- •1. Культурологія як наука. Етапи становлення
- •2. Структура культури.
- •3. Поняття культури.
- •4. Культура та цивілізація, їх взаємозв'язок Концепція а Тойнбі, о. Шпенглера
- •5. Культура як об'єкт наукового аналізу.
- •6. Функції культури.
- •7. Античні погляди на культуру.
- •8. Переосмислення культури діячами Просвітництва.
- •9. Нові ідеї в працях українських діячів культури xvп-хvіii ст г. С. Сковорода.
- •10. Погляди т.Г Шевченка на культурно-історичний розвиток українського народу.
- •11. Наукова та культурна діяльність м.Грушевського.
- •12. Основні концепції та погляди на розвиток культури України в сучасних умовах.
- •13. Біосферна концепція культури в. Вернадський
- •14. Культуроантропологія і соціологія культури
- •15. Національне та загальнолюдське в сучасній культурі.
- •16. Культурологічні проблеми України в розробках діячів 20-30-х рр . XX ст
- •17. Погляди м. Драгоманова, і. Франка з питань культури
- •18. Масова та елітарна культура, проблеми їх взаємодії.
- •19. Нтр та їх роль у розвитку сучасного етапу культури.
- •20. Релігія в духовній спадщині людства.
- •21. Культура і право: проблеми їх взаємодії та функціонування.
- •22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурологічні теорії російських авторів хіх-хх ст.
- •24. Трипільська культура.
- •25. Скіфо-сармтська культура
- •26. Культура первісного суспільства.
- •27. Формування культури східних слов'ян.
- •28. Культура Київської Русі х-хіі ст.
- •29. Особливості розвитку культури Київської Русі періоду феодальної роздробленості .
- •30. Історичне значення та традиції культури Київської Русі.
- •31. Християнство, його роль і значення в розвитку культури Русі-України.
- •32. Культура і природа: проблеми співвідношення в концепціях культурологів.
- •33. Гуманісти та їх ідеї в культурі Русі-України.
- •34. Розвиток наукових знань в Київський Русі. Право.
- •35. Літературна творчість х-хш ст. "Слово о полку Ігоревім»
- •36. Умови культурного розвитку українських земель в складі Великого Князівства Литовського (сер XIV- сер. XVI ст.).
- •37. Культурно-національне відродження на рубежі xv1-хvii ст.
- •38. Культурно-освітня діяльність митців XVII ст.
- •39. Братства та їх роль у розвитку української культури
- •40. Стан української культури у XVIII ст
- •41.Національно-культурний розвиток України на рубежі XVIII- XIX ст..
- •42. Формування нової літературної мови і.Котляревський
- •43. Виникнення та поширення писемності і освіти у східних слов'ян
- •44. Творчість діячів культури України сучасного періоду (на вибір)
- •45.Т.Г Шевченко і проблеми самоутвердження української нації
- •46. Образотворче мистецтво України в XIX ст.
- •47. Особливості стану модернізму розвитку української культури на рубежі 19-20ст
- •48 Національно-культурний рух в західноукраїнських землях xiXст
- •49. Культурні процеси в Україні 20-30 рр. XX ст.
- •50. Пам'ятники та діячі культури Вашого краю.
- •51. Діяльність митців культури України в 50-80-х рр. XX ст
- •52. Стан української культури на рубежі хх-ххі ст. Та перспективи розвитку.
- •52. Діяльність української діаспори в сфері культури.
- •53. Український модерн та його сучасний стан.
- •54. «Шістдесятники» та їхній внесок у розвиток культури.
- •56. Явище масової культури в сучасних умовах.
- •57. Феномен української радянської культури
- •58. Творчий доробок о. Довженка
- •59. Культура українською народу в контексті європейської культури
- •60. Український неоромантизм кінця XIX - 20-х років XX ст.
- •61. Український постмодерн
- •62. Розвиток культури національних меншин в сучасній Україні
- •63. Сучасна музика в Україні: стан і перспективи
- •64. Мистецтво бароко в культурних процесах України17-18 ст
- •65. Романтизм в культурі України XIX ст.
- •66. Реалізм в літературі XIX ст.
- •67. Політика українізації її суть та наслідки
- •68. Усна народна творчість в культурі України її місце і значення
- •69. Нтр та її вплив на сферу культури
- •70. Розвиток системи освіти в сучасній Україні.
- •71. Українські вчені та їх діяльність в хх-ххі ст. (на вибір)
- •72. Стан та особливості правової культури в Україні.
26. Культура первісного суспільства.
Первісна епоха властива всім без винятку формам людської спільноти. Звичайно, кожній з них притаманний свій історичний шлях розвитку, однак доцільно виходити з того, що первісна історія суспільства, його культура мають узагальнювальний характер. Поєднуючи воєдино все первісне суспільство, культура виступає як загальнолюдський здобуток, а вся людська спільність — як носій цієї культури.
Для першого періоду первіснообщинного ладу, який умовно називають дикунством, характерні поступова еволюція людини, привласнення готових продуктів природи, створення найпростіших знарядь праці, добування вогню та виникнення виробничих відносин. Першою формою суспільно-економічних відносин було первісне людське стадо, в межах якого відбувалося становлення суспільної людини. Другий — родовий лад, або варварство, був періодом повного утвердження системи виробничих відносин первісного суспільства. За родового ладу основним осередком Суспільства був рід, що об'єднував групу людей, зв'язаних кровним спорідненням. У цей період виникають скотарство і землеробство. Продукти, отримані від таких форм господарювання, поступово витісняють залежність їжі від збиральництва. Нарешті, для нижньої фази варварства характерне запровадження гончарства.
Отже, початок праобщини припадає на час становлення людини й утворення суспільства, в якому практикувалося усвідомлене виготовлення і застосування знарядь праці. Дослідники, беручи до уваги вдосконалення людиною кам'яних знарядь, еволюцію фізичного типу самої людини, поділяють праобщину на ранню стадію та розвинутіший період неандертальців.
У цьому контексті важливо зупинитися на еволюції знарядь праці. Найдавнішими з-поміж них вважають камені зі слідами безсистемної обробки — еоліти (від грец. еод — ранкова зоря). Ними користувалися впродовж кількох сотень тисячоліть. Першими доцільно оформленими знаряддями були гальки, оббиті кількома грубими скопами на одному кінці, та відщепи, сколоті від таких гальок. Археологічну культуру, представлену такими знаряддями, прийнято називати культурою оббитих гальок, або дошельською. Універсальними знаряддями наступної культури — шельської — вважається ручне рубило. Використовували також відщепи — безформні скалки кременю. Поступово людина оволодівала способами штучного добування вогню.
Початкову форму організації суспільства у вітчизняній суспільствознавчій науці часто називають "первісним людським стадом". Інколи замість цього поняття використовують термін "праобщина", початок якої збігається зі становленням людини й утворенням суспільства. Кінцева межа цієї епохи — виникнення родового ладу. Такий перехід відбувся у пізньому палеоліті.
Життя праобщини мало здебільшого осілий характер упродовж багатьох століть. Значна роль належала полюванню. Тварин лякали шумом, вогнем, кидали в них камені або гнали до глибокої ущелини чи прірви і там добивали. Мисливство, насамперед полювання на великих тварин, найбільше стимулювало зростання організованості праобщин, змушувало її членів згуртовуватися в трудовому процесі. Водночас вживання м'ясної їжі, в якій містяться найважливіші для людського організму речовини, спричинило прискорення росту, позитивно вплинуло на всю життєдіяльність первісної людини. Сім'ї у цей період ще не було. Існували невпорядковані шлюбні відносини між чоловіками і жінками — так званий проміскуїтет.
Із подальшим розвитком суспільства вдосконалювалася техніка обробки каменю, створювалися нові знаряддя — скребачки, різці, ножі, наконечники метальних списів. Чимало кам'яних знарядь пізнього палеоліту використовували з дерев'яними та кістяними ручками. З костей і рогів тварин почали виготовляти шила, голки з вушком, кайла, списометалки.
Змінювався характер житла людини. Якщо у минулому для нього використовували переважно печери, то їх почали заміняти землянки та наземні споруди. Об'єктивно цьому процесові сприяло похолодання. Знахідки кістяних голок засвідчують, що людина в цей час навчилася шити. Зшиті шкури звірів були основним одягом, ними також покривали житла.