Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
политка2.doc
Скачиваний:
69
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
498.18 Кб
Скачать

19. Неекономічні та економічні блага

Блага — це все те, що задовольняє наші потреби. Розрізняють блага:Неекономічні (безкоштовні) блага — це блага, які люди не створюють самі, а беруть від природи.Економічні блага — це блага, що людина спеціально створює і виробляє для задоволення потреб. Вони мають такі ознаки:а) вони обмежені;б) обсяг їх може бути збільшений лише шляхом витрати праці й інших ресурсів;в) споживач отримує їх через суспільну систему розподілу. Економічні блага залежно від терміну використання поділяють на довготривалі й нетривалі.Довготривалі економічні блага — це блага, що людина виробляє і чим користується тривалий час.Нетривалі економічні блага — це блага, що людина виробляє і використовує одразу.Економічні блага поділяють на товари та послуги.Послуги — це економічні блага, що надаються у формі корисної дії чи обслуговування.Товари та послуги можуть бути взаємодоповнюваними і взаємо-замінюваними.Взаємозамінювані (субститути) — це товари та послуги, здатні задовольняти одну й ту саму потребу людини, конкуруючи між собою.Взаємодоповнювані (комплементарні) — це товари та послуги, здатні задовольнити певну потребу людини тільки в комплексі.Товари та послуги, залежно від того, хто їх споживає, розподіляють на споживчі та інвестиційні.За принципом розподілу економічні блага розрізняють як блага індивідуального споживання (ринковий механізм розподілу) та суспільні блага (оплата шляхом оподаткування).

Товар і його властивості

Економічною основою товарного виробництва є товар.   Товар - це продукт праці, який виробляється для обміну шляхом купівлі-продажу.

   Послуга - це економічне благо, що немає товарної форми, її надають людям, котрим вона потрібна, у формі цілеспрямованої корисної дії чи обслуговування.   Споживна вартість - здатність речі задовольнити певну потребу людини. Причому тут йдеться про задоволення потреб не самого товаровиробника, а інших осіб, тобто ця властивість виявляється як суспільна споживна вартістьОсобливого значення набуває така споживна вартість, як інформація. Розвиток сфери послуг свідчить про ступінь розвиненості суспільства, про те, як воно піклується про основну його цінність - людину. З'ясування природи другої властивості товару - вартості - є більш складним. Вартість, на відміну від споживної вартості, не лежить на поверхні явищ. Вартість - це внутрішня властивість товару, зовнішньою формою прояву якої є мінова вартість.   Вартість - уречевлена в товарі суспільно-необхідна праця, що затрачена на виготовлення даного товару.    Мінова вартість - видиме кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого. Кожний окремий товар може обмінюватися на безліч інших у різних кількісних пропорціях; отже, він має безліч мінових вартостей.  Праця товаровиробника є водночас і конкретною, і абстрактною. Конкретна форма праці обумовлена тим, що вона завжди спрямована на створення цілком конкретних споживних вартостей (наприклад, стільця, костюму, книги. Таким чином, конкретною називається корисна праця, яка створює речі, що задовольняють ті чи інші потреби.Слід зазначити, що абстрактна праця створює вартість, яка виражає виробничі відносини.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]