- •1. Предмет політ.Економії та еволюція його визначення різними школами.
- •2. Становлення і основні етапи розвитку економ. Теорії як науки
- •3. Економічні категорії, закони і принципи. Механізм пізнання та використання економічних законів.
- •4. Методи пізнання економічних явищ та функції політичної економії.
- •5. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура.
- •6.Зміст і дія економічного закону зростання потреб.
- •7. Економічні інтереси: суть, субекти, функції.Єдність суперечностей в системі інтересів.
- •9.Приватизація,роздержавлення,демонополізація-основа ринкових перетворень економіки.
- •10.Зміст формаційного і цивілізаційного підходів до періодизації суспільного розвитку
- •11.Економічна система:суть,цілі,основні елементи.
- •15. Виробництво як визначальний фактор потреб суспільства та їх розвитку
- •16. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •17. Основні фактори суспільного виробництва. Виробнича функція.
- •19. Неекономічні та економічні блага
- •20. Вартість і ціна: альтернативні теорії.
- •21 .Закон вартості, його сутність та функції
- •22. Виникнення грошей
- •23.Функції грошей та їх еволюція в сучасній ринковій економіці.
- •24. Грошовий обіг і його закони. Рівновага грошової і товарної мас. Рівняння і.Фішера
- •25. Поняття і типи гош систем. Види та природа сучасних грошей.
- •26. Інфляція
- •Економічні наслідки інфляції
- •Соціальні наслідки інфляції
- •Антиінфляційна державна політика
- •27. Концепції походження грошей. Закон грошового обігу.
- •28. Ринкове господарство, як невід’ємний компонент товарного виробництва.
- •32. Структура ринкової системи та характеристика її елементів
- •35. Сутністькапіталу
- •36. Структура авансованого капіталу
- •37. Кругооборот капіталу
- •38. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •39. Фізичний і моральний знос основного капіталу. Суть амортизації .
- •40. Оборот капіталу та показники виміру швидкості і часу обертання.
- •41. Витрати виробництва,їх сутність,види та умови, що визначають їх динаміку.
- •43. Економічний зміст і суть ціни
- •47. Природа і генезис позичкового капіталу.
- •51. Акціонерно-позичковий капітал. !
- •52 Питання. Фондова біржа як організатор ринку цінних паперів
- •54 Заробітна плата: Cуть, функції, види та різновиди систем
- •55 Форми розподілу доходів: функціональний та персональний
- •56. Сімейні доходи, джерела, структура і диференц. Лоренц , Джині
- •58. Аграрні відносини: зміст та особливості. Земельна рента і ціна землі.
- •59. Земельна рента, її сутність, види та механізм утворення.
- •60. Орендна плата та її структура
- •61. Ринок землі,ціна , оренда.
- •62, 63.
- •65.Відтворення національного продукту і національного багатства
- •66.Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення
- •67. Економічне зростання. Сутність, типи і фактори.
- •71. Глобалізація
5. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура.
Потреба - це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; відчуття нестачі чогось.
Потреби відбивають внутрішні спонукальні мотиви діяльності людей і утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями.
"Піраміда потреб" А. Маслоуілюструє стійку ієрархію переваг, відповідно до якої кожна наступна група потреб виявляється та задовольняється після задоволення потреб попереднього рівня.
Потреби задовольняються у процесі споживання. Засоби задоволення людських потреб називаються благами.
Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації за такими критеріями:
I. За характером виникненнях
- первинні (базові), пов'язані із самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо;
- вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.
II. За засобами задоволеннях
- матеріальні (потреби в матеріальних благах);
- нематеріальні (духовні потреби).
III. За нагальністю задоволеннях
- першочергові (предмети першої необхідності);
- другорядні (предмети розкоші).
IV. За можливостями задоволеннях
- насичені, вгамовні (мають чітку межу і можливість повного задоволення);
- ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення).
V. За участю у відтворювальному процесі:
- виробничі (потреби у засобах виробництва);
- невиробничі (потреби у споживчих благах).
VI. За суб'єктами вияву
- особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда);
- колективні, групові (потреби групи людей, колективу);
- суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому).
VII. За кількісною визначеністю та мірою реалізації:
- абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку);
- дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);
- платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);
- фактичні ( задовольняються наявними товарами та послугами).
Система економічних потреб є складною і постійно розвивається..
6.Зміст і дія економічного закону зростання потреб.
Зако́н зроста́ння потре́б — закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких (зв'язків) сприяє появі нових потреб та засобів їх задоволення.
Одне з фундаментальних положень економічної теорії полягає в тому, що матеріальні потреби суспільства є безмежними, а економічні ресурси, що необхідні для задоволення цих потреб, є обмеженими.
Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів суспільного розвитку — закону зростання потреб і закону економії праці. Ці закони взаємопов'язані та відбивають дві сторони загальноекономічного закону зростання соціально-економічної ефективності.
Закон зростання потреб є законом суспільного прогресу. Він характеризує не просто зростання, тобто появу все нових і нових потреб, а зміну структури їх, що відбиває просування як людини, так і суспільства в цілому від біологічного (фізіологічного) до все більш і більш різнобічного, багатого життя.
На прикладі економічно розвинутих країн у XX ст. можна виділити три етапи розвитку потреб.
Перший етап — до середини 50-х років, домінували матеріально-речові потреби.
Другий етап почався з середини 1950-х років з переходом до «економіки споживання», коли формуються такі соціальні потреби, як побутове обслуговування, освіта, медицина, спорт, відпочинок, розваги та ін.
Третій етап розвитку потреб почав формуватись у 1980-ті роки. Він завершить фундаментальні зрушення в бік гуманітарних потреб, пов'язаних з творчістю, духовним розвитком особистості.У структурі потреб відбуваються такі принципові зміни: перехід від амінування економічних потреб до домінування соціальних; від задоволення елементарних потреб — до задоволення потреб на основі індивідуалізованого виробництва; від речової структури споживання — до переважання в ній послуг, в тому числі й послуг гуманітарного характеру, спрямованих на розвиток особистості.