97.Мета діяльності фінансових посередників:

Фінансові посередники або фінансові інститути – це організації, що

випускають фінансові зобов’язання (вимоги до себе) і продають їх як активи за гроші. Найголовніше завдання фінансових посередників - спрямовувати рух капіталу (збережень) до найефективніших споживачів.

98.Особа, яка працює в корпорації (менеджер, виконавець, працівник) або тісно пов’язана з управлінням корпорацією, – цеІНСАЙДЕР

99.Позитивні та негативні риси акціонерного товариства

До позитивних рис АТ належать:

• легкість створення значного за розмірами капіталу;

• обмеженість ризику акціонера розміром сплачених за акції коштів, що сприяє залученню значної кількості учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів;

• стабільність майнової бази AT, оскільки на неї, як правило, не впливає вихід акціонера з AT (це відбувається шляхом відчуження акцій іншим особам, що не веде до зменшення майнової бази товариства);

• необов’язковість персональної участі акціонерів у діяльності AT, що полегшує участь у ньому і відповідно – залучає нових акціонерів і їх кошти;

• можливість залучення до участі у відкритих AT широких верств населення і відповідно – розподілу прибутку AT між ними;

• можливість застосування в різних сферах народного господарства (банківська, страхова, інвестиційна діяльність, промисловість, сільське господарство, транспорт тощо) та в усіх секторах економіки – державному, комунальному, приватному, а також створення змішаних AT;

• використання форми AT у процесі роздержавлення і приватизації;

• можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій (для стратегічного інвестора), не витрачаючи кошти на придбання всіх акцій товариства.

Негативні риси AT:

• складність і тривалість (особливо для відкритих акціонерних товариств) створення;

• значні вимоги до мінімального розміру статутного фонду та складність зміни цього фонду;

• ігнорування інтересів меншості;

• можливість формування виконавчого органу з найманих працівників і необов’язковість персональної участі в них акціонерів зумовлює відчуження останніх від управління AT;

• складність управління AT і контролю за його виконавчим органом з боку акціонерів, що викликано наявністю системи органів: загальних зборів акціонерів, правління, спостережної ради, ревізійної комісії;

• можливість зловживань з боку засновників у зв’язку з легкістю акумулювання коштів;

• тяжіння до монополізму;

• можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій, якщо такий контроль здійснюється на шкоду AT та його акціонерам;

• значний ступінь державного регулювання діяльності товариства.

100.Переваги та недоліки корпоративного управління.

Головна економічна особливість корпоративної форми організа­ції підприємництва полягає в тому, що вона виступає закінченою формою відокремлення власності від управління і економічно та юридично відособлена від її засновників і учасників.

Це забезпечило корпорації незаперечні переваги, які обумовили її провідну роль в економіці, а саме:

-    обмеження майнової відповідальності дозволило залучити до інвестування широкі верстви населення, забезпечуючи досить шви­дку за часом і значну за обсягами централізацію капіталу. Крім то­го, зниження ризику сприяє активізації новаторської функції під­приємництва;

-   відособлення функції управління від функції власності обумо­вило надзвичайну стійкість корпорації як господарського утворен­ня, існуючого незалежно від засновників і учасників. Це створило умови для стабільного, орієнтованого на перспективу розвитку і висунуло на перший план задачі реалізації довгострокових страте­гічних цілей, що при здатності корпоративних утворень централі­зувати значні капітали надає їм необмежені можливості для зрос­тання;

-    безперешкодне, в умовах розвиненого ринку цінних паперів, переміщення пайової участі через купівлю-продаж акцій дає ще од­ну істотну перевагу - ліквідність, тобто можливість інвестувати кошти в грошову форму, що є надзвичайно привабливим для широ­кої маси потенційних інвесторів.

Разом з тим існують і ряд недоліків, які можна охарактеризувати таким чином:

-   організаційні труднощі, що виникають при оформленні та ре­єстрації даної форми підприємництва, подолання яких вимагає зна­чних зусиль і коштів;

-   порядок формування корпоративних утворень досить жорстко регулюється і пов'язаний з певними обмеженнями;

-   надмірний податковий тягар, що виникає у зв'язку з подвійним оподаткуванням - спочатку прибутків корпорації, а потім дивіден­дів, що виплачуються акціонерам;

-   вимоги відкритості у вигляді обов'язкової публікації щорічних звітів про фінансове становище, що робить корпорацію вразливою для конкурентів, орієнтують керівників на досягнення короткостро­кових цілей, щоб задовольнити акціонерів та залучити інвесторів;