70. Конгресс сша. Правовое положение и полномочия палат. Дол­жностные лица палат.

Конгрес - найвищий представницький і законодавчий орган. Складається з двох палат - палати представників і сенату. Палата представників є органом загальнонаціонального представництва. 435 її депутатів обираються на два роки в перший вівторок після першого понеділка листопада кожного парного року. Між штатами депутатські місця розподіляються пропорційно чисельності населення. Перерозподіл місць здійснюється раз на десять років за підсумками перепису населення. Виборчі округи по виборах в палату представників повинні мати рівну, по можливості, кількість населення. В даний час квота представництва складає 520 тис. чоловік.

Конституцією США встановлені наступні вимоги до кандидатів: член палати представників повинен досягти віку 25 років, бути громадянином США не менше семи років і жителем того штату, від якого він обирається. Головою палати представників є спікер, формально обраний палатою. Його обрання визначене заздалегідь, оскільки він є представником партійної фракції більшості в палаті.

Верхня палата - сенат .- є органом представництва штатів. Незалежно від чисельності населення кожен з 50 штатів представлений двома депутатами. Сенатори обираються на шість років в ті ж терміни, що і палата представників. Але на відміну від останньої кожні два роки склад сенату переобирається тільки на одну третину. Ця обставина надає сенату особливий статус постійно діючого органу. Особлива роль сенату визначається також тим, що за ним за Конституцією закріплений ряд самостійних повноважень. "За порадою і за згодою" сенату укладаються міжнародні договори. З схвалення сенату президент виробляє призначення на посади федеральних суддів і посадових осіб федеральної адміністрації. Неабияке значення має і невеликий, у порівнянні з палатою представників, склад сенату, що зумовлює його роль як елітарного інституту влади.

Конституцією США встановлені наступні вимоги до кандидатів: сенатор повинен досягти віку 30 років, бути громадянином США не менше 9 років і жителем того штату, від якого він обирається.

Робота конгресу нового скликання починається опівдні 3 січня на наступний рік після проведення виборів.

Засідає конгрес в Капітолії, м. Вашингтон, Федеральний округ Колумбія.

Роль конгресу в політичному механізмі США визначається двома конституційними факторами: федеративним устроєм США і механізмом "поділу влади". Перший з них визначає предмети ведення конгресу. Другий - конкретні форми та обсяг реалізації владних повноважень конгресу.

Повноваження Палати представників і Сенату. Кожна палата Конгресу має право законодавчої ініціативи з будь-яких питань, за винятком фінансових законопроектів; останні повинні бути запропоновані в Палаті представників. Таким чином, має місце факт, що великі штати мають змогу більшою мірою впливати на стан державної казни, ніж малі. Разом із тим, на практиці кожна палата може голосувати проти законопроектів, прийнятих іншою палатою. Сенат може не ухвалити фінансовий або будь-який інший законопроект. Палата представників може запропонувати до нього поправки, які змінюють його суть. У цьому разі, для набуття законопроектом сили закону, узгоджувальна комісія, до складу якої входять члени обох палат, повинна запропонувати компромісне рішення, яке задовольняє обидві сторони.

Сенат також має свої особисті права, в тому числі право більшістю у дві третини голосів затверджувати призначення Президентом вищих посадових осіб у федеральному уряді, а також ратифікувати усі угоди. Негативна реакція будь-якої палати нейтралізує дії виконавчої влади.

У разі імпічменту урядових посадових осіб, Палата представників має виключне право пред'являти обвинувачення у зловживаннях, які тягнуть за собою офіційний розгляд. Сенату належить виключне право проводите цей розгляд і вирішувати питання про вину або відсутність вини посадових осіб. Висновок про наявність вини має наслідком усунення урядової посадової особи з посади, що вона обіймає.

Широкі повноваження Конгресу сформульовані у восьмому параграфі Конституції встановлювати та стягувати податки; заключати займи для поповнення державної казни; встановлювати правила і обмеження у торгівлі між штатами і у зовнішній торгівлі тощо, усього сімнадцять пунктів.

Деякі з цих повноважень у наш час застаріли, наприклад, прокладання поштових шляхів, але вони продовжують діяти. Десята поправка встановлює певні межі компетенції Конгресу, уточнюючи, що повноваження не надані урядові союзу, зберігають за штатами. Крім цього, Конституція прямо забороняє Конгресу вирішувати низку конкретних питань. Конгрес не має права: припиняти дію конституційних гарантій недоторканності особи, за винятком окремих ситуацій під час заколота або вторгнення; оподатковувати громадян прямими податками, інакше, ніж па підставі вже здійсненого перепису; санкціонувати введення будь-яких станових титулів тощо, усього сім пунктів.

Посадові особи Конгресу. Згідно з Конституцією, Віце-президент є головою Сенату. Його голос не враховується при голосуванні, за винятком випадку рівності голосів. У разі відсутності Віце-президента Сенат обирає голову pro tempore.Палата представників обирає свого особистого голову - спікера. При цьому і спікер, і голова pro tempore завжди є членами тієї політичної партії, яка має більшість у даній Палаті.На початку робота кожного нового складу Конгресу члени політичної партій обирають керівників своїх фракцій та інших посадових осіб для забезпечення порядку розгляду запропонованих законопроектів. Ці посадові особи разом з головами палат і головами комісій суттєво впливають на законодавчий процес.