Еталон відповіді на ккз №27

1. Організація виконання завдань з ведення інженерної розвідки пошуком (схема). Сили та засоби, що залучаються.

При веденні інженерної розвідки пошуком перед переднім краєм оборони виявляються види, розташування на місцевості, довжина і глибина інженерних загороджень противника; наявність і розташування проходів; можливість обходу загороджень; їх технічний стан, порядок охорони і система вогневого прикриття. Крім того, визначаються ступінь бойової готовності мінних полів; кількість рядів (смуг) в мінному полі і відстані між ними; схеми розташування, способи установки, типи мін, відстань між мінами і групами мін в рядах; наявність мін з елементами невилучення, пристроями проти міношукачів, протищуповими і протитраловими пристроями; наявність і характер керованих мінних полів.

Для розвідки інженерних загороджень перед переднім краєм оборони виділяється інженерна розвідувальна група у складі відділення, яке оснащується засобами розвідки залежно від виду загороджень. Так, для розвідки мінний-вибухових загороджень необхідно мати міношукачі, щупи, чорно-білі стрічки, прапорці, бирки для позначення виявлених мін, засоби для зняття і знешкодження мін, компаси, маскувальні комбінезони і індивідуальні засоби захисту.

Висування номерів розрахунків ІРГ до загородження противника через прохід у своєму мінному полі здійснюється один за одним (див. мал.).

Кожен номер може оснащуватися міношукачем. Перед мінним полем противника відділення перебудовується, рухаючись уступом праворуч (ліворуч). Кожен номер, що діє з міношукачем і щупом (за винятком п'ятого), тягне за собою відрізок чорно-білої стрічки завдовжки 10—15 м, за яким орієнтуються сусідні номери розрахунку. Командир відділення просувається між 3-м і 4-м номерами на відстані 5-7 м, а поряд з ним (у потилицю 3-у номеру) рухається 6-й номер, розмотуючи осьову чорно-білу стрічку, кінець якої закріплений на виході з нашого проходу. При виявленні міни командир відділення висувається до неї, уточнює тип, спосіб установки і дає команду на продовження розвідки. До осьової чорно-білої стрічки він прикріплює бирку з розрахунковим номером солдата, що виявив мину. На початковий рубіж сапери повертаються по осьовій стрічці. Щоб забезпечити безпеку зворотного руху, всі міни, виявлені 3-м номером, повинні позначатися прапорцями. При зворотному русі до початкового рубежу ці прапорці знімаються, і за допомогою кішок з мотузками міни, намічені до зняття як зразки, витягуються.

За наявності дротяних загороджень перед мінним полем в них проробляються прохід шириною 1—1,5 м, який після повернення закривається.

При різанні дроту в загородженнях необхідно переконатися у відсутності всякого роду відтяжок до сигнальних і осколкових мін, до мін-пасток в загородженнях.

Різання дроту виконується двома саперами. 1-й номер перерізує дріт біля одного з колів, а 2-й — підтримує його з боку дальнього кола (користуючись рукавицею), після розрізання плавно відпускає дріт, щоб не було шуму і не демаскувалася робота саперів.

Якщо в звичайних загородженнях є хімічні міни (фугаси), особовий склад повинен мати засоби захисту і надання першої допомоги. При підготовці ІРГ до виконання завдання повинні бути дуже добре відпрацьовані питання взаємодії усередині групи, оскільки при роботі в засобах захисту важко орієнтуватись, вести спостереження за противником, складніше керувати діями кожного номера.

При розвідці змішаних мінно-вибухових загороджень місцевість попереду дій відділення тралиться кішкою, при цьому звертається особлива увага на демаскуючі ознаки можливих місць встановлення протипіхотних мін, вони можуть встановлюватися групами на відстані 1—1,5 м від протитанкової міни або самостійними групами.

Побудова відділення при розвідці мінно-вибухових загороджень:

1 — своє мінне поле; 2 — мінне поле противника