29. Поведінкові ознаки позитивного ставлення клієнта в консультативному контакті.

Пов'язане з щирістю консультанта в консультативному контакті. Лише, поважаючи клієнтів, можна бути з ними чесним і вступати в конфронтацію. Позитивне ставлення до клієнтів формується на підставі само" поваги консультанта. Якщо психолог не дорожить своїми почуттями і думками, зневажає своїм минулим, йому важко поважати думки і почуття іншої людини. Позитивне ставлення дуже важлива складова процесу консультування. Якщо в якому-небудь випадку консультант не в змозі перебороти себе, він зобов'язаний словами говорити одне, а тон голосу, вираження особи, поза тіла розкривають зовсім інший зміст, або інший зміст сказаного. Консультант повинен звертати увагу на невідповідність вербальної і невербальної поведінки клієнтів і тим самим допомагати їм виразити реальні, справжні почуття. Орієнтація консультанта в невербальних реакціях збільшує довіру клієнтів. Клієнти приписують консультантові глибоку спостережливість або "шосте почуття" найчастіше в силу його уміння "читати" невербальну поведінку. На невербальну поведінку варто дивитися як на особливий "ключ" до розуміння почуттів і мотивів клієнта. Однак неприйнятні занадто прямолінійні інтерпретації, тому що невербальні дії є частиною більш широкого контексту поведінки, і цей контекст додає їм схожий або інший зміст. Навіть однакові невербальні прояви можуть означати різні речі в залежності від контексту.

30. Поведінкові ознаки негативного ставлення клієнта в консультативному контакті. Факти показують, що клієнт нерідко втрачає з часом те, що він придбав на консультації. Для того, щоб уникнути такого явища, психологу і клієнту необхідно прийти до спільного висновку чи прийняти рішення на основі аналізу конкретних фактів з життя клієнта . • наприкінці бесіди консультант має підвести підсумок, узагальнити отриману інформацію, вибудувати основну логічну послідовність цієї зустрічі; узагальнення передбачає план зміни подальшої поведінки клієнта; • надати клієнту можливість відреагувати на закінчення бесіди, витримавши хоча б деяку паузу після того, як підсумок підведений. 31. Значення невербальної поведінки клієнта для консультативного процесу. Люди, як правило, думають одне, а говорять інше. Тому дуже важливо розуміти їх справжній стан. При передачі інформації лише 7% її повідомляється за допомогою слів (вербально), 30% передається звучанням голосу і більше 60% йде за іншим невербальних каналах (жест, погляд, міміка, поза). Для правильного розуміння що говорить оцінювати промовлене слід в нерозривному зв'язку слів, мови, пантоміміки та інших "супровідників" спілкування. Консультування складається з аналізу не тільки вербальних реакцій психолога і клієнта. Між вербальними й невербальними засобами спілкування існує своєрідний поділ функцій: по словесному каналу передається чиста інформація, а по невербальному - відношення до партнера по спілкуванню. Особливу увагу необхідно приділяти невербальній поведінці клієнта під час бесіди. При цьому слід враховувати, що невербальна мова відображає: умови взаємодії з консультантом (час і місце бесіди, оформлення кабінету і т.п.); інформаційний потік (сенс мовного висловлювання може бути виражений невербально); інтерпретацію змісту теми учасниками взаємодії. Основну інформацію психолог знімає у візуальному контакті з клієнтом (коли і чому індивід перестає дивитися в очі), в аналізі мови тіла (вважається, що найбільш інформативним є зміна нахилу тулуба), у фіксації інтонації і типу мови (гучність вимовного і т.п.), а також в обліку всіх змін теми. Потрібно вміти не тільки слухати, але й чути інтонаційний лад мови, оцінювати силу й тон голосу, швидкість мови, які практично дозволяють виражати наші почуття, думки, вольові устремління не тільки поряд зі словом, але й поза нього, а іноді й всупереч йому. Найважливішим показником ефективності психологічного консультування будуть переживання клієнта, які можуть бути описані в узагальненому вигляді так: "Я став іншим". 32. Умови застосування психометричних методів у практиці психологічного консультування. Психометричні методи пов’язані з загальною теорією вимірювання психологічних феноменів, конструюванням на її основі засобів вимірювання, їх психометричній адаптації до нових умов, аналізі тестових завдань, забезпеченні їх валідності, надійності і стандартизації. Психометрія встановлює вимоги, що висуваються до психологічного інструментарію, а саме – репрезентативність, надійність, валідність, достовірність. Репрезентативність– характеризує властивість вибірки стандартизації, що відображає характеристики генеральної сукупності; репрезентативність тестових норм – на кого тест розрахований. Генеральна сукупність – категорія обстежуваних певної вікової, статевої, соціально чи професійної приналежності; Вибірка стандартизації – множина обстежуваних, на якій визначаються діагностичні норми і проводиться стандартизація діагностичних шкал; Надійність – точність, стабільність результатів тестових досліджень до різних перешкод, випадкових факторів (умов тестування, втомленість, впрацьовування, обізнаність з тестуванням); надійність визначається: повторним тестуванням - ретестова надійність, паралельних форм – еквівалентна надійність, розщеплення – узгодженість частин тесту). Знання психометрії дає необхідну критичність в розумінні обмеженості методик, в розумінні тих припущень, які зроблені при розробці тієї чи іншої оціночної шкали, тесту, опитувальника, батареї тестів. Для діагностичного обстеження у консультуванні надзвичайно важливі психометричні методи. Усі вони направлені на допомогу клієнту в вирішенні його психологічних проблем. Але це вимагає високого рівня професійної кваліфікації і відповідальності. Результати психометричних методик допомагають консультанту найбільш ефективно вирішували завдання консультування, психологічної корекції, зміни уявлень і відносин клієнта, оптимізації його стану, полегшення хворобливих переживань, пошуку ресурсів клієнта, можливостей вирішення проблем, створювали додаткові умови для адаптації, подолання кризових ситуацій. При правильному використанні психометричні методи:  дозволяють з достатнім ступенем об'єктивності      виявити психологічні особливості та стан клієнта,  допомагають встановити контакт, приєднатися до      клієнтові,  може полегшити формування та підтримку      довіри клієнта  є джерелом матеріалу для      структурування бесіди,  дає можливість оптимізувати активність і      стан клієнта,  можуть служити засобом впливу на клієнта 33.Вимоги до психологічного тестування у консультуванні. Психологічне тестування, яке організовується і проводиться в умовах психологічного консультування, повинне відповідати ряду специфічних, характерних саме для консультування, вимог. Основні вимоги цього роду наступні. 1. Упсихологічному консультуванні слід застосовувати тільки найпростіші з усіх наявних психологічних тестів. 2. Психологічне тестування в консультуванні повинне виступати як його цілком природна частина і служити виключно цілям діагностики. 3. Тестування впсихологічному консультуванні не повинне займати надто багато часу. На його проведення слід відводити не більше чверті усього часу. 4. Тести, які застосовуються впсихологічному консультуванні, повинні мати порівняно просту і оперативно виконувану систему обробки отримуваних результатів. 5. З причин, вказаних вище, в психологічному консультуванні, за винятком особливих випадків, не рекомендується користуватися проектними тестами, оскільки більшість таких тестів мають вказані вище недоліки: трудомісткість, незрозумілість для клієнта і складність. Краще всього звертатися до запитальників або опитних варіантів проектних тестів. 6. Якщо психологічний тест є запитальником, то краще, якщо наявні в нім питання будуть закритими, а не відкритими. 7. Психологові-консультантові рекомендується заздалегідь продумувати і підбирати необхідний для консультування мінімум психологічних тестів. 8. Краще всього, якщо мінімум необхідних і часто використовуваних в консультаціях психологічних тестів буде в програмі комп'ютера, 9.Тестування рекомендується проводити на початку або в середині процесу консультування .