мостей. Виявлені суми по дебету кожного рахунка підписуються та їх загальний підсумок повинен дорівнювати загальній сумі оборотів по кредиту рахунка. Дебетові та кредитові обороти по кожному рахунку переносяться в оборотну відомість, в якій виводиться сальдо по кожному рахунку станом на перше число наступного за звітним місяця.

Для бізнесових структур придбання друкарських бланків не завжди є доцільним. У зв’язку з цим для них можна рекомендувати: роздруковувати бланки на комп’ютері, на друкарській машинці, складати виручку, використовувати загальні залишки.

2.7. Бухгалтерська звітність суб’єктів малого підприємництва та її особливості

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ, ЇЇ СКЛАД ТА ВИМОГИ ДО НЕЇ

Для прийняття економічних рішень користувачами фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства.

Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р № 87, до неї відносяться:

•баланс;

•звіт про фінансові результати;

•звіт про рух грошових коштів;

•звіт про власний капітал;

•примітки до звітів.

У П(С)БО 1. Викладені загальні вимоги до фінансової звітності, а також обумовлені:

♦мета фінансової звітності;

♦її склад та елементи;

♦звітний період;

♦якісні характеристики;

♦принципи, якими слід керуватися при складанні фінансових звітів;

♦вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах. Фінансова звітність визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська зві-

тність, яка відображає фінансовий стан підприємства і регулювання його діяльності за звітний період.

66

Фінансова звітність повинна надати дохідливу, вичерпну, достовірну та зіставну інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу.

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілішою користувачам, П(С)БО 1 вимагає наявності у ній даних про:

підприємство;

дату звітності за звітний період;

валюту звітності та одиницю її виміру;

відповідні показники за звітний та попередній періоди;

облікову політику підприємства та її зміни;

аналітичну інформацію щодо статей фінансової звітності;

консолідацію фінансової звітності;

припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

обмеження щодо володіння активами;

участь у спільних підприємствах;

виявлені помилки та пов’язані з ними коригування;

переоцінку статей фінансової звітності;

іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО.

Доречність інформації характеризується її впливом на прийняття рішень користувачами та своєчасністю.

На прийняття рішень користувачами впливає лише суттєва інформація.

Фінансова звітність повинна бути підготовлена та надана користувачам у певні терміни, які визначаються чинним законодавством. У разі надмірної затримки під час надання звітної інформації вона може втратити свою доречність.

Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, але й для їх прогнозування.

Корисною для користувачів може бути лише достовірна інформація.

Достовірність досягається за відсутності суттєвих помилок та необ’єктивних суджень.

Метою П(С)БО 1 є також як забезпечення зіставності фінансової інформації одного підприємства за різні звітні періоди, так і різних підприємств.

Для досягнення якісних характеристик інформації, яка міститься у фінансовій звітності, під час її формування дотримують-

ся ряду принципів:

• автономності. Згідно з цимпринципом кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників — фі-

67

зичних осіб. Таким чином, особисте майно та зобов’язання власників неповиннівідображатисьуфінансовійзвітностіпідприємства;

•безперервності діяльності підприємства, передбачає, що підприємство не має ні наміру, ані потреби ліквідуватися або суттєво зменшувати масштаби своєї діяльності і залишатися таким у подальшому;

•періодичності — припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу (звітні періоди) з метою складання фінансової звітності.

За П(С) БО 1 звітний період складає календарний рік. Проте для новоствореного підприємства або для підприємства, яке ліквідується, тривалість звітного періоду може бути іншою.

Передбачається також складання проміжної звітності (квартальної та місячної) наростаючим підсумком з початку року.

Історичної собівартості, якій надається пріоритет при визначенні оцінки активів у балансі. Історична (фактична) собівартість активів балансу складається з витратна їх виробництво або придбання.

Наприклад, будь-які активи, виготовлені на підприємстві (незавершене будівництво, готова продукція, основні засоби, нематеріальні активи) будуть оцінюватися за виробничою собівартістю: прямі витрати + виробничі накладні витрати.

До собівартості придбаних активів включатимуться:

♦ціна придбання;

♦податки, мито, збори (крім тих, що повертаються згодом підприємству);

♦витрати на їх доставку, вантажно-розвантажувальні роботи;

♦витрати доведення активів до стану, придатного для використання (реалізації);

♦інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням цих активів.

Торговельні та інші знижки вираховуються при визначенні витрат на придбання. Нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визначаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти) і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності тих періодів, до яких вони відносяться.

Цей принцип має застосовуватися одночасно з принципом відповідності, згідно з яким для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно зіставляти доходи звітного періоду з витратами на отримання цих доходів.

Повнота висвітлення передбачає, що фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні нас-

68

лідки операцій і подій, яка може вплинути на рішення, які приймаються на її підставі.

Послідовність — передбачає постійне застосування підприємством вибраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована та закрита в фінансовій звітності.

Обачність — передбачає, що активи або дохід не були завищені, а зобов’язання чи витрати — занижені.

Єдиного грошового вимірника передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО БАЛАНСУ ПІДПРИЄМСТВА

Зміст і форма Балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей рекомендовані Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс».

Визначення Балансу наведено в П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Баланс схематично можна подати у вигляді такої формули: Активи = Власний капітал + Зобов’язання

Згідно з П(С)БО 1:

Активи — ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Власний капітал — частина в активах підприємства, що залишаються після вирахування його зобов’язань.

Зобов’язання — заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.

Баланс має дві частини — Актив і Пасив. Актив складається з трьох розділів:

І. Необоротні активи. ІІ. Оборотні активи.

ІІІ. Витрати майбутніх періодів.

69

Пасив — з п’яти: І. Власний капітал.

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів.

ІІІ. Довгострокові зобов’язання. ІV. Поточні зобов’язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

Структурною одиницею кожного розділу є стаття. Її визначення наведено в П(С)БО 1.

Відповідно до п. 10-13 П(С)БО 2 Актив відображається у балансі за умови, що:

•оцінка його може бути достовірно визначена;

•очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

Зобов’язання відображається у балансі, якщо: його оцінка може бути достовірно визначена; існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення; власний капітал відображається у Балансі одночасно з активами або зобов’язанням, які приводять до його зміни.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Порядок складання бухгалтерського балансу підприємства затверджений Положенням стандартом бухгалтерського обліку № 2 «Баланс». Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності.

Детальніше з цим Положенням (стандартом) можна ознайомитися в затвердженому Наказі Міністерства фінансів України

31.03.99 № 87.

ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ЗВІТУ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 31 бе-

резня 1999 р. № 87.

Норми цього П(С)БО не розповсюджуються на банки та бюджетні установи, малі підприємства, а також на консолідований звіт про фінансові результати.

70

Побудова статей першого розділу Звіту про фінансові результати забезпечує послідовне зіставлення статей доходів і витрат для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Спочатку визначається чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, послуг); наступний етап — визначення валового прибутку (збитку). Після цього — фінансовий результат від операційної діяльності фінансовий результат від звичайної діяльності, надзвичайні доходи (витрати). Завершується перший розділ цієї форми вилучення чинного прибутку (збитку).

Класифікація видів діяльності:

Звичайна діяльність — будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Основна діяльність — операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу.

Для виробничого підприємства такими будуть операції по придбанню матеріалів і сировини, виготовленню продукції і її реалізації; для торговельних підприємств — придбання і реалізація товарів тощо.

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Річний бухгалтерський звіт складається підприємствами і організаціями, що є юридичними особами, та виділеними на окремий баланс філіями, представництвами, відділеннями й іншими відокремленими підрозділами підприємств і організацій (крім банків і бюджетних установ), незалежно від видів діяльності та форм власності.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий Звіт суб’єкта малого підприємництва», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000р. № 39, і Зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 р. № 161/4382, установлює зміст і форму Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма 2-м) та порядок заповнення його статей. Показники цього звіту наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком. (У текст П(С)БО 25 внесено зміни та доповнення Наказами Міністерства фінансів України від 30 листопада 2000 р. № 304, від 24 лютого 2001 р. № 101, від 25 листопада 2002р. № 989 від 23 травня 2003 р, № 363).

71

Норми П(С)БО 25 застосовуються суб’єктами малого підприємництва, які визнані такими відповідно до чинного законодавства, і представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Звітним роком для всіх підприємств, установ вважається період з 1 січня по 31 грудня включно.

Першим звітним роком для підприємств, установ, що створюються, вважається період з дати набуття прав юридичної особи по 31 грудня включно, а для тих, що набули цього права після 1 жовтня, — по 31 грудня наступного року включно (крім створених шляхом їх реорганізації, на базі підрозділів підприємств і установ, а також на базі ліквідованих підприємств і установ).

Підприємство, яке у звітному році ліквідоване, реорганізоване або змінило формувласності, подаєзвітзадіючими формами річного звітузаперіодзпочаткурокудомоментуліквідаціїабореорганізації.

Уразі поділу підприємства на нові підприємства, які виникли

врезультаті цього поділу, переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і зобов’язання реорганізованого підприємства. У балансі створеного підприємства відображаються дані активів і пасивів розподільного балансу.

Підприємство подає бухгалтерську звітність:

• учасникам, засновникам — відповідно до установчих доку-

ментів;

• органу, до сфери управління якого воно належить;

• органу державної статистики;

• фінансовому органу — у випадках отримання асигнувань з

бюджету;

• установам банків, якими кредитується підприємство;

• іншим адресатам відповідно до законодавства.

Терміни подання звітності. Датою подання бухгалтерської звітності для підприємств, установ вважається день фактичного передавання її за належністю, а у разі надіслання її поштою з повідомленням про вручення адресату — дата його одержання, зазначена на штемпеліпідприємства зв’язку, щообслуговуєадресата.

Якщо дата подання бухгалтерської звітності випадає на неробочий день, то термін подання звітності переноситься на перший після вихідного робочий день.

Терміни подання бухгалтерської звітності визначено Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 250.

Пунктом 77 цього Положення визначено, що річна бухгалтерська звітність подається підприємством не пізніше 15 лютого наступного

72

за звітним року. Термін подання звіту для підприємства з філіями — 20 лютого, СП — 15 березня. Терміни подання бухгалтерської звітності в зазначених межах встановлює орган, до сфери управління якогоналежитьпідприємство, абозасновникипідприємства.

Річна бухгалтерська звітність підприємства, для якого законодавством передбачається обов’язкове проведення аудиту, підтверджується аудиторським висновком про її достовірність і повноту.

Вимога подання бухгалтерської звітності за формами, не затвердженими в установленому порядку, а також за невстановленими адресами, забороняється.

У формах бухгалтерських звітів наводяться всі передбачені показники. У випадках не заповнення тієї чи іншої статті (рядка, графи) через відсутність активів, пасивів або операцій ця стаття (рядок, графа) прокреслюється.

Форми звітності заповнюються чорнилом, пастою кулькових ручок або за допомогою засобів механізації, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності та запобігли б внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.

Дані балансу на кінець звітного року повинні бути обґрунтовані результатамипроведеної перед складанням річного бухгалтерського звіту інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, резервів, розрахунків та інших активівіпасивів.

Суми статей балансу по коштах на рахунках у банках, банківських позиках, про рух фінансування з бюджету та позабюджетних фондів повинні відповідати даним, що вказані у виписках банків. Відображення в балансі сум за розрахунками з фінансовими і податковими органами, яківзаємно непогоджені, недопускається.

Виправлення помилок бухгалтерського обліку. При виявлен-

ні підприємством або іншими органами у звітах як поточного, так і минулого року (після їх затвердження) перекручень звітних даних, виправлення проводиться у звітах за той звітний період, в якому були виявлені такі перекручення. Причому виправлення вносяться до даних за звітний період (квартал, з початку року). Якщо не встановлено періоду перекручення звітних даних, то виправлення також проводиться у звітах за той період, у якому були виявлені перекручення.

Виправлення помилок (перекручень), які допущені у поточному році та виявлені також у поточному році, здійснюється у бухгалтерському обліку виключенням (сторнуванням) неправильних записів та заміною їх правильними у тому місяці, в якому вони були виявлені, аленепізніше звіту загруденьпоточного року.

73

Виправлення помилок, які допущені в минулому році внаслідок перекручення витрат виробництва та обігу в бухгалтерському обліку і звітності про фінансові результати за минулий рік не вноситься, а відображається у поточному році як фінансовий результат минулих років, виявлений у звітному періоді, у кореспонденції з рахунками обліку, по яких допущені перекручення.

Виправлення неправильно обчислених затрат на виробництво, яке допущено внаслідок перекручення (збільшення або зменшення) відхилень фактичної собівартості сировини і матеріалів від їхньої планової собівартості (транспортно-заготівельних витрат) або несвоєчасного (надмірного або зменшеного) віднесення затрат, проводиться записами подебету або кредиту відповідних рахунків.

У тих випадках, коли у затрати на виробництво продукції включені витрати, які належить відносити за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, або інших джерел (амортизації, спецфондів, резервних коштів), або надмірно нараховані амортизація основних фондів, знос нематеріальних активів, виправлення здійснюється шляхом зменшення відповідного джерела на суму зазначених витрат.

Якщо за результатами перевірок податкових та інших державних органів річного бухгалтерського звіту встановлено приховування (заниження) прибутку, то виправлення в бухгалтерському обліку і звітності за минулий рік не вносяться, а нараховані за результатами перевірки суми податку з прихованого прибутку та штраф відображаються по відповідних рахунках.

Бухгалтерські звіти і баланси підписує керівник і головний бухгалтер, а за відсутності на підприємстві бухгалтерської служби — спеціаліст, який веде облік.

Річний бухгалтерський звіт підприємства до подання у встановлені адреси розглядається і затверджується загальними зборами власників підприємства або власником підприємства.

Річний бухгалтерський звіт подається зброшурованим в окрему папку.

До річного звіту підприємств (за винятком малого) додається пояснювальна записка з поясненням основних факторів, що вплинули на господарські та фінансові результати роботи підприємства, висвітленням фінансового і майнового стану підприємства.

Порядок заповнення статей (рядків) активу і пасиву балансу, звітів про фінансові результати та про фінансово-майновий стан підприємства, визначений інструкцією, для зручності користування наводимо на типових формах балансу та звітів.

74