32. Структура ринкової системи та характеристика її елементів

Ринкова система — механізм зв язку попиту і пропозиції через систему цін і ринків, який побудований на мотивах отримання прибутку. Ринкові господарські форми: товар,ціна,гроші,прибуток. Суб єкти ринку:домогосподарства — група осіб,які пов язані родинними стосунками і ведуть спільне господарство у традиційному розумінні та одержують натомість кошти для придбання необхідних благ з метою забезпечення своєї життєдіяльності. Фірма — економічна одиниця,що використовує ресурси для в-ва економічних благ і постачає ці блага на ринок,має на меті максимізацію прибутку. Ринкова інфраструктура — комплекс інститутів,служб,підприємств,організацій,які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку. Держава — найвища форма організації суспільства,яка забезпечує захист та погодження індивідуальних,групових та суспільних інтересів за допомогою права на певній території. Ринковий механізм — механізм взаємозв язку і взаємодії основних елементів ринку:попиту,пропозиції,ціни,конкуренції і основних економічних законів ринку. Економічний стан виробників і споживачів залежить від ринкової кон юктури. Кон юктура ринку — сукупність економічних умов,за яких здійснюється реалізація товарів і послуг.

Фундаментальними категоріями ринкової економіки є попит і пропозиція: Попит — платоспроможна потреба,яку суб єкт здатний оплатити. Попит залежить від ціни. Пропозиція — обсяг товарів та послуг,який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу. Закон попиту — виявляється через економічну поведінку споживача. Дохід споживача завжди обмежений,тому суб єктивно за меншу ціну він може купити більше товару. В економіці закон спадної граничної корисності,зміст якого полягає в тому,що кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення,ніж попередня,і тому споживач готовий придбати кожну наступну одиницю товару за меншу ціну. Форми прояву закону попиту Ефект доходу — зміст полягає в тому,що зниження ціни на споживчі товари рівнозначне зростанню доходу. Тому за нижчу ціну споживач може придбати більше певного товару,не обмежуючи себе у споживанні інших благ. Ефект заміщення — споживач зацікавлений у тому,щоб замінити споживання дорожчих товарів

дешевшими. Крива попиту відображає відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї. Крива попиту показує вірогідну к-ть товару,який вдається продати за певний час та за певною ціною. Еластичність попиту — реакція ринку на відсутність товару,можливість його заміни,ціну конкурентів,пониження цін,небажання покупців міняти свої споживчі звички і шукати дешевші товари,підвищення якості товарів,природне зростання інфляції і на інші чинники. Закон пропозиції — полягає в тому,що чим вища ціна,тим більше товару за такою ціною товаровиробника готові запропонувати на ринок упродовж певного проміжку часу,і навпаки,чим нижча ціна,тим менше товарів виробник бажатиме і зможе поставити на ринок. Крива пропозиція відображає економічний інтерес виробників: показує співвідношення між ринковими цінами і к-тю товарів,які виробники бажають запропонувати. Основний чинник,що впливає на рух кривої пропозиції — витрати в-ва. Еластичність пропозиції — показник,що відтворює зміни сукупної пропозиції,які відбуваються у зв язку зі зростанням цін. У випадку,коли збільшення пропозиції перевершує зростання цін,останнє характеризується як еластичне еластичність пропозиції більше 1,якщо приріст пропозиції=приросту цін,пропозиція називається одиничною,а показник еластичності = 1. Коли приріст пропозиції менше приросту цін,формується так звана нееластична пропозиція еластичність менше 1. Таким чином,еластичність пропозиції характеризує чутливість пропозиції товарів на зміни їхніх цін. 33. Конкуре́нція— економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків

Конкуренція — важливий елемент механізму саморегулювання ринкової економіки і водночас конкретна форма її функціонування

Вона є тією ринковою силою, що забезпечує взаємодію попиту і пропозиції, яка урівноважує ринкові ціни.

Конкуренція відбиває зв’язок між виробництвом і реалізацією продукту. Цей зв’язок є причинно-наслідковим, суттєвим, необхідним і повторюваним, тобто об’єктивним економічним законом. Закон конкуренції відображує причинно-наслідковий зв’язок між можливостями створити продукт, потрібний споживачам, і можливостями реалізувати його з вигодою насамперед для покупця, а потім уже для виробника.

Зокрема, розрізняють такі види конкуренції:

цінова — конкуренція, що здійснюється через зниження цін;

нецінова — конкуренція, здійснювана через підвищення якості товарів, їх надійності, збільшення термінів служби, підвищення продуктивності, поліпшення умов реалізації за незмінних цін;

чиста (ідеальна, досконала) — конкуренція, на ринку з багатьма продавцями та покупцями тотожного, взаємозамінного товару, коли жоден із продавців чи покупців не здатний відчутно вплинути на ціну чи обсяги продажу;

недосконала — конкуренція, коли ринок не здатний виконувати свої функції, внаслідок чого, наприклад, окремі виробники мають змогу контролювати ціни й обсяги продажу продукції, яку вони виробляють;

монополістична — конкуренція, яка має місце на ринку з багатьма продавцями і покупцями та значною кількістю товарів, що реалізуються за різними цінами;

олігополістична (грец. oligos — мало) — конкуренція, на ринку з небагатьма великими продавцями товарів, здатними суттєво впливати на ціни реалізації цих товарів; модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.

34.монополія це виключне право (виробництва, торгівлі, промислу тощо), що належить одній особі, групі осіб (олігополія) чи державі.

СУТЬ:Однією з негативних рис є те, що ринок породжує монополії та монополістичні тенденції в економічній системі.

За причиною виникнення

За такою ознакою можна виділити три основні види монополій — природна, адміністративна, економічна.

Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона відбиває ситуацію, коли попит на даний товар чи послугу найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. В її ocнові — особливості технологій виробництва й обслуговування споживачів. Ліквідація чи розукрупнення таких монополій економічно недоцільно.

Адміністративна монополія виникає внаслідок дій державних oрганів. 3 одного боку, це надання окремим фірмам виключного права на виконання певного роду діяльності.Тут, як правило, групуються підприємства однієї галузі Вони виступають на ринку як єдиний господарський суб'єкт i між ними відсутня конкуренція. Більше того, існувала абсолютна монополія держави на організацію й управління економікою, яка базувалась на пануючій державній власності на засоби виробництва.

Найпоширенішою є економічна монополія. Йдеться про підриємців, які зуміли завоювати монопольне становище на ринку. До нього ведуть два основні шляхи. Перший полягає в ycпішному розвитку підприємства, постійному зростанні його масштабів шляхом концентрації капіталу. Другий — набагато швидший — базується на процесах централізації капіталів, тобто на добровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів.