2.2.3.Прив’язка до репера.

Повинні бути відомі не тільки планові координати, але й абсолютні висоти початку і кінця траси. Визначення висот цих точок називають прив’язками. Прив’язки виконують прокладаючи нівелірний ходи. Ці ходи можуть бути короткими або довгими, зі значною кількістю станцій залежно від віддалі точок траси від реперів. Репери - це фундаментально закріплені на місцевості пункти з відомими висотами. Репери класифікують на грунтові, скельні, стінні. Марки закладають тільки у стіни споруд. Головною відмінністю між репером і маркою є те місце (точка), висоту якої визначають. У реперів такою точкою є верхній виступ зазвичай сферичної головки репера. Марка має круглий отвір, центр якого і є точкою, висоту якої визначають.

Залежно від важливості та специфічних призначень реперів їх можна поділити на:

1. Вікові (ґрунтові та скельні).

2. Фундаментальні (залізобетонні, азбестоцементні, трубчаті (металеві та скельні).

3. Звичайні (ґрунтові та стінні).

4. Тимчасові.

Рис. 2.8. Грунтовий репер: 1 – залізобетонна плита; 2 – глибина промерзання грунту; 3 – пілон; 4 – марка; 5 – поверхня землі; 6 – розпізнавальний знак; 7 – охорона плита; 8 – вигляд пілону.

Рис. 2.9. Нівелірні марки, які: Рис. 2.10. Стінний репер

а - закладають у бетон;

б - приварюють до металевої труби

Тому прив'язки до марок та реперів виконують по-різному.

Рис. 2.11. Прив’язка до стінного репера. Рис.2.12. Прив’язка до стінної марки.

Прив'язка до репера. Нехай у стіні будинку (див. рис. 2.10) закладено репер, точку з відомою висотою, яку потрібно передати на ПКО. Встановимо між цими точками нівелір. Задню рейку поставимо на сферичний виступ репера, а передню на ПКО - початок траси. Приведемо нівелір у робочий стан. Відлічимо чорні та червоні шкали рейок а₁ і в₁; а₂ і в₂ , як під час роботи на станції. Знайдемо перевищення h двічі. Обчислимо hcep. Тоді

H_ПK0=H_Rp+hcep (2.5)

Якщо до репера ПКО далеко, прокладають нівелірний хід. Рейки встановлюють на кілочки або костилі чи підкладини.

Прив'язка до нівелірної марки. Для прив'язки до марки використовую спеціальну підвісну рейку завдовжки 1,2 м з круглим отвором. Центр отвору на цій рейці збігається з нульовою поділкою на рейці.

Штифт відповідного діаметра встановлюється в отвір на рейці і в отвір на марці, у результаті рейка підвішується вертикально, а її поділки збільшуються зверху вниз. На ПКО ставлять звичайну нівелірну рейку, а посередині – нівелір. Перевищення h між центром отвору марки і верхнім зрізом ПКО отримаємо як суму відліків рейок а та в. Отже

h ₌ а+в

Н_ПК0= Н_марки+ h (2.6)

Як видно з рисунків, в обох випадках перевищення від'ємне.

Якщо необхідно, висоти передають не з однієї станції, а послідовним нівелюванням, використовуючи декілька станцій.

Завдання для самостійної роботи: дооформити звіт, дати письмові відповіді на питання, зробити висновок по роботі.

Після виконання завдання студент повинен:

Знати:

• порядок творення замкнутих полiгонiв i розiмкнутих ходів;

• порядок установки нiвелiра в робоче положення;

• що таке репер, марка;

• порядок прив’язки до репера;

• види реперів на марок

Вміти:

• установлювати нівелір в робоче положення;

• визначати відстані, читати відліки;

• вести польовий журнал;

• здійснювати прив’язку до репера.

Література: 1. Г.О Порицький, Б.І. Новак, Л.П.Рафальська. Геодезія. – Київ, 2007

2.Абрамович М.Ф., Славський Я.Е., Гринюк М.Я. Геодезія. – Львів, 1996

3. В.Ващенко, В.Літинський, С.Перій. Геодезичні прилади та приладдя. Львів Євросвіт, 2006.

4. А.Л. Островський, О.І. Мороз, З.Р. Тартачинська, І.Ф. Гарасимчук. Геодезія, топографія. – Львів, 2011.

Викладач ______________ Яців М.В.

Розглянуто на засіданні циклової комісії фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін

Протокол № _____від «___»_________2012р.

Голова комісії _________________І.М. Блауцяк