- •1. Предмет політ.Економії та еволюція його визначення різними школами.
- •2. Становлення і основні етапи розвитку економ. Теорії як науки
- •3. Економічні категорії, закони і принципи. Механізм пізнання та використання економічних законів.
- •4. Методи пізнання економічних явищ та функції політичної економії.
- •5. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура.
- •6.Зміст і дія економічного закону зростання потреб.
- •7. Економічні інтереси: суть, субекти, функції.Єдність суперечностей в системі інтересів.
- •9.Приватизація,роздержавлення,демонополізація-основа ринкових перетворень економіки.
- •10.Зміст формаційного і цивілізаційного підходів до періодизації суспільного розвитку
- •11.Економічна система:суть,цілі,основні елементи.
- •15. Виробництво як визначальний фактор потреб суспільства та їх розвитку
- •16. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •17. Основні фактори суспільного виробництва. Виробнича функція.
- •19. Неекономічні та економічні блага
- •20. Вартість і ціна: альтернативні теорії.
- •21 .Закон вартості, його сутність та функції
- •22. Виникнення грошей
- •23.Функції грошей та їх еволюція в сучасній ринковій економіці.
- •24. Грошовий обіг і його закони. Рівновага грошової і товарної мас. Рівняння і.Фішера
- •25. Поняття і типи гош систем. Види та природа сучасних грошей.
- •26. Інфляція
- •Економічні наслідки інфляції
- •Соціальні наслідки інфляції
- •Антиінфляційна державна політика
- •27. Концепції походження грошей. Закон грошового обігу.
- •28. Ринкове господарство, як невід’ємний компонент товарного виробництва.
- •32. Структура ринкової системи та характеристика її елементів
- •35. Сутністькапіталу
- •36. Структура авансованого капіталу
- •37. Кругооборот капіталу
- •38. Кругооборот і оборот промислового капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •39. Фізичний і моральний знос основного капіталу. Суть амортизації .
- •40. Оборот капіталу та показники виміру швидкості і часу обертання.
- •41. Витрати виробництва,їх сутність,види та умови, що визначають їх динаміку.
- •43. Економічний зміст і суть ціни
- •47. Природа і генезис позичкового капіталу.
- •51. Акціонерно-позичковий капітал. !
- •52 Питання. Фондова біржа як організатор ринку цінних паперів
- •54 Заробітна плата: Cуть, функції, види та різновиди систем
- •55 Форми розподілу доходів: функціональний та персональний
- •56. Сімейні доходи, джерела, структура і диференц. Лоренц , Джині
- •58. Аграрні відносини: зміст та особливості. Земельна рента і ціна землі.
- •59. Земельна рента, її сутність, види та механізм утворення.
- •60. Орендна плата та її структура
- •61. Ринок землі,ціна , оренда.
- •62, 63.
- •65.Відтворення національного продукту і національного багатства
- •66.Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення
- •67. Економічне зростання. Сутність, типи і фактори.
- •71. Глобалізація
55 Форми розподілу доходів: функціональний та персональний
Розподіл доходів - це стадія відтворення, яка займає проміжне місце між виробництвом і споживанням. У цих зв'язках виявляються різноманітні форми доходів, кожна з яких має своє економічне призначення.
Об'єктивно розподіл доходів залежить від того, що новостворе-на вартість складається з необхідного продукту, який використову-ється для задоволення потреб безпосередньо виробників, і додат-кового продукту для задоволення особистих потреб підприємців і загальних суспільних потреб (розширення виробництва, соціальної та духовної сфери, створення резервів)
Спочатку здійснюється розподіл доходу між державою і підприєм-ством будь-якої форми власності. Об'єктом такого розподілу є при-буток - різниця між ціною, за якою підприємство реалізує свою
продукцію, та її собівартістю.
Функціональний розподіл доходу- спосіб розподілу національного доходу країни між споживачами залежно від виконання ними функцій в економіці. У цьому випадку національний дохід ділиться на заробітну плату, яку отримують наймані працівники за свою працю (за вироблені товари), дохід самостійно зайнятих (лікарів, адвокатів), прибуток корпорацій, відсоток і ренту.
Функціональний розподіл доходів не відбиває доходи сімей і приватних осіб, що можуть володіти різними виробничими чинниками. Сукупні доходи населення формуються з різних джерел і перерозподіляються між сім'ями в залежності від їхнього розміру і складу.
Персональний розподіл доходів— це розподіл доходів між окремими фізичними особами, сім'ями або домогосподарствами. Аналіз персонального розподілу доходів дає можливість виявити фактори, що визначають рівень і структуру доходів окремих сімей.
56. Сімейні доходи, джерела, структура і диференц. Лоренц , Джині
Показники реальних доходів населення найповніше характери-зує рівень добробуту народу через сімейні доходи. Cімя являє собою об'єднання людей, засноване на шлюбі або пов-ній спорідненості та пов'язане спільністю побуту, сімейним дохо-дом і взаємною відповідальністю. Найважливіша функція сім'ї - народження і виховання дітей. Тому значний економічний інтерес викликає економічна основа відтворення сім'ї - сімейний доход.
Є досить різноманітні джерела сімейних доходів. Це оплата праці, надходження із суспільних фондів споживання, доходи від коопе-ративної діяльності, доходи від особистого підсобного господарства, доходи від індивідуальної трудової діяльності. Всі ці джерела сімей-них доходів мають трудове походження.
Частину доходів сім'я одержує із суспільних фондів споживання у вигляді безплатних послуг, грошових виплат і натуральної опла-ти. Це в основному пенсії, стипендії, допомоги, дотації на путівки в санаторії, будинки відпочинку, дитячі табори відпочинку, на утри-мання дітей в дошкільних закладах.
Сімейний доход не повинен бути нижчим за прожитковий міні-мум, тобто набору товарів і послуг, розрахованого на основі норм і нормативів споживання і забезпеченості населення першочерго-вими .життєвими засобами. Прожитковий мінімум використовуєть-ся для встановлення мінімального рівня доходів сімей, а також мі-німальних розмірів заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат і пільг.
Сімейні доходи використовуються за різними напрямами. Се-ред них слід назвати харчування, придбання одягу, взуття, купівлю меблів, предметів культури і побуту (включаючи автомобілі, мотоцикли), витрати на соціально-культурні та побутові послуги, нагро-мадження та інші видатки.
Зростання доходів не тільки веде до повнішого задоволення потреб сім'ї, а й змінює структуру напрямів і переваг використан-ня сімейних доходів
Причини нерівномірності розподілу доходів населення: 1. відмінності в освіті та особливих здібностях
2. нерівномірний розподіл економічних ресурсів
3. відмінності у становищі на ринку
4. різне ставлення до ризику
Крива Лоренца - це графічне зображення функції розподілу. У такому поданні вона є зображення функції розподілу, в якому акумулюються частки чисельності та доходів населення. У прямокутній системі координат крива Лоренца є опуклою вниз і проходить під діагоналлю одиничного квадрата, розташованого в I координатній чверті. Криві Лоренца застосовують для розподілів не тільки доходів, але і майна домогосподарств, часткою ринку для фірм в галузі, природних ресурсів по державам. Зустріти криву Лоренца можна і за межами економічної науки. Для розрахунку конкретного рівня нерівності в розподілі доходів поступають таким чином. Площа, утворену лініями рівномірного та нерівномірного розподілу доходів (вона на графіку заштрихована), відносять до площі трикутника ОАВ. Отриманий результат і є «коефіцієнт Джині».57. Зайнятість і безробіття.закон Оукена.
Теорії зайнятості: На відміну від кейнсіанців представники неокласичної теорії А. Маршалл, А. Пігу, Дж. Пері, Р. Холл та ін. вважали, що ринок праці діє на основі цінової рівноваги, тобто регулятором ринку є ціна робочої сили заробітна плата, яка регулює попит і пропозицію робочої сили. Якщо попит перевищує пропозицію, працівники пропонують свої послуги за дедалі більші ставки заробітної плати, і роботодавці змушені платити заробітну плату, вищу за ринкову. У такий спосіб установлюється рівновага, підвищується зайнятість населення.За теорією Дж. Кейнса, ринок праці характеризується постійною рівновагою. Основним регулятором зайнятості є держава, яка впливає на сукупний попит на товари і послуги та на працю. Ціна є не регулятором ринку праці, а результатом співвідношення між попитом і пропозицією. Послідовники Дж. Кейнса пояснюють безробіття скороченням сукупного попиту. Інституціоналістська теорія пояснює характер зайнятості особливостями динаміки окремих галузей і професійно-демографічних груп. Особлива увага приділяється не макроекономічному аналізові ринку праці, а аналізу професійних структур і галузевих відмінностей у структурі робочої сили, рівнях заробітної плати. До зайнятих належать: а)працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня тижня на підприємствах
Б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
В)обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади
Г)які проходять службу в Збройних Силах України Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшою, ніж робочих місць. Причини безробіття: — структурними змінами в економіці
— нерівномірністю розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах
— постійним прогресом техніки, особливо його революційної форми — НТ?
— пошуком працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота
— диспропорційністю розвитку економіки
— обмеженістю попиту на товари і послуги. Типи безробіття: Приховане безробіття становлять переважно селяни, які розорюються, і дрібні господарства яких не забезпечують їх роботою і відповідними доходами. Застійне безробіття включає ту частину працездатного населення, яка не має регулярної роботи й живе за рахунок випадкових заробітків. Сезонне безробіття виникає внаслідок сезонності праці в деяких галузях. Технологічне — повязане з ліквідацією робочих місць унаслідок модернізації виробництва, застосування нових технологій, зокрема, роботизації. Добровільне безробіття виникає тому, що деякі люди не хочуть працювати за пропоновану заробітну плату або з інших причин. Фрикційне безробіття повязане з рухом населення в пошуках роботи, зміною професій, очікуванням роботи. Структурне безробіття виникає внаслідок змін у попиті на окремі професії в процесі структурних зрушень в економіці. Закон Оукена — емпірично встановлена зворотня залежність між рівнем безробіття й обсягом виробленого ВВП, кількісне значення якої коливається в межах від 2 до 3 %.