Точне наведення перетину сітки ниток на точку здійснюється за допомогою мікрометрених гвинтів алідади та зорової труби. При кожному наведенні зорової труби на предмет беруть відліки по горизонтальному кругу. Результати записують у журнал теодолітного знімання.

Вимір кута виконується в такій послідовності. Відкріпивши алідаду та зорову трубу, візують на точку А по лівій стороні кута (вперед). Приблизне візування роблять оком поверх труби, використовуючи оптичний візир. Коли предмет А з’явиться в полі зору, закріплюють алідаду та зорову трубу. Ретельно фокусують трубу і беруть відлік за горизонтальним кругом. Описана операція складає пів прийом, а різниця одержаних відліків дасть значення горизонтального кута при одному з положень ВК.

Для виключення впливу помилок, а також з метою контролю вимір повторюють при другому положенні вертикального кругу. Щоб не допустити грубих помилок при взятті відліків, а також помилок нанесення поділок лімбу, перед другим прийомом лімб зміщають приблизно 900, закріпляють його, після чого вимір повторюють в тій же послідовності, що і в першому випадку, і вираховують друге значення кута. Результати вимірів записують в журнал теодолітного знімання.

Завдання для самостійної роботи: дооформити звіт, дати письмові відповіді на питання, зробити висновок по роботі.

Після виконання завдання студент повинен:

Знати:

• порядок закріплення точок ходу;

• порядок приведення теодоліта-тахеометра в робоче положення;

• порядок центрування та орієнтування теодоліта-тахеометра;

• порядок вимірювання кутів;

Вміти:

• установлювати теодоліт-тахеометр в робоче положення;

• центрувати, орієнтувати та визначати місце нуля теодоліта-тахеометра;

• вимірювати довжини ліній;

• виріювати горизонтальні кути.

Навчальні посібники:

1. Г.О Порицький, Б.І. Новак, Л.П.Рафальська. Геодезія. – Київ, 2007

2.Абрамович М.Ф., Славський Я.Е., Гринюк М.Я. Геодезія. – Львів, 1996

3. В.Ващенко, В.Літинський, С.Перій. Геодезичні прилади та приладдя. Львів Євросвіт, 2006

4. А.Л. Островський, О.І. Мороз, З.Р. Тартачинська, І.Ф. Гарасимчук. Геодезія, топографія. – Львів, 2011.

Викладач ______________Пиріг А.В.

Розглянуто на засіданні циклової комісії фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін

Протокол № _____від «___»_________2012р.

Голова комісії _________________І.М. Блауцяк