49. Поняття, економ. Природа та завдання ку.

Поняття КУ широко застосовується в західній економіці і широко запроваджується в Укр. Це пояснюється поширеною формою К господарювання, необхідністю упр-ня нею і швидким розвитком такої власності в Укр.

За ГКУ ст. 120 Корпорація– це договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових, комерційних інтересів п-ств, що обв’єдналися з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам упр-ня К.

До К належать АТ різних типів; об’єднання АТ та інших фірм різних сфер діяльності; частина ТОВ, в яких існує чітке відокремлення менеджера від власника; окремі держ структури, які мають ознаки притаманні К.

Причини виникнення К бізнесу:1) глобалізація інвестиційних процесів у світі; 2) необхідність залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій для розвитку бізнесу; 3) потреба компаній у підвищенні рівня конкурентоспром. на внутр. та зовніш. ринках; 4) зростання ролі приватного сектору; 5) нові умови конкуренції

Корпор. упр. – це система відносин, яка визначає правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності господ. товариства та здійснення контролю, а також розподіл прав та обов’язків між органами тов-ства та його учасниками стосовно упр. КУ розглядаються як упр. корпор. правами. У широкому розумінні- як систему, за допомогою якої спрямовують та контролюють д-ть господ. товариств.

Функція КУ – забезпечення діяльності К в інтересах її власників (акціонерів), які надали фін. ресурси для її розвитку, а також в інтересах інших зацікавлених осіб.

Характерні риси КУ: 1) самостійність К як юр. особи; 2) централізована система упр-ня;

3) отримання прибутку пропорційне до кладених коштів; 4) обмежена відповідальність, яку несуть окремі індивід. інвестори; 5) всебічний захист прав та захист акціонерів; 6) прозорість розкриття фін. інформ; 7) можливість контролю за ді-тю упр-ня; 8) можливість передачі акцій іншим особам.

Недоліки КУ: 1) суперечність ф-цій володіння та упр-ня діяльністю К; 2) пасивність акціонерів щодо участі в упр-ні К; 3) забезпечення інтересів дрібних інвесторів; 4) суперечності між різними групами інвесторів; 5) проблеми між виконавчими та контролюючими органами К.

50. Чи можна поставити знак рівності між поняттями «принципали» та «агенти»? Відповідь обґрунтувати.

Ні, не можна, оскільки принципалами є акціонери, а агентами –менеджери, працівники, яких наймають для управління АТ.

51. Унітарне підприємство – це підприємство, яке створюється одним засновником, який виділяє необхідне майно, формує статутний фонд, який неподілений на частки та паї, затверджує статут, розподіляє доходи безпосередньо або через керівника, якого призначає, формує підприємство і сам керує колективом, вирішне питання щодо реалізації та ліквідації підприємства.

52. Хто не має права бути членом ревізійної комісії: 1) член наглядової ради; 2) член виконавчого органу; 3) корпоративний секретар; 4) особа, яка не має повної цивільної дієздатності; 5) члени інших органів товариства. 

53. Мета корпоративного контролю: здійснення найоптимальніших з точки зору витрат ресурсів та досягнення очікуваних результатів шляхом відстеження відхилення та корекції упр. рішень, які впливають на баланс інтересів учасників корпорат. відносих та забезпечення ефективного зворотнього зв’язку у системі «діяльності К – власник».

54. До основних ознак корпорації відносяться: відокремленість (власники капіталу відокремлені від менеджменту К);обмежена відповідальність ( акціонер ризикує часткою майна, що внесена до статутного капіталу К);централізація управління(К. виступає як єдина юр особа); вільна передача часток власності.