4. Сутність державного регулювання цін

Ціна має соціально-економічне значення, тому держава здійснює їх регулювання.

Державне регулювання цін – це вплив держави на процеси ціноутворення. Воно передбачає використання системи економічних, адміністративних, законодавчих та нормативних актів.

Регулювання цін з боку держави здійснюється з метою:

1. забезпечення рівної можливості споживання товарів, що мають соціальне значення;

2. стримувати ціни на продукцію підприємств-монополістів;

3. контролю за рівнем цін та правилами їх встановлення.

Державному регулюванню, перш за все, підлягають ціни на продукцію, товари та послуги підприємств державної власності.

Регулюванню підлягають ціни на такі товари та послуги

Залізничні перевезення

Комунально-побутові послуги

Квартирна плата

Послуги зв’язку

Хліб

Хлібобулочні вироби

Дитяче харчування

Масло-молочні продукти

5. Методи державного регулювання цін

Встановлення фіксованих (твердих) цін

Встановлення:

- граничного рівня цін;

- граничних коефіцієнтів зростання цін;

- граничного рівня торгової надбавки;

- граничного рівня рентабельності.

Встановлення:

- дотації до цін виробникам (для стимулювання випуску важливої продукції);

- пільгового оподаткування;

- субсидій на житлово-комунальні послуги населенню (для забезпечення національного захисту);

Встановлення:

- акцизного збору на високорентабельні і монопольні товари;

- звільнення окремих товарів від ПДВ, зміна ставки ПДВ на окремі товари.

Встановлення твердих (фіксованих) цін на окремі товари, що визначаються державою на певний час.

6. Види цін. Класифікація цін

Класифікація цін

І. За ступенем обліку витрат і прибутку

1. Оптова ціна виробника.

2. Оптова ціна посередника.

3. Закупівельна ціна.

4. Ціни форвардських угод.

5. Ціни комісійної та аукціонної торгівлі.

ІІ. За ступенем самостійності підприємства

1. Вільні.

2. Договірні.

3. Регулюємі.

4. Фіксовані.

5. Тарифи.

6. Кошторисні.

ІІІ. Контрактні ціни

1. Тверді.

2. З послідовною фіксацією.

3. Плинні.

4. Індикативні.

5. Демпінгові.

ІV. Регіональні ціни

1. Єдині.

2. Регіональні.

3. Зональні.

4. Поясні.

5. Розрахункові.

1. Постійні.

2. Тимчасові.

3. Разові.

V. За часом дії

7. Структура ціни та характеристика її елементів

Для економічного обґрунтування ціни необхідно глибоко знати, як вона формується, а для цього необхідно знати її основні елементи, або структуру ціни.

Структура роздрібної ціни

Собівартість	Прибуток	Акцизний збір	Оптово-збутова надбавка	Торгова надбавка
Оптова ціна підприємства-виробника
Оптова-відпускна ціна посередника
Роздрібна ціна

Роздрібна ціна:

Собівартість – показує, які витрати несе підприємство-виробник при виготовленні товару.

Прибуток – це чистий доход підприємства-виробника, який використовується для матеріального і соціального розвитку підприємства.

Акцизний збір – це податок, який встановлюється державою на окремі товари, так звані підакцизні товари, які вважаються не першої необхідності та предмети розкоші. Його перераховують до державного бюджету.

Оптово-збутова надбавка – її одержує посередник, який купує товар у виробника, а потім перепродує далі. Ця надбавка повинна покрити цьому підприємству його витрати та забезпечити цільовий прибуток.

Торгова надбавка – її одержує торгове підприємство. Ця надбавка предназначена для покриття витрат обігу і одержання цільового прибутку.