2. Аналіз основних фондів

Оскільки матеріальною основою діяльності підприємства є основні фонди, то підприємство періодично проводить аналіз ефективності їх використання.

Необхідність: це необхідно для того, щоб побачити, як підприємство використовує в своїй діяльності придбані основні фонди, щоб своєчасно реалізувати ті фонди, які недостатньо використовуються в його діяльності.

Основна мета аналізу – встановити якість використання основних фондів, яка впливає на ефективність роботи підприємства.

Завдання аналізу:

1. визначити показники використання основних фондів;

2. порівняти з минулим періодом;

3. зробити висновки та пропозиції по підвищенню ефективності їх використання, якщо в цьому є потреба.

Джерела аналізу:

1. дані бухгалтерського обліку про початкову вартість основних фондів, про введення в дію нових фондів та вибуття і залишкова вартість основних фондів;

2. методичні рекомендації по проведенню аналітичних розрахунків.

Методи аналізу:

• порівняння;

• метод аналітичних таблиць;

• абсолютних, відносних і середніх величин;

• індексний метод та інші.

Методика аналізу основних фондів:

1. Визначається залишкова вартість основних фондів (О.Ф.):

Вартість О.Ф. на початок періоду + Введені в дію – Вибувши О.Ф.

2. Визначається середня вартість основних фондів:

Вартість на початок періоду + Вартість на кінець періоду

2

3. Визначаються планові та фактичні показники, що характеризують ефективність використання основних фондів:

• Фондовіддача = Т/о ÷ Середня вартість основних фондів;

• Фондоємкість = Середня вартість О.Ф. ÷ Т/о;

• Фондоозброєність = Середня вартість основних фондів ÷ Чисельність;

• Прибуток на одиницю О.Ф. = Прибуток ÷ Середня вартість О.Ф.;

Ефективність використання торгової площі:

а) Прибуток ÷ S торгового залу;

б) Т/о ÷ S торгового залу.

3. Аналіз оборотних (обігових) фондів

Необхідність. Обігові кошти суттєво впливають на фінансовий стан підприємства, бо формуються в основному за рахунок власних коштів, тому необхідно систематично проводити їх аналіз, який дозволить визначити швидкість обертання грошових коштів, за рахунок яких формуються обігові фонди.

Мета – полягає у тому, щоб визначити вивільнені чи заморожені кошти, що вкладаються в обігові фонди.

Завдання:

1. Визначити відхилення по обіговим коштам.

2. Встановити причини цих відхилень.

3. Визначити швидкість обертання.

4. Визначити суму вивільнених чи заморожених коштів.

5. Зробити висновки та пропозиції по прискоренню їх обертання.

Джерела аналізу:

1. Дані бухгалтерського обліку про т/о та товарні запаси.

2. Дані про залишки грошових коштів у касі та про товарні залишки;

3. Індекс цін та розмір інфляції.

4. Методичні рекомендації по проведенню аналізу обігових коштів.

Методи:

1. Порівняння.

2. Аналітичних таблиць.

3. Індексний.

4. Методи абсолютних. Відносних та середніх величин.

Методика аналізу обігових коштів по товарним запасам:

1. Визначається т/о по собівартості та товарними запасами по собівартості:

Роздрібна ціна – Торгова надбавка

2. Визначаються середні товарні запаси (по середній хронологічній):

3. Визначається середньоденний т/о по собівартості:

Т/о по собівартості

Кількість днів у періоді

4. Визначається товарообертання:

а) планове Середня т.з. по собівартості

б) фактичне Середньоденний т/о по собівартості

5. Визначається відхилення по товарним запасам в днях:

Факт товарообертання – План товарообертання

6. Визначається сума вивільнених чи заморожених коштів:

Відхилення в днях × Одноденний товарооборот по собівартості

4. Нормування оборотних засобів

Нормування оборотних засобів проводиться відповідно до інструкції «Про нормування оборотних засобів державних підприємств та організацій роздрібної і оптової торгівлі і громадського харчування».

Нормування заклечається у встановленні норм запасів по окремих видам товарно-матеріальних цінностей та грошовим засобам у відносних величинах (в днях). По іншим активам норми запасів встановлюються у грошовому виразі (в абсолютних, а не відносних величинах).

На сучасному етапі одним із напрямів вдосконалення планування являється широке застосування наукових, економічно обґрунтованих норм і нормативів.

Нормування оборотних засобів являється найважливішою умовою раціональної організації фінансів торгівлі, одним з елементів фінансового планування. Шляхом нормування визначають раціональні потреби організації та підприємств у власних оборотних засобах.

Норматив оборотних засобів – це плановий, мінімально необхідний для нормальної господарської діяльності розмір оборотних засобів у грошовому виразі.

У процесі нормування оборотні засобів встановлюють норми запасів по всіх товарах та окремих видах, по грошових засобах в днях; по інвентарю, обладнанню та інших матеріальних цінностях – у вартісному виразі.

Норми запасів в днях повинні мати прогресивний характер і застосовуватися протягом років. Зміни цих норм запасів оборотних засобів здійснюється у випадку суттєвих в діяльності торговельних підприємств, наприклад під час зміни структури товарообороту або профілю підприємств і т.д.

Розробка норм запасів оборотних засобів повинна здійснюватись в кожному торговельному підприємстві ( універмазі, магазині, базарі і т.д.), яке має розрахунковий рахунок в банку. Торговельним підприємствам з однаковими умовами роботи можуть встановлюватися типові норми запасів по всіх або окремих видах товарно-матеріальних цінностей, грошовим засобам і витратах майбутніх періодів.