- •5.Принципи психологічного консультування.
- •7.Умови результативності психологічного консультування.
- •8.Чинники ефективного консультування.
- •9.Основні етапи психологічного консультування (за р.С.Немовим). Процедури і техніки кожного етапу.
- •10.П”ятикрокова модель інтрв”ю (визначити завдання консультанта й психотехніки до лкожної стадії).
- •11.Збалансована таблиця альтернативних рішень (завдання консультанта, психотехніки).
- •12.Загальна структура консультативного процесу (еклектична) (б.Е.Гілланд і співроб.). Завдання консультанта та основні психотехніки до кожної стадії.
- •13. Морально-етичні принципи та відповідальність психолога-консультанта.
- •14.Основні вимоги до особистості консультанта.
- •15.Вплив професійної діяльності на особистість консультанта.
- •16.Зміст поняття "професійне вигорання" та способи його уникнення.
- •17.Професійна підготовка консультанта
- •19. Фізичні компоненти терапевтичного клімату. (обстановка психологічної консультації, структурування консультативного простору й часу консультування).
- •22. Методи вислуховування та їх функція в структурі процесу консультування
- •23. Директива як метод впливу, її застосування в різних теоретичних напрямах
- •24. Визначення поняття “консультативного контакту”.
- •26. Перенос у консультуванні: визначення, риси та значення.
- •27. .Контрперенос у консультуванні: причини та значення.
- •29. Поведінкові ознаки позитивного ставлення клієнта в консультативному контакті.
- •34. Види тестів та особливості їх застосування в практиці психологічного консультування.
- •35 Консультування тривожних клієнтів
- •37. Консультування вороже налаштованих й агресивних клієнтів.
- •38. Консультування “немотивованих” клієнтів.
- •39. Консультування істеричних осіб.
- •40. Консультування клієнтів, що переживають вину.
- •44.Консультування клієнтів при алкоголізмі.
- •45. Загальна характеристика основних підходів до розуміння функціонування психіки у психоаналітичній теорії з.Фройда.
- •46.Методологічні інновації з.Фройда .
- •49.Первинне інтерв’ю як психодіагностиічний та психотерапевтичний метод психоаналізу.
- •50.Стрижневі поняття аналітичної психології к.Г. Юнга.
- •51.Техніки аналітичної психології.
- •52.Невербальні техніки аналітичної психології.
- •53.Застосування методу юнгіанської піскової терапії в практиці психологічного консультування.
- •54.Підхід к.Г.Юнга до аналізу сновидінь.
- •55.Стрижневі поняття індивідуальної психології а.Адлера.
- •56.Психотехнічні прийоми та методи індивідуальної психології а.Адлера.
- •57. Стрижневі поняття, мета та завдання трансактного аналізу.
- •58.Загальна характеристика підходів до практики трансактного аналізу (структурний аналіз, трансактний аналіз, аналіз гри, аналіз сценарію).
- •60. Гештальт-підхід в психологічному консультуванні: стрижневі поняття, мета та завдання.
- •62. Ігри та вправи як психотехнічні прийоми гештальт-консультування.
- •63.Особливості роботи зі сновидіннями в гештальт-консультуванні.
- •64.Основні поняття поведінкового консультування.
- •65. Техніки і методи поведінкового консультування.
- •67. Застосування авс (аун) – схеми в практиці психологічного консультування.
- •68.Техніки раціонально-емотивного поведінкового консультування.
49.Первинне інтерв’ю як психодіагностиічний та психотерапевтичний метод психоаналізу.
Бесіда в психології — емпіричний метод одержання інформації на основі вербальної (словесної) комунікації. Цей метод досить широко використовується в різних сферах психології: соціальній, медичній, дитячій та ін. В окремих випадках бесіда виступає основним засобом отримання фактичних даних, застосовується також як спосіб введення піддослідного в ситуацію психологічного експериментування: від чіткої інструкції до вільного спілкування в психотерапевтичній ситуації. Специфічними видами бесіди можуть бути такі: "введення в експеримент", метою якого є настроювання співрозмовника на характер експерименту та перелік основних дій і діяльностей, передбачених експериментом, надання інструкції перед кожним з виконуваних циклів дій та елементів експерименту; "експериментальна бесіда" як форма емпіричної взаємодії використовується в тих експериментальних ситуаціях, де кожний окремий елемент діяльності передбачає повну змістову завершеність попереднього, а отже, контакт експериментатора з піддослідним як "підбиття підсумків" є необхідним елементом дослідження; "клінічна бесіда" — форма емпіричної взаємодії психолога з пацієнтом у ситуації індивідуального консультування або, власне, в психотерапевтичній ситуації. Розрізняють два види інтерв'ю: вільні — не регламентовані темою та формою бесіди, і стандартизовані — за формою вони близькі до анкети із закритими запитаннями. Проте межі між цими видами інтерв'ю рухливі й залежать від складності проблеми, цілей та етапу дослідження. Ступінь свободи учасників інтерв'ю зумовлюється переліком та формою запитань, змістовий рівень отриманої інформації — багатством та складністю відповідей.
50.Стрижневі поняття аналітичної психології к.Г. Юнга.
Аналіз і психотерапія. Аналітична психологія Карла Густава Юнга Карл Густав Юнг був одним із засновників психоаналізу, учнем і близьким другом Фрейда. Теоретичні розбіжності і обставини особистого характеру призвели до того, що Юнг створив свою власну школу, названу ним аналітичною психологією. У підході Юнга залишається визнання головної ідеї Фрейда, що сучасна людина придушує свої інстинктивні потяги, часто не усвідомлює своїх життєво важливих потреб та мотиви своїх вчинків. Якщо допомогти йому краще розібратися в ситуації, досліджуючи прояви його несвідомого життя - фантазії, сновидіння, обмовки і т.п. - То він навчиться краще справлятися зі своїми психологічними проблемами і його симптоми ослабнуть. Така в найзагальніших рисах ідея аналітичної терапії. Юнга завжди більше цікавили безпосередні переживання людей - їхні почуття, мрії, духовні пошуки, значущі події життя. Він розробляв психологію близьку до самої стихії людських емоцій. Тому він прагнув описувати різні психологічні явища такими, якими вони є. Оскільки емоційне життя в природі універсальна - всі живі істоти відчувають страх, збудження, задоволення і т.п. - То це дозволило йому припустити колективні підстави людських переживань. У людині поєднуються індивідуальне і колективне. На нього в тій же мірі вплинули, наприклад, традиції, мова і культура суспільства, якому він належить, не кажучи вже про генетичні фактори. Цього не можна заперечувати і не можна спрощувати картину психічного життя, виділяючи в ній лише пару логічних ліній. Логічна стрункість важлива для наукових дискусій, але для лікування людей потрібно мати гнучкість і широту бачення ситуацій, що виникають. Крім того, цілющу силу психоаналізу Юнг бачив не в точності пояснень аналітика, а в унікальності нового досвіду, одержуваного клієнтом на сесіях, досвіду самопізнання і трансформації своєї особистості.