Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Mizhnarodne_publichne_pravo_Antonovich.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
2.06 Mб
Скачать

Територія в міжнародному праві

189

сто метрів придунайського берега, республіка фактично одер­жує вихід до Чорного моря. Навзамін Україна отримує 7 кіло-метрів автошляху Одеса - Ізмаїл біля села Копанка 1. Екс-спікер Верховної Ради України О. Ткаченко назвав це пору, шенням Конституції України, оскільки будь-які територіаль­ні обміни можуть здійснюватись лише після всенародного референдуму. Позиція уряду - відбувся не обмін територіями, а уточнення лінії держкордону 2. 6 квітня 2000 р. Верховна Рада України ратифікувала Договір між Україною і Республі­кою Молдова про державний кордон та Додатковий протокол до Договору щодо передачі у власність Україні ділянки авто­мобільної дороги Одеса - Рені в районі населеного пункту Па-ланка Республіки Молдова, а також земельної ділянки, по якій вона проходить, і режиму їх експлуатації 3.

1Гамова С. «Братня» зустріч безрезультатною не стане. // Голос України.-18 серп. 1999.- № 152.- С. 4.

2 Марциновський А. Дивна делімітація // Голос України.- 8 верес. 1999, 9 верес. 1999.- № 165, 166.- С. 4.

3 Закон України «Про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Молдова про державний кордон та Додаткового протоколу до Договору між Україною і республікою Молдова про державний кордон щодо передачі у власність Україні ділянки автомобільної дороги Одеса - Рені в районі населеного пункту Паланка Республіки Молдова, а також земельної ділянки, по якій вона проходить, і режиму їх експлуатації» // ВВР.- 2000 - № 25.- Ст. 201.

190

розділ 14

Міжнародне

морське право

14.1.

Основні етапи розвитку та принципи міжна­родного морського права

Хоч міжнародне морське право існує з давніх давен (ще в УІ-ІУ ст. до н. є. укладались дого­вори між Давнім Римом і Карфагеном про кор­дони і режим мореплавства), тільки з середи­ни XX ст. воно почало розвиватись як кон­венційне. До цього часу міжнародне морське право розвивалось як звичаєве. Фактично, між­народне морське право виникло в результаті конфлікту між двома юристами-міжнарод-никами XVII ст.: голландським юристом Гуґо Ґроцієм та професором Кембриджського уні­верситету Селденом. Селден доводив, що від­крите море слід поділити між державами, в той час як Гуґо Ґроцій стверджував, що воно повинно залишатись відкритим.

Перша Конференція ООН з морського пра­ва 1958 р. розглянула і схвалила чотири кон­венції: «Про відкрите море», «Про територіаль­не море і прилеглу зону», «Про континенталь­ний шельф» і «Про рибальство і охорону живих ресурсів відкритого моря». В 1973-1982 рр. відбулась третя конференція ООН з морського права, яка за­кінчилася прийняттям Конвенції ООН з морського права, що складається з 17 частин, 320 статей та має 9 додатків. Конвенцію підписали 157 держав, а також ЄС і від імені Намібії Рада ООН по Намібії. Ця Конвенція набрала 60 ратифікацій, необхідних для набуття нею чинності, у 1994 р. і стала обов'язковою для її учасників. Україна ратифікувала Конвенцію ООН з морсь­кого права 1982 р. та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 р. З червня 1999 р. з чотирма заявами '. Перша заява стосується

1 Закон України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права» 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 р. // Урядовий кур'єр.- 26 черв. 1999.- № 118.- С. 13.

191

вибору арбітражу, створеного відповідно до Додатку VII Як головного засобу вирішення спорів щодо тлумачення або за­стосування цієї Конвенції та спеціального арбітражу, створе, ного відповідно до Додатку VIII для спорів з питань, пов'яза­них з рибопромисловою діяльністю, захистом і збереженням морського середовища, морськими науковими дослідженнями тощо. З питань, пов'язаних з негайним звільненням з-під аре­шту суден або звільненням їх екіпажів, Україна визнає ком­петенцію Міжнародного трибуналу з морського права відпо­відно до ст. 292 Конвенції. Друга заява відповідно до ст. 298 Конвенції торкається невизнання обов'язкових процедур для розгляду спорів щодо розмежування морських кордонів, спо­рів, пов'язаних з історичними затоками, та спорів стосовно військової діяльності. У третій заяві Україна заперечує проти будь-яких заяв або декларацій, які можуть спричинити недоб­росовісне тлумачення положень Конвенції. Як держава, що має географічно несприятливе положення та виходить до моря, бідного на живі ресурси, Україна наголошує на необхідності розвитку міжнародного співробітництва щодо експлуатації живих ресурсів економічних зон на основі справедливих та рівноправних угод.

Крім цих конвенцій, міжнародне морське право включає значне число інших міжнародних угод і міжнародних звича­їв. Отже, сучасне міжнародне морське право є досить розвине­ною системою взаємопов'язаних і взаємоузгоджених юридич­них норм щодо діяльності держав у Світовому океані. Сього­дні до числа основних принципів міжнародного морського права, сформульованих в резолюції ГА 2749 від 17 грудня 1970 р., належать принципи свободи відкритого моря, спіль­ного спадку людства щодо міжнародного району морського дна та його ресурсів, використання Світового океану в мирних ці­лях, раціонального використання і збереження морських жи­вих ресурсів, свободи наукових досліджень, охорони морсько­го середовища.

Згідно з принципом свободи відкритого моря морські про­стори за зовнішньою межею територіального моря вважають­ся відкритим морем для вільного використання всіма держа­вами на основі міжнародного права. Жодна держава не має права претендувати на підпорядкування будь-якої частини від­критого моря своєму суверенітетові.

192

Свобода відкритого моря послужила джерелом виникнен­ня і утвердження таких конкретних свобод, як свобода судно­плавства, рибальства, прокладення кабелів та трубопроводів, проведення морських наукових досліджень, спорудження штуч­них островів. Ці загальновизнані свободи і права вплинули на

РОЗДІЛ 14

формування міжнародно-правових норм, що регулюють пра­вовий статус інших морських просторів - територіального моря, вод над континентальним шельфом, міжнародних проток тощо. Так, свобода мореплавства і права держави прапора корабля обумовили правовий режим мирного проходу іноземних кора­блів через територіальне море.

Принцип спільного спадку людства включає такі окремі принципи, закріплені в розділі 2 «Принципи, які регулюють Район» ' ч. XI Конвенції, як:

  1. Жодна з держав не може поширювати свій суверенітет чи суверенні права на жодну частину міжнародного Району та його ресурси; ані держава, ані фізична чи юридична особа не можуть володіти будь-якою його частиною.

  2. Всі права на ресурси Району належать усьому людству, від імені якого буде діяти міжнародний орган (іЬе Аиі;погі1;у).

  3. Жодна держава, фізична чи юридична особа не можуть претендувати, набувати чи реалізовувати права щодо природ­ них ресурсів Району інакше як відповідно до цієї частини Конвенції.

  4. Діяльність в Районі здійснюється на благо всього люд­ ства; фінансові та інші економічні вигоди від розробки ресур­ сів морського дна та його надр розподіляються справедливо.

  5. Міжнародний район відкритий для використання ви­ ключно в мирних цілях.

Принцип використання Світового океану в мирних цілях передбачає виключення використання сили чи погрози силою в морській діяльності держав і заборону військової діяльності держав у відкритому морі. Однак на сьогодні реалізація цієї вимоги можлива тільки через конкретні заборони військової діяльності у певних просторах Світового океану. Прикладом такої заборони є Договір про заборону розміщення на дні мо­рів і океанів та в їх надрах ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення 1971 р.

Принцип раціонального використання і збереження мор­ських живих ресурсів у конкретних районах Світового океану був закріплений в міжнародних угодах, укладених вже в сере­дині XX ст., наприклад, Конвенції з регулювання китобійного промислу 1946 р. тощо. Конвенція 1982 р. виходить з того, Що «Світовий океан є єдиною екологічною системою», і закріп­лює комплексний науково обґрунтований підхід до розробки охоронних заходів.

Принцип свободи наукових досліджень згідно з Конвенцією 1982 р. полягає в тому, що всі держави, незалежно від їх

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]