- •1. Предмет політ.Економії та еволюція його визначення різними школами.
- •2. Становлення і основні етапи розвитку економ. Теорії як науки
- •3. Економічні категорії, закони і принципи. Механізм пізнання та використання економічних законів.
- •4. Методи пізнання економічних явищ та функції політичної економії.
- •5. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура.
- •6.Зміст і дія економічного закону зростання потреб.
- •7. Економічні інтереси: суть, субекти, функції.Єдність суперечностей в системі інтересів.
- •9.Приватизація,роздержавлення,демонополізація-основа ринкових перетворень економіки.
- •10.Зміст формаційного і цивілізаційного підходів до періодизації суспільного розвитку
- •11.Економічна система:суть,цілі,основні елементи.
- •15. Виробництво як визначальний фактор потреб суспільства та їх розвитку
- •16. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •17. Основні фактори суспільного виробництва. Виробнича функція.
- •19. Неекономічні та економічні блага
- •20. Вартість і ціна: альтернативні теорії.
- •21 .Закон вартості, його сутність та функції
- •22. Виникнення грошей
- •23.Функції грошей та їх еволюція в сучасній ринковій економіці.
- •24. Грошовий обіг і його закони. Рівновага грошової і товарної мас. Рівняння і.Фішера
- •25. Поняття і типи гош систем. Види та природа сучасних грошей.
- •26. Інфляція
- •Економічні наслідки інфляції
- •Соціальні наслідки інфляції
- •Антиінфляційна державна політика
- •27. Концепції походження грошей. Закон грошового обігу.
- •28. Ринкове господарство, як невід’ємний компонент товарного виробництва.
- •32. Структура ринкової системи та характеристика її елементів
- •35. Сутністькапіталу
- •36. Структура авансованого капіталу
- •37. Кругооборот капіталу
- •38. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •39. Фізичний і моральний знос основного капіталу. Суть амортизації .
- •40. Оборот капіталу та показники виміру швидкості і часу обертання.
- •41. Витрати виробництва,їх сутність,види та умови, що визначають їх динаміку.
- •43. Економічний зміст і суть ціни
- •47. Природа і генезис позичкового капіталу.
- •51. Акціонерно-позичковий капітал. !
- •52 Питання. Фондова біржа як організатор ринку цінних паперів
- •54 Заробітна плата: Cуть, функції, види та різновиди систем
- •55 Форми розподілу доходів: функціональний та персональний
- •56. Сімейні доходи, джерела, структура і диференц. Лоренц , Джині
- •58. Аграрні відносини: зміст та особливості. Земельна рента і ціна землі.
- •59. Земельна рента, її сутність, види та механізм утворення.
- •60. Орендна плата та її структура
- •61. Ринок землі,ціна , оренда.
- •62, 63.
- •65.Відтворення національного продукту і національного багатства
- •66.Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення
- •67. Економічне зростання. Сутність, типи і фактори.
- •71. Глобалізація
20. Вартість і ціна: альтернативні теорії.
Вартість – це форма та кількісна міра економічних відносин між людьми з
приводу вир-ва різних речей для обміну та присвоєння їх через
еквівалентно рівний обмін.
Це відносини між людьми з приводу речей, це виробничі відносини. У
зв’язку з цим вартість виступає як властивість речі як особлива
суспільна якість товару. Вартість проявляється при обміні товарів, тому
мінова вартість – це форма зовнішнього виразу вартості
Розглянемо трудову теорію вартості: вона стверджує, що при обміні
товарів вони кількісно порівнюються на основі вкладеної у їх вир-во
абстрактної праці. Величина вартості визначається також робосим часом,
який було витрачено на вир-во
Існує і суб’єктивно-психологічна теорія вартості
В її основі лежить теорія граничної корисності. Стверджується, що
вартість товару залежить від важливості і необхідності тієї потреби,
яку він задовольняє за умов його граничної корисності. Змінюється
гранична корисність – змінюється і цінність.
Неокласична теорія вартості (А Маршалл). Вона розглядає два види
вартості – ринкову і нормальну. Ринкова є змінною, бо залежить від
попиту і корисності товарів і зазначається лише в певному періоді.
Нормальна вартість – та його вартість, яку ек сили створюють лише в
кінцевому результаті, зазначається на великіперіоди і більше залежить
від витрат вир-ва.
Ноекласична теорія пов’язує вартість з вартістю втрачених можливостей,
тобто вартістю того товару, від якого змушені були відмовитися.
Що до ціни, то ціна – це грошове вираження вартості товарів. Щоб
визначити вартість товарів у грошах, треба певну кількість грошового
матеріалу прийняти за одиницю. Вона називається масштабом цін.
21 .Закон вартості, його сутність та функції
Закон вартості - це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів
Закон вартості відповідає як теорії трудової вартості, так і теорії граничної корисності. його для споживача, то еквівалентність обміну, відповідно
У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції:
- стихійно регулює суспільне виробництво;
- стимулює розвиток продуктивних сил суспільства;
- обумовлює економічну і соціальну диференціацію товаровиробників.
Регулювальна роль закону вартості виявляється в тому, що через механізм коливання цін навколо вартості відбувається розподіл робочої сили і капіталу між різними галузями виробництва.
Якщо того або іншого товару виробляється недостатньо, то попит на нього перебільшує пропозицію. Ціна на такий товар зростає. Це приваблює в галузь ресурси й робочу силу з інших галузей, де прибутки нижчі, отже, виробництво цього товару зростає.
Навпаки, коли виробництво товару перевищує попит на нього, то ціна, а разом з нею і прибутки, знижуються. Внаслідок цього виробничі ресурси переливаються в ті галузі, де прибутки вищі.
Закон вартості стимулює розвиток продуктивних сил. Кожний товаровиробник в умовах конкуренції і загрози розорення прагне здобути найбільший прибуток. Закон вартості спричиняє диференціацію, розшарування товаровиробників. В умовах конкуренції відповідно до закону вартості економічні переваги стимулюють дії товаровиробників,
які домоглися зниження індивідуальної вартості своїх товарів порівняно із суспільною, і навпаки, потерпають ті товаровиробники, у яких індивідуальна вартість товару вища за суспільну. Таким чином, завдяки дії закону вартості суспільство звільняється від економічно неефективних господарств.