7.2. Фінансова звітність селянських (фермерських) господарств

Суб’єкти малого підприємництва, до яких належать і фермерські господарства, згідно з П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», застосовують скорочену за показниками фінансову звітність у складі «Балансу» (форма № 1- М) і «Звіту про фінансові результати» (форма № 2-М). Характеризуючи Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва загалом, слід зазначити, що він побудований на суміщенні й вилученні цілої групи показників, передбачених для звичайних підприємств. Водночас за структурою він тотожний фінансовій звітності звичайних підприємств, яка реґламентована П(С)БО 2 «Баланс» і П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»

Основним регістром, на підставі якого складається фінансова звітність за простою формою бухгалтерського обліку, є Книга обліку доходів та витрат. Перед складенням фінансової звітності необхідно:

•провести інвентаризацію основних засобів, матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків тощо і відобразити її результати в Описі майна селянського (фермерського) господарства (форма затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 р. № 189);

•перевірити повноту відображення всіх господарських операцій, які відбулися за звітний період, згідно з зафіксованими у первинних документах у Книзі обліку доходів та витрат і Описі майна. Відображення у звітності розрахунків, за якими виникли взаємно не узгоджені доходи чи витрати, з залученими у ці розрахунки організаціями та особами, не допускається. Тому показують стан заборгованості (розгорнуте сальдо) за кожним випадком заборгованості, за видами доходів і елементами витрат. Для цього порівнюють графи 10 «Загальна сума доходів» Книги обліку доходів і витрат та 13 «Відмітка про одержання» — за відвантажену продукцію та графи 24 «Загальна сума витрат» і 27 «Відмітка про оплату» придбаних цінностей, одержаних робіт та послуг.

При веденні обліку за спрощеною формою фінансова звітність формується в такій послідовності:

1) здійснюється арифметичний та логічний контроль і перевіряються річні записи господарських операцій в Журналі реєстрації господарських операцій;

252

2)відображаються результати інвентаризації стану розрахунків, грошових коштів, майна та оцінки залишків запасів для визначення фактичного розміру виробничих витрат;

3)складається пробний баланс на підставі визначених дебетових і кредитових залишків за всіма рахунками Журналу реєстрації господарських операцій;

4)заповнюється «Звіт про фінансові результати» (ф. № 2-М);

5)складається «Баланс» (ф. № 1-М) за відповідними статтями активу та пасиву.

7.3. Оренда землі та розрахунки за неї

В економічній літературі зустрічаються різні поняття капіталу як категорії взагалі, яка є уявленням головного результату дії історично зумовленої форми розподілу матеріальних благ, визначену людством як власність.

Землю як аграрний капітал можна розглядати лише теоретично як виробничий капітал, який використовується з виробничою метою в сільському господарстві. Це дозволяє нам визначити сферу функціонування аграрного виробничого капіталу — сільське господарство незалежно від форм господарювання та правового статусу господарства. Поняття аграрного капіталу є теоретичною конструкцією, бо вона окреслює галузеву сферу його функціонування.

Особливістю національних земельних відносин в Україні є тривала відсутність ефективного власника — приватного землевласника, який запроваджує комерційний, підприємницький підхід до землеробства.

Поняття капіталу невід’ємне від власності, бо водночас складає сутність і форму її вартості. Згідно з чинним законодавством України, земля знаходиться у приватній, колективній та державній власності. Відповідно до цього можна визначити приватний, колективний та державний аграрний капітал.

Власність на землю завжди забезпечувала одержання земельної ренти землевласником від використання земельного капіталу в агробізнесі. Всією світовою практикою господарювання історично доведено, що сфера агробізнесу завжди була, є і буде інвестиційно привабливою для підприємства, оскільки на продукцію аграрного бізнесу завжди є стійкий попит, який не має тенденції до зниження, а сама сільськогосподарська продукція ніколи не застаріває ні технічно, ні технологічно.

253

Аграрний капітал є складовою земельного капіталу, матеріальним носієм якого є земля. Відповідно земельний капітал виступає складовою природного капіталу, капіталу природних благ та екологічного капіталу взагалі.

Загальний капітал — це земля, споруди, машини, обладнання в їх вартісному вимірі. Тому під аграрним капіталом ми пропонуємо розуміти землю як засіб виробництва, який є власністю певного господарства та залучається до сільськогосподарського виробництва всієї маси товарів та послуг. Фізично, як засіб виробництва, аграрний капітал знаходиться в межах виробничої структури, економічно аграрний капітал є індивідуальною, персоніфікованою власністю. Розмежування фізичного розміщення агрокапіталу та його належності власнику виникає завдяки існуванню колективної, корпоративної та пайової власності у формі партнерства чи у формі акціонерного капіталу. Земля як фактор виробництва надається землевласником у користування землекористувачеві за певну плату, що і складає сутність підприємницької діяльності землевласника.

254