47. Природа і генезис позичкового капіталу.

Позичковий капітал- це грошовий капітал, що надається в позику його власником іншому власнику-підприємцю на певний час, на умовах повернення, за плату у вигляді процента. Джерела позичкового капіталу:

1 грошові капітали функціонуючих капіталістів, що тимчасово вивільняються із процесу відтворення;

2 частина прибавочної вартості, що накопичується в грошовій формі й призначена для капіталізації.

3 капітали грошових капіталістів;

4 нагромадження й заощадження населення;

5 кошти, призначені для поточного використання, різних класів.

Функції позичкового капіталу:грошове обслуговування промислового капіталу;участь у в-ві і розподілі прибутку;акумуляція тимчасово вільних грошових засобів;використання капіталу-товару з метою отримання прибутку у формі %. Особливості позичкового капіталу: Авансується у виробничу сферу не його власником,а іншою особою-підприємцем-позичальником;реалізує себе як товар;об єктом купівлі-продажу є самі гроші,однак не гроші як товар,а як капітал;відчужується від свого власника лише на певний строк і за умови повернення з позичковим % Теорії відсотка: У.Петті:називав %грошовою рентою,доходом від земельної ренти,прирівнював % до орендної плати. А.Тюго пов язував з рентою дохід від позичкового капіталу у %. А.Сміт:створена позичковим капіталом частина прибутку або земельної ренти. Дж.С.Мілль критикував капіталотворчу теорію кредиту і виступав за активну політику англ.державного банку щодо регулювання облікових ставок. У.Джевонс пов язував з певним проміжком часу % як відношення приросту праці до приросту вільного капіталу. І.Фішер:як ціна,так і % на капітал встановлювався шляхом порівняння його корисності і витрат. А.Маршалл,М.Кларк:домінують % з погляду міжгалузевого переливання ресурсів. Дж. Кейнс:%-як ціна грошей,плата за розлучення з ліквідністю. Позичковий відсоток — перетворена форма тієї частки додаткової вартості, яку функціонуючі капіталісти вимушені віддавати власникам позичкового капіталу. Підприємницький дохід — частина середнього прибутку, що залишається у промислового або торгівельного що функціонує капіталіста після сплати відсотка за банківську позику. Норма позичкового відсотка — відношення річної суми % до вартості позичкового капіталу.

Відмінність позичкового капіталу від промислового та торгівельного: це капітал – власність, а промисловий і торгівельний капітал – функція; позичковий капітал виступає як капітал – товар; у процесі свого руху він перебуває в одній формі. 48. Кредит як форма руху позичкового капіталу.

Кредит — кошти й матеріальні цінності, що надаються у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під відсоток. Функції кредиту:перерозподіл грошового капіталу;обслуговування товарообороту;прискорення НТП;прискорення концентрації капіталу;економія витрат обігу. Форми кредиту: Комерційний кредит — кредит, який надається одними підприємствами іншим у формі продажу товару з відстрочкою платежу і оформляється векселем. Банківський кредит — кредит, який надається кредитно-фінансовими установами будь-яким господарюючим субєктам у формі грошових позик. Споживчий кредит — кредит, який надається банками, спеціалізованими фінансово-кредитними інститутами та торговими компаніями приватним особам для придбання товарів тривалого користування. Іпотечний кредит — кредит, який надається банками та спеціалізованими фінансово-кредитними інститутами у формі довготермінових позик під заставу нерухомості.

Державний кредит — кредит, який надається державі фізичними та юридичними особами. Міжнародний кредит — кредит, який надається у формі валютних та товарних цінностей підприємствами однієї країни підприємствам та урядам інших країн.

Основними функціями К. є: 1) перерозподільна — передбачає акумуляцію тимчасово вільних грошових коштів окремих підприємців, фірм, корпорацій, населення, держави і перетворення їх у позичковий капітал. Через кредитний механізм він перерозподіляється між галузями економіки, корпораціями, фірмами, спрямовуючись у ті сфери, які забезпечують отримання найвищого прибутку або ж яким віддається перевага відповідно до загальнодержавних програм розвитку економіки; 2) економія видатків обігу — К. частково замінює готівку так званими кредитними грішми — векселями, банкнотами, чеками, депозитними сертифікатами, кредитними пластиковими картками, а також через розвиток і розширення сфери безготівкових розрахунків. Він прискорює обіг грошей; 3) прискорення концентрації та централізації капіталу — К. виступає одним із чинників створення нових фірм, перетворення індивідуальних фірм в акціонерні товариства, створення транснаціональних корпорацій; 4) кредитне регулювання економіки — сукупність заходів, здійснюваних центральним банком для зміни обсягу й динаміки кредитування з метою впливу на господарські процеси. Дві основні форми К. — комерційний і банківський. Комерційний К. — це К., наданий одним підприємцем іншому в товарній формі, тобто у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу.

49Банк — фінансова установа, яка акумулює тимчасово вільні грошові кошти (вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредиту (позики), виступає посередником у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами або окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей.

Кредитна система це сукупність кредитних відносин, форм і методів кредитування в єдності з сукупністю кредитно-фінансових інститутів, які забезпечують функціонування цих відносин

Основною ланкою кредитної системи є банки, які здійснюють основну частину кредитних і фінансових операцій.

До банківської системи, як правило, входять: центральний банк і комерційні банки, а також спеціалізовано-кредитні інститути. Центральний банк (Національний банк України)покликаний забезпечувати стійкість своєї грошової одиниці;

Перша економічна функція комерційних банків полягає в акумулюванні безстрокових чекових депозитів і оплаті чеків, виписаних на ці банки. Друга важлива функція полягає в наданні кредитів підприємствам, фермерам, торговцям тощо. Банки виконують також різні інші функції, конкуруючи з рештою фінансових інститутів. До таких інститутів належать страхові компанії, позиково-ощадні асоціації, взаємоощадні банки, ощадні банки, кредитні спілки, а також інвестиційні, лізингові, факторингові, фінансові компанії тощо. На відміну від кредитних банків, ці установи займаються кредитуванням певних сфер і галузей економіки. Вони домінують у певних вузьких сферах ринку позичкового капіталу і, як правило, виконують одну або декілька провідних операцій.

Комерційні банки приймають ощадні і строкові вклади, які часто вилучаються на вимогу своїх вкладників. На відміну від поточних рахунків за цими вкладами виплачується відсоток.

Таким чином, комерційні банки не є єдиним фінансовим інститутом. Але, за визначенням, вони — єдина організація, здатна створити в умовах ринку "банківські гроші", тобто безстрокові чекові депозити, які можуть бути зручно використані як засіб обігу. У цьому передусім полягає їхнє економічне значення.

Другою функцією банків є кредитна функція: вони надають короткострокові кредити бізнесу і населенню; вони дають довгострокові позики під заклад нерухомості та надають середньострокові кредити тривалістю понад один рік.

Банківський прибуток — різниця між процентами на вкладений капітал і виплатою процентів за позиками. 50 Підприємницький дохід

Підприємницький дохід – дохід, отримуваний від підприємницької діяльності. Згідно з теорією К. Маркса, – частина прибутку, яка залишається у власності функціонуючого капіталіста після сплати відсотка за взятий у позику капітал. Цей капітал витрачається на купівлю засобів виробництва і робочої сили, яка в процесі виробництва створює додаткову вартість (прибуток). Частину прибутку капіталіст віддає банкірові за користування кредитом. Так відбувається поділ капіталу на капітал-власність і капітал-функцію..

Нині основними формами підприємницького доходу є дивіденд, засновницький прибуток, плата за участь у робот і керівних органів великих акціонерних компаній тощо. Перш ніж підприємець привласнить підприємницький дохід, він має сплатити податки до бюджету й пенсійних фондів, повернути кредити і відсотки за них, відрахувати частину прибутків на виплату дивідендів акціонерам та ін. Конкретніше виплати, що їх зобов'язаний зробити підприємець або компанія, відображені в пасивах балансу.

Позичковий вітсоток Поверхово відображає ціну грошового капіталу як товару. Але позичковий відсоток оплачує не вартість позичкового капіталу, а його споживчу вартість, вартість за право застосовувати як капітал гроші, що тимчасово відчужуються у позичкового капіталіста. Його розмір визначають нормою позичкового відсотка — відношенням суми грошей, виплачених у формі відсотка, до суми грошей, відданих у позичку, або відношенням суми річного доходу, одержуваного на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позичку і помноженого на 100.

Позичковий капітал або капітал, що приносить проценти, як і торговельний, виник задовго до капіталізму, ще у рабовласницькому суспільстві у вигляді лихварського капіталу. Він, як і купецький капітал, відіграв. значну роль у руйнуванні феодалізму й становленні капіталізму. Проте в умовах сучасної ринкової системи позичковий капітал втратив свою самостійність й існує як відокремлена частина промислового капіталу