2. Поняття ринку, в тому числі ринку споживчих товарів

Як економічна категорія, ринок – це система економічних відносин, які виникають в процесі реалізації товарів:

1) в системі суспільного виробництва він охоплює стосунки, що виникають в процесі виробництва та реалізації товарів;

2) як господарська діяльність він займається доведенням товарів від виробника до споживача;

3) як сфера діяльності він належить до сфери обміну.

Розвивається ринок за законами. До основних законів, належать:

1. Конституція України.

2. Про підприємства в Україні.

3. Про підприємництво в Україні.

4. Про господарські товариства.

5. Про реформу ціноутворення.

6. Про реформу фінансово-кредитної системи.

7. Про систему оподаткування.

8. Про систему оплати праці.

Розвиваються ринкові відносини при наявності ринкової інфраструктури, яка характеризується системою підприємств та організацій, що обслуговують ринок.

До них належать:

1. банки;

2. біржі;

3. підприємства різних форм власності.

До торгової інфраструктури належать, крім названих вище, ще:

• оптові бази;

• оптові склади;

• холодильники;

• підприємства громадського харчування;

• магазини.

Тобто, система підприємств, організацій та установ, що обслуговує ринок споживчих товарів.

3. Види ринків, їх характеристика

І. По відношенню до економіки конкретної держави:

1. Внутрішній ринок (Національний ринок держави).

2. Ринок економічного району (регіональний) у рамках конкретної території.

3. Світовий ринок, який зв’язаний з внутрішніми ринками окремих держав.

ІІ. Від механізму функціонування:

1. Планово-регулюємий (основна його частина належить адміністративному управлінню державою).

2. Вільний (звільнений від економічного впливу держави). Він підвладне діям закону попиту та пропозиції.

3. Регулюємий знаходиться під певним впливом держави, яка здійснює його регулювання економічними методами (податками, або льготами на податки).

ІІІ. По національній спеціалізації:

1. Ринок сировини та матеріалів.

2. Ринок засобів виробництва.

3. Ринок товарів народного споживання (споживчий ринок).

4. Ринок робочої сили.

5. Ринок інвестиційних засобів (цінних паперів, капіталу або ресурсів).

6. Ринок житла .

7. Ринок послуг.

ІV. По монополізації ринка:

1. Ринок монопольний.

2. Ринок олігопольний.

3. Ринок поліпольний.

V. По активності процесів, які відбуваються на ринку:

1. Активний.

2. Розвиваючийся.

3. Потенційний.

4. Безплодний.

VI. По насиченості товарами:

1. Ринок продавця.

2. Ринок покупця.

4. Структура та основні елементи споживчого ринку

Саме поняття „структура” показує, яку долю (виражену у відсотках – „%”) вивчає мий показник займає в цілому.

Ринок споживчих товарів ділиться на два види:

• продовольчих;

• непродовольчих.

Розглядаючи їх, необхідно визначати, яку долю кожний з них займає у загальному обсязі всіх реалізуємих споживчих товарів. У самих групах товарів необхідно визначити, яку долю кожний товар займає у загальній сумі своєї групи.

Ці долі можуть змінюватися в залежності від рівня розвитку економіки держави, знижується рівень життя населення і тому у загальній сумі реалізації споживчих товарів підвищується доля продовольчих товарів.

В самих же групах товарів збільшується питома вага дешевих продуктів харчування та непродовольчих товарів першої необхідності.

З підвищенням рівня розвитку економіки, підвищується рівень життя населення і тому, зростає питома вага непродовольчих товарів у загальній сумі реалізуємих товарів. В самих групах, продовольчих товарів, підвищується доля висококалорійних продуктів харчування багатих на вітаміни, товарів високої якості. У групі непродовольчих товарів, підвищується доля товарів культурно-побутового призначення, довгострокового використання, виробів з дорогоцінних металів, виробів з натуральної сировини, які сприяють культурному розвитку населення та підвищенню рівня їх життя.