22. Виникнення грошей

Гроші й ціни є найважливішими компонентами товарної форми виробництва, котрі слугують своєрідним цементом для системи товарної економіки. Гроші виникли дуже давно. Це - один із найвизначніших ви­творів людського суспільства. Вони зачаровують людей. Заради них люди працюють, через них навіть страждають, вигадують найвитонченіші способи їх отримання і витрачання. Гроші - це єдиний товар, котрий не можна використати інакше, як витрачаючи їх. Вони не годують людей, не зодягають, не дають притулку і не розважають доти, доки їх не витратять або не інвестують. Люди майже все роблять для грошей, і гроші майже все роблять для людей. Гроші - це своєрідна загадка.

Історія грошей налічує вже тисячоліття. Учені неоднаково пояснюють процес ви­никнення грошей. Одні з них вважають, що гроші виникли стихійно в результаті роз­витку обміну. Інші стверджують, що люди домовилися, дійшли взаємної згоди щодо запровадження грошей. Хоч як би пояснювали процес виникнення грошей, просте­жується кілька етапів у їхньому розвитку[1].

На початку цивілізації один продукт безпосередньо обмінювався на інший. Нині такий обмін називають бартером. В обмін регулярно надходила незначна кількість продуктів (продукти скотарства, землеробства чи ремесла). Прямий обмін продукту на продукт відбувався лише за збігу бажань учасників угоди. Наприклад, власникові сокири потрібен був хліб, але власник хліба потребував не сокири, а м'яса. Безпосередній обмін сокири на зерно унеможливлювався. Тому з'явився посередник в обміні товарів, що його називають загальним еквівалентом. Поява загаль­ного еквівалента означає виникнення грошей, точніше товарних грошей, які мають внутрішню вартість.

Загальний еквівалент - це товар, який має властивість обмінюватися на будь-який інший товар. В історії різних народів роль загального еквівалента виконували різні товари. В одних країнах еквівалентом була худоба, в інших - сіль, хутра, тютюн, мідь, залізо, срібло, золото тощо. В Україні-Русі функції загального еквіва­лента тривалий час виконували худоба і хутра. Врешті-решт роль загального еквіва­лента закріплюється за благородними металами - золотом і сріблом. З-поміж усіх товарів благородні метали за своїми природними властивостями найбільшою мірою пристосовані до виконання ролі грошей - вони подільні, добре зберігаються, од­норідні, зручні для використання тощо.

Однак застосування товарних грошей, зокрема благородних металів, також вик­ликало чимало проблем. Насамперед, золота не вистачало впродовж усієї історії торгівлі. Тому виникли паперові гроші, потрібні не самі по собі, а для тих товарів і по­слуг, які на них можна купити. Вперше паперові гроші були випущені в Китаї у XII ст., в Європі вони з'явилися лише в XVII ст. Держава зосереджує у своїх руках ви­пуск паперових грошей, що робить їх рідкісними. Окремі особи не мають права на випуск грошей, і такі спроби держава жорстоко карає.

Кількість паперових грошей обмежена, що забезпечує їм купівельну спроможність. Паперові гроші не мають внутрішньої вартості і є грішми, бо держава визначає їх як такі за допомогою закону. З випуском паперових грошей виникає серйозна проблема захисту їх від підроблен­ня. Сучасні паперові гроші мають здебільшого кілька ступенів захисту. З цією метою найчастіше застосовують захисні властивості паперу (водяні знаки, певний склад па­перу), поліграфічний захист (спеціальні фарби, мікротекст), фізико-хімічний захист (використання магнітних полюсів тощо).

У XX ст. настала ера банківських грошей, коли гроші існують у вигляді записів на рахунках у банках. У сучасних умовах простежується швидка еволюція всіх функціональних форм грошей - поширюються кредитні картки, чеки для ту­ристів, електронні гроші. В усіх країнах в обігу нині перебувають лише паперові гроші й монети з неблагородних металів. Відбулася повна демонетизація золота, воно перестало виконувати функції грошей.

Сутність грошей

гроші - це особливий товар, який стихійно виділився з усіх інших товарів для виконання функції, загального еквівалента.

З появою грошей весь товарний світ остаточно розколовся на два полюси: на одному полюсі гроші як втілення суспільної праці, на другому - всі інші товари як втілення індивідуальної, приватної праці.

Звідси випливають три важливих висновки, які характеризу­ють сутність грошей: по-перше, гроші - це історично визначена, властива товарному виробництву форма економічних зв'язків між товаровиробниками.По-друге, гроші служать засобом стихійного обліку кількості й якості суспільної праці товаровиробників, що здійснюється на ринку. По-третє, гроші являють собою інструмент, за допомогою якого абстрактному змісту вартості надається реаль­ність, конкретність, дійовість.

Специфіка вартості грошей

Однією з визначальних функцій ринку є формування відносної вартості та ціни товару, який є об'єктом його обігу. Відносна вартість грошей складається на основі взаємодії на монетарному ринку .їхнього попиту та пропозиції.

Інфляція: суть, причини, види та шляхи

Інфляція означає зростання загального рівня цін (або, іншими словами, це є падіння купівельної спроможності грошей, підвищення грошової вартості життя). В умовах зростання загального рівня цін купівельна спроможність кожної окремої грошової одиниці буде зменшуватись, тобто на кожну грошову одиницю можна буде придбати все менше товарів.

Отже до факторів інфляції відносять:

• зростання грошової маси;

• зростання швидкості обігу грошової одиниці та зменшення загального обсягу суспільного продукту.

Інфляція не лише відображає у своєму розвитку динаміку цін, а й вимірюється останньою. Вона є обернено пропорційною величиною цінової динаміки. Якщо протягом року ціни зросли на 10 %, то можна сказати, що на такий самий відсоток грошова одиниця знецінилася чи втратила свою купівельну спроможність. В залежності від того, яким темпом зростають ціни, розрізняють три види інфляції:

• повзуча інфляція (якщо ціни зростають темпом до 10% на рік);

• галопуюча інфляція (при темпах зростання цін від 10 до 100% на рік);

• гіперінфляція (темпи зростання цін перевищують 100% на рік) (рис. 1).

Рисунок 1. Основні види інфляції

Використовують такі методи подолання інфляції:

• обмеження емісії грошей (емісія — це випуск в обіг додаткової кількості грошей).

• заходи щодо стимулювання зростання суспільного продукту

• заходи щодо підвищення довіри до національної грошової одиниці.

• Грошова реформа — це перебудова державою наявної в країні грошової системи. При цьому грошові реформи можуть переслідувати не тільки вузькі цілі стабілізації грошової одиниці, а й більш широкі — загальної перебудови чинної в країні системи грошово-кредитних відносин.