57. Стрижневі поняття, мета та завдання трансактного аналізу.

Трансактный, або трансакційний аналіз - система групової психотерапії, в якій взаємодія індивідів аналізується з погляду трьох основних станів Я. Засновником цього напрямку в психології та психотерапії є американський психолог і психіатр Ерік Берн, який розробив його в 50-ті роки XX ст. Метод, створений Э.Берном, ділиться на кілька етапів: структурний аналіз;власне трансакційний аналіз діяльності і спілкування; аналіз психологічних ігор. Розрізняють три Я-Стани: Я-Родителъ, Я-Дорослий, Я-Дитина. Розрізняють трансакційний аналіз у вузькому і широкому розумінні. У вузькому розумінні - це аналіз взаємодії двох і більше людей, у широкому - соціально-орієнтований психотерапевтичний метод, кінцевою метою якого є формування гармонійної, соціально-адаптованої особистості. Типи трансакцій: доповнююча(збіги напрямку трансакцій), перехресна(трансакція переривається),прихована(передбачає участь одночасно декількох его-станів).Основна мета трансактного аналізу-допомогти людям отримати життєву позицію:Я-окей, Ти-окей.

58.Загальна характеристика підходів до практики трансактного аналізу (структурний аналіз, трансактний аналіз, аналіз гри, аналіз сценарію).

Трансактний аналіз містить:

1) структурний аналіз – ана- ліз структури особистості;

2) аналіз трансакцій – вербальних і невербальних взаємодій між людьми;

3) аналіз психологічних ігор, схованих трансакцій, що приводять до бажаного наслідку – виграшу;

4) аналіз сценарію (скрипт-аналіз) індивідуального життєвого сценарію, котрому мимоволі підкорюється людина. В основі корекційної взаємодії лежить структурний аналіз «его- позиції», що припускає демонстрацію взаємодії за допомогою техніки рольових ігор. Структурний аналіз допомагає усвідомити свої Его-стани та їх зміст. Коротко, транзакціями називаються вербальні і невербальні взаємодії між людьми. Транзакція – це обмін діями між Его-станами двох людей. Дії можуть бути умовними або безумовними, позитивними або негативними. Розрізняють транзакції паралельні (додаткові), перехресні і приховані. Іграми в транзактному аналізі прийнято називати серії наступних одна за одною паралельних прихованих транзакцій з чітко визначеним результатом, який можливо передбачити і в якому зацікавлений той або інший гравець. Це набір транзакцій з прихованою мотивацією, серія ходів, які містять пастку або каверзу. Як виграш виступає певний емоційний стан, до якого у гравця є несвідоме прагнення, – і це далеко не завжди позитивне відчуття, задоволення або радість, а частіше це негативне відчуття або неприємне відчуття, що є для гравця “улюбленим” (звичним). Сценарій – це життєвий план, що нагадує спектакль, в якому особа вимушена грати певну роль. Сценарій безпосередньо залежить від позицій, прийнятих в дитинстві, і записується в Его-стан Малюка через транзакції, які відбуваються між батьками і дитиною. Згідно Берну, майже вся людська діяльність запрограмована життєвим сценарієм, що започатковується в ранньому дитинстві. Е. Берн вважав, що важливу роль в створенні життєвих сценаріїв грають і фантазії, що запам'яталися з дитинства, і чарівні казки. 59. Сучасні психотехніки трансактного аналізу. Трансактний аналіз — це теорія особистості, концепція соціальної взаємодії і аналітичне керівництво для консультування. У практиці консультування використовуються такі положення: - позиція "о'кей" є висхідною життєвою позицією. Відзначається вплив ранніх періодів життя на зміну позицій особистості; - Ego-стани як моделі переживань, мислення і поведінки. Мотивація формується під впливом стимулу визнання і структурного голоду; - шість способів структурування соціального часу: відхід, здійснення ритуалів, діяльність, проведення дозвілля, ігри, створення інтимності; - трансакції як обмін погладжуваннями або одиниці визнання між Ego-станами тих, хто бере участь у соціальній взаємодії; - сценарії як підсвідомі життєві плани, за допомогою яких люди структурують свій час та визначають долю. Матриця сценарію; - ігри як приховані трансакції і розплата;- контракти як передбачення результату професійної взаємодії психолога і клієнта; - психічна енергія та катексис; - стимул, визнання та структурний голод; - обмеження у вигляді наказів, атрибуцій та ігнорування. Практика трансактного аналізу — це допомога клієнту здобути життєву позицію "я о'кей — ти о'кей". Основні завдання: відчути себе краще або "зробити успіхи"; "досягнення одужання" або "одужання". Основні способи досягнення мети — отримання автономії або формування інтегрованого Дорослого.