Міністерство аграрної політики України

Подільський державний аграрно-технічний університет

кафедра інформаційних технологій

Дулепа в.І.

методичні вказівки

та лабораторні роботи

з навчальної дисциплини

«Комп’ютери та комп’ютерні технології»

для студентів спеціальності

6.100202 «процеси машини і обладнання

в агропромисловому виробництві»

л.р. № 1-7

Технічне та програмне забезпечення ПК

м.Кам’янець-подільський

2010

УДК 004:378.14

Затверджено на засіданні кафедри інформаційних технологій.

(протокол № 5 від 25.03 2010 р.)

Затверджено комплексною методичною комісією Інституту бізнесу і фінансів (протокол № 3 від 30.03 2010 р.)

Затверджено комплексною методичною комісією ІМЕСГ.

(протокол № 6 від 20.04 2010 р.)

Затверджено Вченою Радою Подільського державного аграрно-технічного університету (протокол № 5 від 22.04 2010 р.)

Рецензенти: Атаманчук Петро Сергійович

Кам’янець-Подільський національний університет ім. І.Огієнка

Професор, доктор педагонічних наук

Дєвін Владлен В’ячеславович к.т.н, доцент

завідувач кафедри загальнотехнічних дисциплин і фізики

Подільського державного аграрно технічного університету.

Дулепа в.І.

Методичні рекомендації

Для проведення лабораторних занять з навчальної дисципліни «Комп’ютери та комп’ютерні технології» для студентів спеціальності 6.100202 «процеси машини і обладнання агропромислового виробництва»

Кам`янець Подільський: 2010. – 70 с.

Методичні рекомендації дозволяють ознайомитися з техникою безпеки та можливостями сучасних комп’ютерних систем. Містить лабораторні роботи по техничному забезпеченю ПК, будову внутрешніх пристроів, робота з файловою системою та допоміжним програмним забензпеченням, виконання яких допоможе навчитися працювати з сучасним комп’ютерним обладнанням та сучасними операційними сисемами. Лабораторний практикум рекомендується використовувати для підготовки спеціалістів технічних спеціальностей.

© Дулепа В.І.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Налаштування Робочого стола і уведення інформації за допомогою клавіатури навчальні питання:

1. Правила техніки безпеки при роботі на ПК.

2. Включення комп'ютера, настроювання параметрів Робочого стола й екрана.

3. Уведення інформації за допомогою клавіатури.

Контрольні питання:

1. Назвіть призначення системного блоку комп'ютера

2. Перелічите карти розширення, установлювані в ПК

3. Що таке RAM і ROM?

Основні дії й прийоми роботи при виконанні практичного заняття

1. Правила техніки безпеки при роботі на пк

Для роботи з персональним комп'ютером допускаються особи, що вивчили пристрій ПК і його експлуатацію їх, що знають правила техніки безпеки й порядок надання першої допомоги потерпілим від впливу електричного струму. Небезпечним уважається режим роботи з напругою при замиканні на корпус, що перевищує 24 В в установках змінного струму частотою 50-400 Гц і 50В в установках постійного струму.

Викладачі зобов'язані ознайомити студентів з особливостями роботи на ПК, проінструктувати й взяти розписку-зобов'язання по техніці безпеки. Перед проведенням практичних занять повинен проводитися інструктаж студентів під розпис у журналі по техніці безпеки.

Включення й відключення живлення на щитах керування виробляється тільки: викладачами, інженерами, техніками лабораторій, лаборантами.

До роботи на ПК у комп'ютерному класі допускаються тільки студенти знаючого Правила техніки безпеки при роботі на ПК у комп'ютерному класі й, що розписалися про проведений інструктаж у журналі.

Всі студенти, що працюють на комп'ютері в комп'ютерному класі, зобов'язані:

• виконувати всі вказівки викладача;

• строго керуватися завданням;

• включення й відключення ПК здійснювати тільки по команді викладача;

• при наявності на ПК явних слідів ушкоджень доповідати викладачеві;

• при виникненні при роботі на ПК яких або несправностей, негайно доповідати викладачеві;

• дбайливо ставитися до встаткування комп'ютерного класу.

При роботі на комп'ютері в комп'ютерному класі студентам

забороняється:

• розкривати пристрої комп'ютера;

• від'єднувати й приєднувати сполучні кабелі ПК;

• докладати більших зусиль при використанні клавіатури й миші;

• без дозволу викладача користуватися дисководами й СD- приводами;

• переміщати ПК і його пристрою на інше місце;

• включати або виключати живляча напруга в класі.

Ергономічні вимоги при роботі за комп'ютером

Персональний комп'ютер споконвічно проектувався як максимально безпечне для користувача пристрій. Тому для користувача практично виключені такі погрози як поразка електричним струмом або погроза загоряння самого комп'ютера. Однак користувачеві комп'ютера необхідно знати внутрішній пристрій комп'ютера. Сама концепція ПК передбачає періодичний доступ користувача в корпус системного блоку, самостійне відключення й підключення різних пристроїв - як зовнішніх так і внутрішніх, самостійну установку комп'ютера на робочому місці.

Недотримання ергономічних вимог при роботі за ПК може привести до виникнення в працюючі за комп'ютером «професійних» захворювань:

• «синдром здавлювання» - хронічне захворювання, що виникає при неправильному положенні кистей рук користувача щодо клавіатури;

• втрата гостроти зору («короткозорість») при неправильному виборі монітора й відео карти;

• скривлення постави через неправильну посадку при роботі за ПК, що часто виникає при неправильному виборі офісних меблів;

• електромагнітне випромінювання від небезпечних ЭпТ - моніторів;

• опіки, які можуть виникнути при дотику до сильно нагрітих деталей усередині системного блоку;

• удари електрострумом, які можна одержати при відкриванні блока живлення системного блоку або зняття пластикового корпуса монітора.

Неможна розбирати монітор комп'ютера. Для його ремонту потрібно досить висока кваліфікація, Крім того, усередині корпуса монітора є відкриті деталі з напругою в 10 000 вольт, дотик до яких може викликати поразка електричним струмом. (Висока напруга на деталях може збережуться до п'ятнадцять хвилин після відключення монітора від мережі 220 вольтів.)

США – країна з найбільшою кількістю комп'ютерів на одного жителя є лідером по числу захворювань, викликаних роботою за персональним комп'ютером. 75% всіх користувачів комп'ютерів страждають від болів в очах і опорно-рухового апарата. Крім того, безліч користувачів страждає (непомітно розвивається протягом декількох років) захворюванням, що називається синдромом хронічного здавлювання зап'ясть (так званий RSI синдром). Ця хвороба є наслідком використання неправильно обладнаного (з погляду ергономіки) робочого місця корис­тувача ПК (мал. 3.2.2).

Для профілактики виникнення RSI необхідно розташовувати кисті рук при роботі так, що б лінія від кінчиків пальців до ліктя завжди була пряма, а не ламана (мал. 3.2.3). Широко розповсюджені на нашому ринку «комп'ютерні столи» з висув­ною полицею насправді є комп'ютер­ними стойками, призначеними для короткочасної роботи (Наприклад - пошук даних у каталозі бібліотеки). Приклад комп'ютерної стойки показаний на мал. 3.2.4. Тривала робота за таким «комп'ютерним столом» приводить до виникнення RSI.

Посадка при роботі за комп'ютером

Набір тексту на клавіатурі й робота за комп'ютером не є природним заняттям для людини. Наявність такого пристрою як монітор робить правильний підбір меблів справою більше важливою, чим навіть при звичайній, «письмовій» роботі за конторським столом.

Неправильна посадка досить швидко приводить до скривлення хребта,» (мал. 3.2.5, мал. 3.2.6)

Правильна посадка забезпечується ретельним підбором висоти підставки під монітор і регулюванням висоти крісла. Базовою поверхнею для регулювання є поверхня робочого стола, на якій лежить клавіатура й миша (мал. 3.2.7).

Варто також пам'ятати про підставку для монітора – верхній край екрана монітора повинен перебувати на рівні очей людини. працюючого за комп'ютером. Отже - для моніторів з різною діагоналлю висота підставки повинна бути різної (тільки монітори з діагоналлю в 21” можна встановлювати на стіл без підставки). Якщо використати монітори (РКМ) - проблема з підставкою зникає - такі монітори мають власну підставку, що дозволяє регулювати їхню висоту.

Вибір комп'ютерного стола

Не тільки комп'ютерні стойки - але й звичайні «конторські» письмові столи непридатні для роботи за комп'ютером (мал. 3.2.8).

Крісло з регулюванням нахилу спинки, регульованим підйомом сидіння («газліфт») і «коліщатами» ні в якій мірі не є «розкішшю» - а навпаки - предметом першої необхідності при роботі за комп'ютером.

Правильним рішенням є використання спеціальних комп'ютерних столів (мал. 3.2.9) Такий стіл при меншій займаній площі забезпечує більшу зручність і функціональність при роботі.

Іноді магазини, що торгують офісними меблями пропонують рішення, аналогічні показаному на мал. 3.2.10 «робочому місцю опе­ратора ПК». Істотним недоліком таких «рішень» є:

• неможливість регулювання висоти розташування монітора;

• погана вентиляція монітора, що викликає його перегрів;

• утруднений доступ до тильної сторони системного блоку;

• дуже часто довжина сполуч­них проводів між окремими части­нами комп'ютера виявляється недо­статньо для розміщення компонентів ПК на такому столі, що з'ясовується звичайно вже після покупки такого стола;

• розташовувати системний блок на такій висоті від підлоги вкрай не рекомендується - у деякому випадку системний блок комп'ютера є аналогом пилососа й дуже швидко забивається зсередини пилом, що неминуче приводить до виходу з ладу його частин.

Варто враховувати, що подібне, «низьке», розташування системних блоків характерно для столів, розроблених «на Заході» і розташовуються звичайно в офісах з килимовими покриттями й щоденним збиранням за допомогою пилососа. На жаль, наші умови роботи набагато гірше - і розташовувати системний блок навіть в будинку треба на столі, а не під ним. Навіть якщо в столі й передбачений «нижній» відсік для системного блоку ПК.