65.Відтворення національного продукту і національного багатства

Національне багатство- сукупність матеріальних і духовних благ у грошовій формі, нагромаджених за всю історію функціонування національної економіки. В економічній науці існують два концептуальні підходи до його розуміння і визначення.

Серед категорій, які характеризують процеси суспільного відтворення, національному багатству притаманне те, що з одного боку воно безпосередньо пов'язане з виробництвом національного доходу та його відтворенням. Воно зростає за рахунок вказаного доходу в тому разі, коли він відтворюється на розширеній основі. З іншого боку, від його обсягів та якісного складу значною мірою залежать масштаби розширеного відтворення, рівень добробуту народу. Обсяги національного багатства є свідченням економічної потужності країни. У широкому розумінні слова до національного багатства слід включати те, чим в тій чи іншій формі володіє нація.

До складу національного багатства входять:

– основні виробничі і невиробничі фонди;

– обігові виробничі фонди і матеріальні запаси та резерви;

– природні ресурси, які включені до народногосподарського обігу або розвідані й оцінені та які можуть бути включені до нього найближчим часом.

Отже, система національних рахунків забезпечує суспільство певним набором засобів вимірювання результатів суспільного відтворення, тенденцій його функціонування і розвитку, стану економіки в цілому. Наявність такої інформації відіграє значну роль у формуванні уявлень та розумінні процесів розширеного відтворення з метою ефективного управління ними.

66.Сутність і багатогранність процесу суспільного відтворення

На всіх етапах економічного розвитку об'єктивна необхідність відтворення зумовлюється процесом виробництва матеріальних благ—економічної основи життя суспільства. Для того, щоб жити, треба споживати матеріальні блага, а для того щоб споживати їх, треба виробляти суспільний продукт.

Отже, якщо споживання є безперервним, то і виробництво в його постійному зв'язку і безперервному відновленні є відтворенням. Іншими словами, відтворення є не що інше, як безперервність, повторюваність виробництва.

Відтворення можна розглядати на рівні мікроекономіки, коли безперервність, повторюваність реалізується в межах окремого підприємства, господарства (співвідношення між виробленою підприємством закінченою продукцією і використаними сировиною, матеріалами,. устаткуванням, між вартістю і собівартістю продукції підприємства тощо).

Відтворення можна розглядати і на рівні макроекономіки. Тут безперервний процес виробництва відображає взаємозв'язки між важливими структурними пропорціями, узагальнюючими показниками господарства, між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання, які охоплюють усі галузі національної економіки. У цій темі мова йде про відтворення на рівні макроекономіки.

Процес розширеного відтворення в умовах ринкової економіки має такі особливості:

- грунтується на багатоманітності форм власності;

- визначається дією всієї системи об'єктивних економічних законів і передусім законів ринкової економіки;

-підпорядкований економічним інтересам товаровиробників;

-діє на основі органічного поєднання ринкових відносин і планомірного розвитку господарства.

Процес відтворення передбачає розширене відтворення сукупного суспільного продукту, робочої сили, виробничих відносин, а також відтворення природних умов економічного зростання. У процесі відтворення сукупного суспільного продукту і робочої сили відбувається відтворення продуктивних сил.

Суспільне виробництво макрорівня в процесі руху проходить чотири стадії: власне виробництво, розподіл, обмін і споживання. Всі ці стадії взаємопов'язані між собою, характеризують єдиний процес і перебувають у безперервному кругообігу. Постійне повторення та відновлення процесу суспільного виробництва, представлене як безперервний кругообіг усіх його стадій, називається суспільним відтворенням.

Під час відтворення повинні постійно відновлюватись усі фактори виробництва, які беруть участь у процесі суспільного виробництва. До таких факторів виробництва належать: робоча сила, засоби виробництва і природні ресурси, капітал. В умовах сучасного ринкового господарства для суспільного відтворення національної економіки додається ще один фактор виробництва — підприємницькі здібності.

Відповідно до методологічних принципів побудови Системи національних рахунків процес відтворення національної економіки розглядається як безперервний кругообіг двох потоків: доходів і видатків .