- •5.Принципи психологічного консультування.
- •7.Умови результативності психологічного консультування.
- •8.Чинники ефективного консультування.
- •9.Основні етапи психологічного консультування (за р.С.Немовим). Процедури і техніки кожного етапу.
- •10.П”ятикрокова модель інтрв”ю (визначити завдання консультанта й психотехніки до лкожної стадії).
- •11.Збалансована таблиця альтернативних рішень (завдання консультанта, психотехніки).
- •12.Загальна структура консультативного процесу (еклектична) (б.Е.Гілланд і співроб.). Завдання консультанта та основні психотехніки до кожної стадії.
- •13. Морально-етичні принципи та відповідальність психолога-консультанта.
- •14.Основні вимоги до особистості консультанта.
- •15.Вплив професійної діяльності на особистість консультанта.
- •16.Зміст поняття "професійне вигорання" та способи його уникнення.
- •17.Професійна підготовка консультанта
- •19. Фізичні компоненти терапевтичного клімату. (обстановка психологічної консультації, структурування консультативного простору й часу консультування).
- •22. Методи вислуховування та їх функція в структурі процесу консультування
- •23. Директива як метод впливу, її застосування в різних теоретичних напрямах
- •24. Визначення поняття “консультативного контакту”.
- •26. Перенос у консультуванні: визначення, риси та значення.
- •27. .Контрперенос у консультуванні: причини та значення.
- •29. Поведінкові ознаки позитивного ставлення клієнта в консультативному контакті.
- •34. Види тестів та особливості їх застосування в практиці психологічного консультування.
- •35 Консультування тривожних клієнтів
- •37. Консультування вороже налаштованих й агресивних клієнтів.
- •38. Консультування “немотивованих” клієнтів.
- •39. Консультування істеричних осіб.
- •40. Консультування клієнтів, що переживають вину.
- •44.Консультування клієнтів при алкоголізмі.
- •45. Загальна характеристика основних підходів до розуміння функціонування психіки у психоаналітичній теорії з.Фройда.
- •46.Методологічні інновації з.Фройда .
- •49.Первинне інтерв’ю як психодіагностиічний та психотерапевтичний метод психоаналізу.
- •50.Стрижневі поняття аналітичної психології к.Г. Юнга.
- •51.Техніки аналітичної психології.
- •52.Невербальні техніки аналітичної психології.
- •53.Застосування методу юнгіанської піскової терапії в практиці психологічного консультування.
- •54.Підхід к.Г.Юнга до аналізу сновидінь.
- •55.Стрижневі поняття індивідуальної психології а.Адлера.
- •56.Психотехнічні прийоми та методи індивідуальної психології а.Адлера.
- •57. Стрижневі поняття, мета та завдання трансактного аналізу.
- •58.Загальна характеристика підходів до практики трансактного аналізу (структурний аналіз, трансактний аналіз, аналіз гри, аналіз сценарію).
- •60. Гештальт-підхід в психологічному консультуванні: стрижневі поняття, мета та завдання.
- •62. Ігри та вправи як психотехнічні прийоми гештальт-консультування.
- •63.Особливості роботи зі сновидіннями в гештальт-консультуванні.
- •64.Основні поняття поведінкового консультування.
- •65. Техніки і методи поведінкового консультування.
- •67. Застосування авс (аун) – схеми в практиці психологічного консультування.
- •68.Техніки раціонально-емотивного поведінкового консультування.
60. Гештальт-підхід в психологічному консультуванні: стрижневі поняття, мета та завдання.
Людський організм — це цілісна система, котра може існувати тільки в визначеному оточенні. На думку Фріца Перлза (1893-1970), творця теорії гештальтконсультування, клієнти, які приходять до консультанта, перебувають в стані екзистенційної кризи і потребують навчання, як брати на себе відповідальність за своє існування. Гештальт — це органічна функція, основна емпірична одиниця. Основні характеристики гештальту: фігура, фон, закінченість, незавершеність. Самість розглядається як система контактів, що мають місце у будь-який момент. Самоактуалізація — це прояв відповідних ідентифікацій і відчужень. Мета консультування — підтримка самого себе, контакт з власними почуттями та екзистенційним центром, самоактуалізація, розвиток відповідальності за своє життя, здатності робити вільний вибір, формувати та завершувати сильні гештальти. Особливість процесу консультування — фіксування уваги на реальних, актуальних розладах (на цей момент). Елементи гештальтпідходу в практиці консультування: використання методики усвідомлення, симпатії та фрустрації, виявлення фантазій, робота зі сновидіннями, використання методу драми, різних правил та гри. Гештальт консультування передбачає звернення до сприймання клієнтів, оптимізацію їх саморозкриття; заохочується співробітництво, а також інтеграція з іншими підходами (зокрема, з транзактним аналізом). Саме тому цей напрям все більше гуманізується та індивідуалізується. 61.Технікигештальт-консультування. Гештальт-підхід володіє великою кількістю різноманітних технік, багато з яких запозичені з інших видів консультування і психотерапії, наприклад з психодрами, транзактного аналізу, арт-терапії. Гештальтісти вважають, що в рамках їх підходу допустимо використання будь-якої техніки, що служить природним продовженням діалогу терапевта і клієнта і посилюючої процеси осознавания. Всі техніки можна розділити на дві групи: - техніки діалогу - це робота, здійснювана на кордоні контакту між клієнтом і терапевтом. Терапевт відстежує механізми переривання клієнта і виносить свої емоції і переживання, як частина середовища, що оточує клієнта, на кордон контакту. - проективні техніки, які використовуються для роботи з образами, сновидіннями, уявними діалогами, «частинами» особистості.
62. Ігри та вправи як психотехнічні прийоми гештальт-консультування.
Першим психотехнічним прийомом, використовуваним в процесі гештальт-консультування, служить укладення контракту. В цьому напрямку консультнт і клієнт є рівноправними партнерами і клієнт несе власну відповідальність за результати роботи. Одним з ефективних вправ є техніка «порожнього стільця» або «двох стільців». Воно використовується, щоб допомогти клієнтам вирішити внутрішні конфлікти і розібратися у своїх почуттях щодо конфліктів з оточуючими. Клієнт сидить обличчям до порожнього стільця. Якщо проблемою є внутрішній конфлікт між різними аспектами «Я», його просять уявити, що одна з конфліктуючих сторін сидить навпроти нього. Клієнт розігрує роль «другої» сторони, а потім пересідає на другий стілець і розігрує протилежну роль. Під час діалогу проявляються почуття уразливості, які є суттю конфлікту. Як тільки клієнт зуміє «заволодіти» своїми почуттями, він зможе оперувати ними і зможе вільно зробити вибір.