- •1. Культурологія як наука. Етапи становлення
- •2. Структура культури.
- •3. Поняття культури.
- •4. Культура та цивілізація, їх взаємозв'язок Концепція а Тойнбі, о. Шпенглера
- •5. Культура як об'єкт наукового аналізу.
- •6. Функції культури.
- •7. Античні погляди на культуру.
- •8. Переосмислення культури діячами Просвітництва.
- •9. Нові ідеї в працях українських діячів культури xvп-хvіii ст г. С. Сковорода.
- •10. Погляди т.Г Шевченка на культурно-історичний розвиток українського народу.
- •11. Наукова та культурна діяльність м.Грушевського.
- •12. Основні концепції та погляди на розвиток культури України в сучасних умовах.
- •13. Біосферна концепція культури в. Вернадський
- •14. Культуроантропологія і соціологія культури
- •15. Національне та загальнолюдське в сучасній культурі.
- •16. Культурологічні проблеми України в розробках діячів 20-30-х рр . XX ст
- •17. Погляди м. Драгоманова, і. Франка з питань культури
- •18. Масова та елітарна культура, проблеми їх взаємодії.
- •19. Нтр та їх роль у розвитку сучасного етапу культури.
- •20. Релігія в духовній спадщині людства.
- •21. Культура і право: проблеми їх взаємодії та функціонування.
- •22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурологічні теорії російських авторів хіх-хх ст.
- •24. Трипільська культура.
- •25. Скіфо-сармтська культура
- •26. Культура первісного суспільства.
- •27. Формування культури східних слов'ян.
- •28. Культура Київської Русі х-хіі ст.
- •29. Особливості розвитку культури Київської Русі періоду феодальної роздробленості .
- •30. Історичне значення та традиції культури Київської Русі.
- •31. Християнство, його роль і значення в розвитку культури Русі-України.
- •32. Культура і природа: проблеми співвідношення в концепціях культурологів.
- •33. Гуманісти та їх ідеї в культурі Русі-України.
- •34. Розвиток наукових знань в Київський Русі. Право.
- •35. Літературна творчість х-хш ст. "Слово о полку Ігоревім»
- •36. Умови культурного розвитку українських земель в складі Великого Князівства Литовського (сер XIV- сер. XVI ст.).
- •37. Культурно-національне відродження на рубежі xv1-хvii ст.
- •38. Культурно-освітня діяльність митців XVII ст.
- •39. Братства та їх роль у розвитку української культури
- •40. Стан української культури у XVIII ст
- •41.Національно-культурний розвиток України на рубежі XVIII- XIX ст..
- •42. Формування нової літературної мови і.Котляревський
- •43. Виникнення та поширення писемності і освіти у східних слов'ян
- •44. Творчість діячів культури України сучасного періоду (на вибір)
- •45.Т.Г Шевченко і проблеми самоутвердження української нації
- •46. Образотворче мистецтво України в XIX ст.
- •47. Особливості стану модернізму розвитку української культури на рубежі 19-20ст
- •48 Національно-культурний рух в західноукраїнських землях xiXст
- •49. Культурні процеси в Україні 20-30 рр. XX ст.
- •50. Пам'ятники та діячі культури Вашого краю.
- •51. Діяльність митців культури України в 50-80-х рр. XX ст
- •52. Стан української культури на рубежі хх-ххі ст. Та перспективи розвитку.
- •52. Діяльність української діаспори в сфері культури.
- •53. Український модерн та його сучасний стан.
- •54. «Шістдесятники» та їхній внесок у розвиток культури.
- •56. Явище масової культури в сучасних умовах.
- •57. Феномен української радянської культури
- •58. Творчий доробок о. Довженка
- •59. Культура українською народу в контексті європейської культури
- •60. Український неоромантизм кінця XIX - 20-х років XX ст.
- •61. Український постмодерн
- •62. Розвиток культури національних меншин в сучасній Україні
- •63. Сучасна музика в Україні: стан і перспективи
- •64. Мистецтво бароко в культурних процесах України17-18 ст
- •65. Романтизм в культурі України XIX ст.
- •66. Реалізм в літературі XIX ст.
- •67. Політика українізації її суть та наслідки
- •68. Усна народна творчість в культурі України її місце і значення
- •69. Нтр та її вплив на сферу культури
- •70. Розвиток системи освіти в сучасній Україні.
- •71. Українські вчені та їх діяльність в хх-ххі ст. (на вибір)
- •72. Стан та особливості правової культури в Україні.
12. Основні концепції та погляди на розвиток культури України в сучасних умовах.
Чинник національної культури стає символом соціальних змін, бо в ній найповніше втілюється торжество і майбуття української національної ідеї.
Проголошення незалежності України викликало високе піднесення національного духу, нові сподівання. У цей період було досягнуто значних успіхів у поширенні української мови як державної, було прийнято Закон про мови та інші важливі акти.
Основним змістом українського культурного оновлення і відродження була самовіддана праця багатьох дослідників, ентузіастів, практиків з реконструкції тяжко здеформованої культури, залучення до нового життя великих набутків, які або були під арештом, або призабулись, або були невідомими. Фантастичний пласт забороненого або замуленого часом став відкритим і оновлює величну «ікону» нашої культури. Дивним сяйвом опромінює нас те, що вважалося «білими плямами». Значна робота в цьому напрямі проводиться створеною в останні роки Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України. Так, організована нею державна програма «Повернуті імена» інтегрує зусилля багатьох інституцій, зокрема Національної академії наук, Українського фонду культури, товариства «Україна», Фонду сприяння розвитку мистецтв України, спрямовані на висвітлення невідомих фактів української культури. В архівах, музеях, бібліотеках України створюються спеціальні відділи, де поширюється інформація про українську культуру в зарубіжних країнах.
Зусиллями згаданих інституцій тільки за останні два роки було проведено ряд міжнародних конференцій, фестивалів, виставок, у результаті яких «пригадано» імена Володимира Січинського, Олександра Архипенка, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Григорія Крука, Людмили Морозової, Мирослава Радима, Ігоря Стравінського, Петра Мечика, Федора Акименка, Василя Авраменка та багатьох інших.
Було дано значний імпульс розвитку національної культури шляхом зняття обмежень на її поширення, дозволу підприємницької і комерційної діяльності в сфері культури, що особливо виразно виявилось у розширенні видавничої діяльності, появі нових часописів, в інтенсивному розширенні й насиченні радіотелевізійного ефіру конкуруючими програмами національно-культурного змісту.
З'явились нові нетрадиційні форми культурної діяльності не тільки в державних закладах культури, а й у комерційне створюваній мережі. Значного розвитку набула діяльність «Товариства шанувальників української мови» та «Просвіти» — не тільки з виконання закону про мови, а й щодо поширення та пропаганди цінностей національної культури, організації недільних шкіл тощо. Політичні партії різного спрямування починають у своїх програмах дедалі більше увагу приділяти проблемам розвитку національної культури.
Осмисленню шляхів розбудови української культури присвячують свою роботу установи Національної академії наук (Інститут історії, Інститут мистецтвознавства, етнології і фольклористики ім. М.Рильського, Інститут археології, Інститут літератури, Інститут соціології, Інститут філософії1). Опрацьовано кілька концепцій розвитку української культури за участю відомих учених Г.Д.Вервеса, І.М.Дзюби, М.І.Гончаренка, М.В. Поповича, П.П.Толочка та ін.
У той самий час зростають вимоги до національної культури, до ширшого розкриття спектра її функцій — особливо в сучасній ситуації, коли вона прагне посісти гідне місце у світовому співтоваристві.
Основою всіх змін у культурі є стан духовних потреб громадян. Тому важливо підкреслити, що більшість громадян України (77,5 %) визначились у своїй потребі знань щодо культури власної нації. Водночас потребу «в знаннях з історії та національних особливостей української культури», які становлять «ядро», основу культури, мають майже три чверті громадян, а одна четверта — «загальною мірою», бо стала приділяти їй в останні роки більше часу.