вартості реалізованої продукції і робіт (рахунок 79 «Фінансові результати»). На вартість зарахованого за результатами інвентаризації залишку не підданої обробці сировини і матеріалів зменшується у звітному році показник матеріальних витрат.

Потреба у веденні обліку витрат за статтями калькуляції та витратами обігу, видами продукції (робіт, послуг), за виробничими підрозділами (цехами, дільницями, відділеннями та іншими структурними одиницями) визначається виключно суб’єктом малого бізнесу.

Фінансова звітність суб’єктами малого бізнесу складається у порядку, встановленому Положенням бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».

Формування залишків по рахунках обліку активів, капіталу, зобов’язань суб’єктів господарської діяльності за повною та спрощеною системами обліку наведені в додатках.

2.2. Бухгалтерський облік як інструмент фінансового управління

Управління окремими ланками підприємства і здійснення контролю за їх діяльністю вимагає мати про них необхідну і достатню інформацію. Ця інформація надається переважно за допомогою обліку.

Отже, господарський облік — це кількісне відображення і якісна характеристика процесу суспільного відтворення з метою контролю і управління ним.

Завдання обліку вимагають: відображення та обробки первинних даних про результати господарської діяльності; систематизації даних з метою узагальнення та одержання підсумкової інформації про результати господарської діяльності; забезпечення даними для управління підприємством, забезпечення зберігання власності підприємця, пошуку резервів господарської діяльності, що впливають на прибуток.

Залежно від умов та завдань застосовують три види обліку — оперативно-технічний, статистичний та бухгалтерський.

Оперативно-технічний облік відображає окремі господарські операціїтапроцеси, переважновиробничо-технічногохарактеру, зметою аналізутаконтролюзанимибезпосередньовперіодїхздійснення.

Для відображення показників, що характеризують закономірності і тенденції розвитку економіки застосовують статистичний облік. Він вивчає і відображає масові суспільні явища з метою

48

аналізу, планування і прогнозування науково — обґрунтованих показників.

За допомогою статистичного обліку здійснюється формування інформації про виконання виробничих показників, що стосуються як підприємства, так і району в цілому.

Бухгалтерський облік є основним видом обліку, оскільки він являє собою систему суцільної, безперервної, документально обґрунтованої тавзаємопов’язаної реєстрації господарських операцій.

Нещодавно в практику економічних термінів введені поняття фінансового та управлінського обліку.

Фінансовий облік охоплює облікову інформацію, що характеризує облікову інформацію про фінансовий і майновий стан підприємства. Дані фінансового обліку призначаються для зовнішніх користувачів та менеджерів.

Матеріалами фінансового обліку та форми звітності до нього реґламентовані.

Управлінський облік являє собою внутрішньогосподарський облік, охоплює всі види облікової інформації, що змінюється, формується, систематизується, підлягає аналізу та використовується для внутрішнього використання. Управлінський облік необхідний для прийняття управлінських рішень, контролю за ви- робничо-фінансовою діяльністю підприємства.

СУБ’ЄКТИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В СИСТЕМІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Поняття суб’єктів малого підприємництва (СМП) вперше було введено Указом Президента України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 12.05.98 р. № 456/98.

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. На його основі складаються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Складання та надання відповідним користувачам фінансової звітності (скороченої або повної) також є обов’язковим, що передбачено Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами і доповненнями).

Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» затверджене наказом Мінфіну України від 25.02.2000 р. № 39. Таким чином, всі підприємства зобов’язані вести бухгалтерський облік.

49

Суб’єкт малого підприємництва самостійно вибирає форму бухгалтерського обліку із затверджених відповідними органами, виходячи з потреб свого виробництва і управління, їх складності і чисельності працівників. Підприємствам, що зайняті в матеріальній сфері виробництва, рекомендується використовувати регістри, передбачені журнально-ордерною формою бухгалтерського обліку. Підприємства торгівлі, громадського харчування і постачальницько — збутових видів діяльності можуть використовувати регістри спрощеної форми бухгалтерського обліку.

ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Бухгалтерський облік та фінансова звітність на підприємстві повинні відповідати основним засадам, встановленим законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.99 р. і П(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». З урахуванням цих засад є додержання принципу послідовності і застосування підприємством обраної облікової політики.

Таблиця 2.1

ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ І ЗМІНИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

Облікова політика

1.Порядок вкладів та додаткових внесків до статутного фонду (розмір, вид, термін)

2.Метод обліку витрат виробництва (за замовленням, за процесами)

3.Метод обліку реалізації продукції (робіт, послуг)

4.Порядок нарахування зносу основних засобів (прискорений, звичайний)

5.Порядок нарахування зносу МШП (100 % за передачі в експлуатацію чи інший за Положенням про організацію бухгалтерського обліку, за вказівками щодо організації бухгалтерського обліку)

6.Норми амортизації нематеріальних активів

7.Порядок використання прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства та нерозподіленого прибутку минулих років (створення резервів, оплата дивідендів), розмір і періодичність відрахувань, списання збитків минулих років.

8.Порядок використання капіталу і резервів підприємства

9.Порядок створення резерву відпусток працівникам, на виплату винагороди за вислугу років тощо

Підприємство розробляє облікову політику самостійно. Також самостійно кожне підприємство вибирає форму регістрів бухгал-

50

терського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю господарських операцій, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації.

Облікова політика являє собою сукупність принципів, методів

іпроцедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Її створення — дуже трудомісткий

івідповідальний процес.

Згідно із П (С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» підприємство повинно висвітлювати вибрану облікову політику шляхом опису принципів оцінки статей звітності та методів обліку щодо окремих статей звітності. У відповідності до прийнятої облікової політики підприємство зобов’язане обліковувати свої аспекти та зобов’язання.

Облікова політика на початку звітного року затверджується керівником наказом по підприємству. На кожному підприємстві існують особливості, які необхідно передбачити в наказі, врахувати ті принципи, методи і процедури виконання, які характерні для діяльності відповідного підприємства.

Підприємство зобов’язане протягом поточного року забезпечити дотримання прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінку майна відповідно до «Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні».

Зміна методології бухгалтерського обліку на наступний рік повинна бути попереджена пояснювальною запискою річного бухгалтерського звіту.

2.3. Організація та ведення бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення реєстрації здійснених господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважена посадова особа, що здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. На керівника підприємства накладено збереження оборотних документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

В умовах ринкової економіки значна роль належить бухгалтерському обліку, без знання якого неможливо ефективно керу-

51

вати сучасним підприємством. Підприємства, що здійснюють господарську діяльність, можуть бути різних видів, але всі вони повинні здійснювати бухгалтерський облік.

Бухгалтерський облік на підприємстві може здійснюватися різними формами його організації:

1 — бухгалтерськоюслужбоюначоліз головнимбухгалтером; 2 — користуватися послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підпри-

ємницьку діяльність без створення юридичної особи; 3 — ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку

централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; 4 — самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання

звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів бухгалтерської звітності здійснюється відповідно до Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р № 88. В обов’язки керівника підприємства входить створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами та працівниками вимог до порядку оформ-

лення та подання до обліку первинних документів. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безпосередньо

з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами, внесеними згідно із За-

конами № 1707-ІІІ (1707-14) від 11.05.2000 ВВР, № 1807-ІІІ

(1807-14) від 08.06.2000 ВВР, 2000 № 38 ст 318 № 1829-ІІІ (1829-

14)від 22.06.2000) підприємство самостійно:

•визначає облікову політику підприємства;

•вибирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

•розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських опе-

52