- •5.Принципи психологічного консультування.
- •7.Умови результативності психологічного консультування.
- •8.Чинники ефективного консультування.
- •9.Основні етапи психологічного консультування (за р.С.Немовим). Процедури і техніки кожного етапу.
- •10.П”ятикрокова модель інтрв”ю (визначити завдання консультанта й психотехніки до лкожної стадії).
- •11.Збалансована таблиця альтернативних рішень (завдання консультанта, психотехніки).
- •12.Загальна структура консультативного процесу (еклектична) (б.Е.Гілланд і співроб.). Завдання консультанта та основні психотехніки до кожної стадії.
- •13. Морально-етичні принципи та відповідальність психолога-консультанта.
- •14.Основні вимоги до особистості консультанта.
- •15.Вплив професійної діяльності на особистість консультанта.
- •16.Зміст поняття "професійне вигорання" та способи його уникнення.
- •17.Професійна підготовка консультанта
- •19. Фізичні компоненти терапевтичного клімату. (обстановка психологічної консультації, структурування консультативного простору й часу консультування).
- •22. Методи вислуховування та їх функція в структурі процесу консультування
- •23. Директива як метод впливу, її застосування в різних теоретичних напрямах
- •24. Визначення поняття “консультативного контакту”.
- •26. Перенос у консультуванні: визначення, риси та значення.
- •27. .Контрперенос у консультуванні: причини та значення.
- •29. Поведінкові ознаки позитивного ставлення клієнта в консультативному контакті.
- •34. Види тестів та особливості їх застосування в практиці психологічного консультування.
- •35 Консультування тривожних клієнтів
- •37. Консультування вороже налаштованих й агресивних клієнтів.
- •38. Консультування “немотивованих” клієнтів.
- •39. Консультування істеричних осіб.
- •40. Консультування клієнтів, що переживають вину.
- •44.Консультування клієнтів при алкоголізмі.
- •45. Загальна характеристика основних підходів до розуміння функціонування психіки у психоаналітичній теорії з.Фройда.
- •46.Методологічні інновації з.Фройда .
- •49.Первинне інтерв’ю як психодіагностиічний та психотерапевтичний метод психоаналізу.
- •50.Стрижневі поняття аналітичної психології к.Г. Юнга.
- •51.Техніки аналітичної психології.
- •52.Невербальні техніки аналітичної психології.
- •53.Застосування методу юнгіанської піскової терапії в практиці психологічного консультування.
- •54.Підхід к.Г.Юнга до аналізу сновидінь.
- •55.Стрижневі поняття індивідуальної психології а.Адлера.
- •56.Психотехнічні прийоми та методи індивідуальної психології а.Адлера.
- •57. Стрижневі поняття, мета та завдання трансактного аналізу.
- •58.Загальна характеристика підходів до практики трансактного аналізу (структурний аналіз, трансактний аналіз, аналіз гри, аналіз сценарію).
- •60. Гештальт-підхід в психологічному консультуванні: стрижневі поняття, мета та завдання.
- •62. Ігри та вправи як психотехнічні прийоми гештальт-консультування.
- •63.Особливості роботи зі сновидіннями в гештальт-консультуванні.
- •64.Основні поняття поведінкового консультування.
- •65. Техніки і методи поведінкового консультування.
- •67. Застосування авс (аун) – схеми в практиці психологічного консультування.
- •68.Техніки раціонально-емотивного поведінкового консультування.
40. Консультування клієнтів, що переживають вину.
Вина виникає при порушенні індивідом значущих для нього норм моральності. Одночасно це і почуття невиконаного боргу. Переживання провини відбувається в ситуаціях,в яких людина відмовляється від необхідної особистої відповідальності.Зазвичай розрізняють істинну, невротичну і екзистенціальну провину. Істинна вина виникає в результаті скоєних проступків. У цьому випадку можлива і необхідна заслужена розплата.Невротична вина виникає через уявних проступків або порушення заборон. Одна з найважливіших причин виникнення невротичної провини - страх осуду.Ще одна важлива функція невротичного почуття провини полягає в тому, що воно зменшує загрозу звинувачення з боку інших, іноді безпечніше заздалегідь прийняти провину на себе.Переживання провини має також онтологічний аспект, тобто правомірно говорити про екзистенціальну вину. У цьому сенсі вина являє собою позитивну силу в житті людини. Переживаючи екзистенційну вину, ми звільняємося від згубного впливу невротичної провини.У психологічному консультуванні важливо вирішити, коли "гріховність" допомагає клієнту усвідомити особисту відповідальність за свої вчинки і змінити поведінку в позитивному напрямку, а коли, навпаки, перешкоджає успішному вирішенню життєвих проблем. Стало бути, не завжди консультант повинен поспішно звільняти клієнта від почуття провини. Іноді треба допомогти пережити неминучу гріховність, яка самою природою призначена людині.У разі істинної винності важливо обговорення питання про спокуту. 41.Консультування клієнтів з депресіями і суїцидальними намірами. Задача консультанта в роботі з депресивними клієнтами двояка: підтримати клієнта і допомогти йому в психологічному поясненні труднощів. Сам факт, що консультант готовий "битися" з депресією, укріплює надію клієнта і нейтралізує відчай. Підтримка і розуміння зменшують страждання і переживання вини, допомагають відновити самоповагу. Якщо консультант сидітиме мовчки, він лише підкреслить нездатність клієнта до адекватного спілкування. Тому на початку консультування фахівець несе основну відповідальність за бесіду. Консультант повинен часто зустрічатися з депресивним клієнтом, особливо якщо стикається з гострою депресією. Частота зустрічей може бути 2-3 рази на тиждень з поступовим її зменшенням залежно від стану клієнта. В процесі консультування необхідно долати залежність клієнта і спонукати його до більш активної ролі з кожною подальшою зустріччю. . Консультант, що зустрічається з клієнтами, що мають суїцидальні наміри, перш за все зобов'язаний проаналізувати власні установки і відчуття по відношенню до самогубства, знати їх наперед. В роботі ніколи не слід приховувати свої справжні відчуття. Добрий контакт з консультантом може бути найміцнішою ниткою, що пов'язує що втратив надію людину з життям. бесіда про відчуття, що підштовхують до самогубства, зменшує вірогідність реалізації спонук. 42.Консультування у випадку смерті близької людини. У процесі вияву суму обов'язково наступає озлобленість. Той, хто втратив близьку людину, намагається звинувачувати когось у тому, що сталось. Вдова може звинувачувати чоловіка зате, що він залишив її, або Бога, який не почув молитов. Звинувачувати лікарів та інших людей, які здатні реально чи лише в уяві захистити, того хто страждає, і могли б не допустити до даної ситуації. Ідеться про справжню злість. Якщо вона залишається в середині людини, то "підживлює" депресію. Тому консультант повинен не дискувати з клієнтом і не корегувати його злість, а допомогти їй вилитись на зовні. Лише в такому випадку зменшиться вірогідність її розрядки на випадкових об'єктах. Після першої реакції на смерть близької людини - шоку, відхилення, злості - відбувається усвідомлення втрати й примирення з нею. Типовий прояв суму - сум за померлим. Людина, яка понесла втрату, хоче повернути втрачене. Як правило, це ірраціональне бажання недостатньо усвідомлюється, що робить його ще глибшим. Консультанту слід розібратись в символічній природі суму. Пошук померлого не безпідставний - він явно спрямований на відтворення втраченої людини. Не слід пробиватись символічним зусиллям того, хто сумує, оскільки таким чином він намагається пережити втрату.
43.Консультування клієнтів,що переживають втрату через розлучення, смерть.
Консультування людей, які зазнали втрати близьких, - це нелегке випробовування духовних сил і професійної компетенції психолога.Консультант не повинен заглушати процесу суму. Якщо він зруйнував психологічний захист клієнта, то не зможе надати ефективну допомогу.Слід відзначити, що "робота суму" не для всіх людей є ефективною стратегією подолання втрати. Багато залежить від стилю реакції. Людині, схильній заглушити болючі спогади іншим видом діяльності, "робота суму" мало допомагає.Із закінченням "роботи суму" проходить адаптація до реальності нещастя, і душевний біль зменшується. Того, хто поніс втрату, починають цікавити нові люди й події.У період утрати страждання полегшуються присутністю рідних, друзів і причому суттєва не їх дійова допомога, а легка доступність упродовж кількох тижнів.
Роль слухача у деяких випадках може виконувати консультант. Клієнту слід дати змогу виражати будь-які почуття. Інше дуже важливе завдання консультанта - допомогти близьким правильно реагувати на сум людини, яка втратила близьких. Діапазон проблем, що виникли після розлучення, дещо широкий - від фінансових до догляду за дітьми. У вирішенні проблем суттєве місце займає уміння жити без дружини (чоловіка) і переборювати самотність. Роль консультанта в цих обставинах може виявитись дещо значною. Він повинен допомогти відрізнити самотність від усамітнення, відкрито аналізувати ставлення до сексу.