11.Збалансована таблиця альтернативних рішень (завдання консультанта, психотехніки).

Найбільш ефективним стилем прийняття рішень вважається вігільний '.Вігільний - оптимальний, збалансований . Як писали Дженніс і Менн, вігільний стиль передбачає "достатньо емоційне пробудження особи, мотивованої на вирішення основних інтелектуальних проблем, але не настільки занурену в емоції, щоб це заважало розуму" . Завдання полягає в тому, щоб знайти збалансований інтенціональний або вігільний стиль, який передбачає пошук або обговорення альтернативних шляхів, причому рішення приймається і при відповідному емоційному настрої. Третя частина роботи Менна присвячена збалансованої моделі прийняття рішень - хитромудрої версії ранньої моделі Бенджаміна Франкліна. Тут читач має змогу творчо осмислити позитивні та негативні сторони кожного рішення. Слід зазначити, що збалансована таблиця включає не тільки вигоди і втрати клієнта, і те, як прийняте рішення вплине на інших. Клієнт заповнює кожну для кожного можливого рішення на обговорення. Перші два пункти стосуються самого рішення, останні два пункти - того, як відреагує на нього клієнт і оточення. Ця особливість таблиці надзвичайно важлива, оскільки вона допомагає клієнту розвивати в процесі прийняття рішень сенситивність і емпатію. Заключний етап роботи стосується "щоденника майбутнього". Клієнт описує звичайний день, який він буде переживати приблизно через рік, розглядаючи кілька варіантів цього дня. "Щоденники майбутнього" часто ставлять ті емоційні завдання, в яких клієнт не давав собі звіту, заповнюючи збалансовану таблицю. Менн виявив, що, хоча прийняття рішення може обговорюватись як когнітивний, так і емоційний його компонент, рішення, в кінцевому рахунку, може виявитися неприйнятним і непридатним. Тренінгова програма повинна включати в себе не тільки прийняття рішень, а й процедури його виконання, і докладні плани дій. Хоча процес прийняття рішень зазвичай обговорюється на групових заняттях в якості "психологічної початкової освіти", цей систематизований процес може бути використаний як модель при індивідуальних консультаціях.

12.Загальна структура консультативного процесу (еклектична) (б.Е.Гілланд і співроб.). Завдання консультанта та основні психотехніки до кожної стадії.

Загальна модель структури консультативного процесу, так звана еклектична , охоплює шотісно пов'язаних між собою стадій, які відображають універсальні риси психологічного консультування або психотерапії . Дослідження проблеми. На цій стадії консультант встановлює контакт з клієнтом і досягає обопільної довіри: необхідно уважно вислухати клієнта, що розповідає про свої труднощі, і проявити максимальну щирість, емпатію, турботу, не вдаючись до оцінок і маніпулювання. Варто заохочувати клієнта до поглибленого розгляду виниклих у нього проблем і фіксувати його почуття, зміст висловлювань, невербальну поведінку.

Двовимірне визначення проблем. На цій стадії консультант прагне точно охарактеризувати проблеми клієнта, встановлюючи як емоційні, так і когнітивні їхні аспекти. Уточнення проблем ведеться до тих пір, поки клієнт і консультант не досягнуть однакового розуміння; Точне визначення проблем дозволяє зрозуміти їх причини, а іноді вказує і способи вирішення. Ідентифікація альтернатив. На цій стадії з'ясовуються і відкрито обговорюються можливі альтернативи рішення проблем. Користуючись відкритими питаннями, консультант спонукає клієнта назвати всі можливі варіанти, які той вважає підходящими і реальними, допомагає висунути додаткові альтернативи, однак не нав'язує своїх рішень. Слід знайти такі альтернативи рішення проблем, які клієнт міг би використовувати безпосередньо.

Планування. На цій стадії здійснюється критична оцінка обраних альтернатив рішення. Консультант допомагає клієнту розібратися, які альтернативи підходять і є реалістичними з погляду попереднього досвіду. Складання плану реалістичного вирішення проблем повинне також допомогти клієнтові зрозуміти, що не всі проблеми можна розв'язати.