Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
политка2.doc
Скачиваний:
61
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
498.18 Кб
Скачать

1. Предмет політ.Економії та еволюція його визначення різними школами.

Предмет політичної економії — економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивиними силами та політичними,ідеологічними,соціальними інститутами суспільства. сукупність ек відносин

Еволюція: Сміт, Рікардо. Мілль – наука про створення, примноження та розподіл багатства націй.

Маркс – про виробничі відносини і закони, шо управляють виробництвом, розподілом, обміном та споживанням благ на різних етапах розв суспільства.

Самуельсон,Хейне – про дії людей у процесі вибору обмежених ресурсів для виробництва. Залежно від функціональної мети політична економія поділяється на : позитивну яка ставить за мету всебічне пізнання економінчих процесів та явищ,розкриває їхні взаємозв язки та взаємозалежність,які зумовлюються реальною дійсністю. Досліджує фактичний стан економіки,економічну дійсність і відповідає на запитання:яка вона, нормативну яка з ясовує об єктивні процеси,дає їм оцінку,робить висновки та розробляє рекомендації щодо вдосконалення економічної системи,переходу її на вищий ступінь розвитку. Відповідає на запитання: як повинно бути,що для цього треба зробити

2. Становлення і основні етапи розвитку економ. Теорії як науки

Етапи розвитку економічної теорії: меркантилізм:торгівля — джерело багатства ранній — міжнародна торгівля.пізній — вся сфера обігу. З усіх видів діяльності пріоритет надавався праці,зайнятій у торгівлі,оскільки вона сприяла нагромадженню багатства. Представники: Антуан де Монкретьєн, Томас Ман,Дейв Юм,Уільям Петті.Фізіократи: сг — джерело багатства. Питання про походження суспільного багатства перенесено із сфери обігу у сферу в-ва,яка обмежувалася сг. Представники: Франсуа Кене, Жак Тюрго, Дюпон де Немур.Класична політична школа: праця -джерело багатства. Основний об єкт дослідження — в-во та розподіл благ. Закладено основи досліджень поділу праці,трудової теорії вартості та ринкоовї економіки,наукового обгрунтування походження прибутку. Представники: Уільям Петті, Адам Сміт, Давід Рікардо, Дж.Міль.Марксизм: поглиблено вчення про в-во багатства та трудову теорію вартості. Обгрунтовано механізм в-ва додаткового продукту як дійсного джерела багатства. Розроблено вчення про суспільно-економічні формації,закономірності їх розвитку і зміни. Карл Маркс, Фрідріх Енгельс.Маржиналізм: учення,засноване на використанні граничних величин гранична корисність,граничний дохід.Неокласицизм: продовжує розвивати ідею класиків з урахуванням умов сучної економічної системи,заперечуючи втручання держави в економіку.Кейнсіанство: теоретично обгрунтовано необхідність державного регулювання ринкової економіки.Інституціоналізм: розроблено терію про соціальні інститути монополії,корпорації,держава,профспілки,як основу розвитку економіки суспільства.Неокласичний синтез: концепція що поєднує ринкове та державне регулювання економічних процесів. Є основою для побудови змішаної економіки.

3. Економічні категорії, закони і принципи. Механізм пізнання та використання економічних законів.

Політична економія, пізнаючи об'єктивну економічну реальність, відкриває і формулює економічні категорії, закони і принципи.

Економічні категорії - абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають родові ознаки певних економічних явищ і процесів. Наприклад: товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит, заробітна плата, робоча сила та ін.

Ознаками економічних категорій є:

  • вони мають відображати суспільні виробничі відносини

  • мають об’єктивний характер

  • має історичний характер

Економічнийзакон – внутрішній, істотний , сталий причинно-наслідковий взаємозв’язок між певними структурними елементами системи виробничих відносин. Закони виражають сутність економічних відносин.

Економічні закони у своїй сукупності створюють систему економічних законів, яка включає всезагальні, загальні і специфічні закони.

Особливості ек.законів: діють обмежено у часі; можуть не відповідати інтересам суспільства.

Система економічних законів

-всезагальні-функціонують у всіх економічних системах(закон нагромадження, відтворення)

-загальні-функціонують у кількох економічних системах, де існують для них відповідні економічні умови(попиту і пропозиції, конкуренції)

-специфічні-фунціонують лише у межах однієї економічної система)

Існують дві основні форми пізнання економічних законів: емпірична, коли люди, не знаючи сутності економічних законів, використовують їх несвідомо, інтуїтивно у своїй практичній діяльності, та наукова, коли люди, пізнавши і розкривши сутність економічних законів, використовують їх свідомо, а отже, більш ефективно у своїй економічній діяльності.

Рівні використання економічних законів:

1.Науково-теоретичний(на основі наукового аналізу економ. Процесів та явищ)

2.Державно-управлінський(спирається на закони економ. Теорії і провідні концепції)

3.Господарсько-практичний(використання економ. Законів у практиці господарювання економ. Суб’єктів)

Економічні принципи - теоретичні узагальнення, що містять допущення, усереднення, які відображають певні тенденції розвитку економічної системи.

Принципи мають менш стійкий і менш обов'язковий характер, ніж закони.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]