Методи якісного аналізу
Аналіз у розчині та сухий метод аналізу.
Щоб виявити і кількісно визначити окремий компонент, використовують певну його властивість, яка відрізняє його від інших. У більшості випадків речовину спочатку переводять у розчин, потім визначають у ньому окремі компоненти – іони або молекули.
В аналізі користуються реакціями, характерними для того або іншого іона в присутності сторонніх іонів. У тих випадках, коли для якогось іона немає відповідних характерних реакцій, застосовують попереднє розділення іонів.
Вміст того чи іншого компонента можна виявити і без попереднього переведення досліджуваної речовини в розчин. Так, наприклад, щоб виявити натрій, невелику кількість досліджуваної речовини на платиновій дротинці вносять у безбарвне полум’я. Якщо натрій присутній, полум’я забарвиться в жовтий колір. Калій забарвить полум’я у фіолетовий колір і т.д. Такий метод аналізу називають «сухим» методом. Його широко використовують у польових умовах.
Як різновидності «сухого» методу аналізу розрізнюють: спектральний метод аналізу, метод розтирання порошків, метод добування забарвлених «корольків» після сплавлення реактиву з досліджуваною речовиною та ін.
Макро-, мікро- і напівмікроаналіз. Краплинний, безстружковий і мікрокристалографічний методи аналізу.
Для аналізу модна брати різні кількості досліджуваного розчину і відповідно до цього - більшу або меншу кількість реактивів.
Залежно від кількості речовини, яку використовують для аналізу, розрізніють:
-макрометод (для аналізу беруть 0,1-1 г речовини);
-мікрометод (менше 0,01 г речовини);
-напівмікрометод (від 0,01 до 0,1 г речовини) ;
-ультрамікрометод.
У більшості випадків при визначенні якісного складу немає потреби брати велику кількість речовини. Це дуже уповільнює аналіз, особливо в тих випадках, коли використовується осадження, екстракція та інш. Тобто, у більшості випадків використовують напівмікрометоди.
Ультрамікро- і субмікрометодами користуються для дослідження незначної кількості речовини, спостерігаючи зовнішній ефект у мікроскоп, що потребує великої уваги і навичок.
Для проведення реакції можна використовувати краплинний метод аналізу, коли досліджується одна або кілька краплин розчинів досліджуваної речовини і реактиву.
Для аналізу металевих виробів чи інших виробів з них готують стружку або відбивають кусочки. Проте досить часто можна взяти пробу для аналізу і без псування виробу, користуючись безстружковим методом аналізу, що полягає в тому, що краплину розчинника наносять на досліджуваний матеріал, після проходження реакції розчин змивають і аналізують.
для відкриття тих чи інших іонів можна використовувати реакції, в результаті яких утворюються кристали певної структури (форми). Такий метод аналізу називають мікрокристалоскопічним.
Дробний і систематичний методи якісного аналізу.
Якісне виявлення іонів у розчинах можна виконувати дробним і систематичним методами аналізу.
Принцип дробного методу полягає в тому, що іони одного елемента виявляють певними реакціями в присутності всіх інших іонів. У складніших випадках спочатку відділяють даний іон від тих, які заважають виявленню. У дробному методі аналізу звичайно не додержують певної послідовності у виявленні окремих іонів.
Систематичний хід аналізу полягає в тому, що складну суміш іонів спочатку розділяють за допомогою так званих групових реактивів на кілька окремих груп. Потім у межах кожної з цих груп виявляють окремі іони певними характерними реакціями. Цей метод використовують для виявлення катіонів.
У ході систематичного ходу аналізу іони виявляють зі складної суміші цілими групами, використовуючи однакові відношення їх до дії декотрих реактивів, які називають груповими реактивами. Виявлені групи іонів називають аналітичними групами.
Груповий реактив повинен відповідати слідуючим умовам:
-практично повне садження (10-6 М);
- осад повинен легко розчинатися у кислотах;
-залишок реактиву не повинен заважати відкриттю іонів, що залишились.
Існують різні системи аналізу :сульфідна, кислотно-лужна, фосфатна та інш.
Специфічні реакції– Реакції, проведенню яких не заважають сторонні іони.